Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Хід лекції.




Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань студентів.

Вивчення нового матеріалу:

1.Початок культурного відродження

Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли із середовища теко-католицького духовенства. У1816 р. священик Іван Могильницький заснував у Перемишлі «Клерикальне товариство» з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І.Могильницький

Створив «Граматику» української мови, ас 53. що українська мова є рівноправною слов'янською мовою, а не діалектом російської чи польської мов.

У 30-і рр. XIX ст. центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості західних українців, переміщується до Львова, де з 1830 по 1837 рр. діяв культурно-освітній гурток «Руська трійця». Його засновниками були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Яків Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національно­го гноблення, висту­пали за поширення знань про українську історію, традиції, пе­ретворення україн­ської мови на літера­турну. У1837 р. гур­ток видав альманах «Русалка Дністровая», майже весь ти­раж якого був кон­фіскований. При цьому начальник по­ліції Львова зазначив: «... ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похова­ний русинський народ».

Ці перші культурно-освітні організації сприяли зростанню національної свідо­мості українців, активізації національ­них процесів.

2.Вплив революції 1848р.

Значним поштовхом до розгортання ви­звольного руху стала революція 1848-1849 рр., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. укра­їнська інтелігенція та уніатське духовен­ство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію-Голов­ну Руську Раду на чолі з єпископом Якимовичем. Рада вимагала утворення україн­ської автономії в Східній Галичині, що при­звело до конфлікту з поляками, які не хотіли визнавати за українцями права на цей регі­он, вважаючи всю Галичину польською. Для сприяння розвитку української культу­ри Рада утворила культурно-освітню організацію – «Галицько-Руська матиця».

У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою утворення української автономії. Революційним ру­хом були охоплені Буковина і Закарпаття.

Характерною особливістю національ­ного відродження в Галичині була політизація, що виявлялась у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямовувалась на задоволення на­ціонально-політичних потреб українсько­го народу.

Основні підсумки революції:

1.Ліквідація в Австрійській імперії крі­посного права, проголошення конституцій­ного правління та громадянських прав.

2.Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.

3.Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість та суперечливість.

У другій пол. XIX ст. в суспільно-полі­тичному русі в Західній Україні діяло три напрямки:

Москвофіли - реакційний, представни­ки якого не визнавали існування українсько­го народу та його мови, пропагували ідею «єдиної російської народності від Карпат до Камчатки», виступали за приєднання до Росії. Мали свою політичну організацію, видавничу базу, але значною підтримкою населення не користувалися.

Народовці - національний напрямок, який спрямовувався на служіння інтере­сам українського народу, звідки й дістав свою назву. Головною метою народовців був розвиток української мови і культури, підвищення культурно-освітнього рівня і національної свідомості українського на­селення.

У 1868 р. народовці заснували у Львові культурно-освітнє товариство «Про­світа», яке очолив відомий педагог, жур­наліст, композитор А.Вахнянин. «Про­світа» мала філії у всіх містах Західної України. Крім культурно-просвітницької роботи, вона займалася й економічною діяльністю - засновувала кооперативи, крамниці, позичкові каси. На кін. XIX ст. «Просвіта» за популярністю серед насе­лення суперничала з церквою.

На рубежі 70-80-х рр. народовський рух включається в політичне життя.

У1885 р. народовці заснували свій полі­тичний орган - Народну Раду, яку очолив Юліан Романчук. Організація висунула ви­могу надати українським землям автономію в межах Австро-Угорщини.

Народовський рух поступово поширив­ся на Буковині і Закарпатті.

Радикальний напрямок, який виник під впливом ідей М.Драгоманова. Радикали ви­ступали за утворення незалежної Украї­ни, пропагували революційні методи бо­ротьби, закликали до політичної діяльності широкі народні маси. Очолювали напрямок Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький.

М.Грушевський. Наукове товариство ім. Т.Шевченка.

У 1894 р. із Києва до Львова переїхав М.Грушевський, зайнявши посаду професора Львів­ського універси­тету. Ця подія мала великий позитив­ний вплив на роз­виток національ­ного руху, україн­ської науки, зв’язків між західними і східними українцями М.Грушевський очолив створене «Просвітою» Наукове товариство ім. Т.Шевчен­ка, об'єднавши навколо нього майже всіх провідних східно- і західноукраїнських учених.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 71; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты