Тема 5. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

Для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) вищий навчальний заклад повинен мати три основні елементи ECTS:

· інформаційний пакет – загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми й умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

· договір про навчанняміж студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

· академічну довідку оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ECTS.

Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об’єднаних у блоки змістових модулів та розділи навчальної дисципліни, передбачених для засвоєння студентом.

Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативи та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, в тому числі відповідності обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності й поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістовихмодулів визначає обов’язкову складову індивідуального навчального плану студента.

Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу при підготовці студентів на споріднених напрямках повинні бути уніфікованими у встановленому порядку.

Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямомформується особисто студентом під керівництвом куратора.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується практичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових і вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити 60 залікових кредитів.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які належать до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Вона базується на низці принципів:

■ Принцип порівняльної трудомісткості кредитів полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне і міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

■ Принцип кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

■ Принцип модульності визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями та проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

■ Методичне консультування полягає у науковому й інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

■ Принцип організаційної динамічностіполягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб праці.

■ Принцип гнучкості та партнерства полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст і шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

■ Принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язкуполягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється й оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

■ Принцип науковості й прогностичностіполягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

■ Принцип технологічності й інноваційностіполягає у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний і освітній простір.

■ Усвідомлення перспективи полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти і професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

■ Принцип діагностичностіполягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення й ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти і професійної підготовки.

Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик, консультацій, виконання індивідуальних та інших завдань викладача, самостійна робота, усі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної діяльності. При цьому, залежно від характеру навчальної дисципліни та характеру діяльності студента, якість виконання студентом навчальних завдань оцінюється рівнем їх виконання.

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання усіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що встановлюються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.