Сутність бюджетного процесу, його складові

Бюджетний процес—це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

Можна виділити такі стадії бюджетного процесу

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі в разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Бюджетний процес повинен регламентуватись бюджетним регламентом.
Бюджетний регламент — документ, в якому визначаються порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджету, а також організація його виконання.
Бюджетний регламент:
•визначає чітке розмежування функцій між органами державної влади і державного управління;
•встановлює всю документацію, яка використовується у бюджетному процесі;
•визначає особливий порядок виконання бюджету у разі його несвоєчасного затвердження;
•визначає відповідальність органів за порушення бюджетного регламенту:
а) виконавчої влади — за неякісний проект бюджету і несвоєчасно представлений;
б) законодавчої влади — за порушення встановлених термінів розгляду і затвердження бюджету;
в) Міністерства фінансів — за нецільове використання бюджетних коштів.
Наявність затвердженого бюджетного регламенту в державі — найбільш актуальне завдання для організації бюджетного процесу.

Бюджетне планування

Бюджетне планування — це процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного й соціального розвитку.

Завдання бюджетного планування:

--забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави;

--виявляти реальні джерела надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

--ефективно розподілити за напрямами та між регіонами бюджетні видатки;

--сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних коштів галузями народного господарства;

--забезпечити мінімальний рівень соціальних потреб;

--утворити необхідні соціальні резерви, які використовуються на планові й позапланові заходи;

--передбачити в системі здійснення бюджетних платежів можливість прозорого бюджетного контролю.

Принципи бюджетного планування:

**наукова обґрунтованість;

**оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб'єктів — платників податків і рівнем соціальних виплат;

**центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;

**органічний взаємозв'язок між прогнозними та поточними бюджетними планами;

**директивний характер бюджетних виплат;

**єдність загальнодержавного та місцевих бюджетів;

**наявність відповідних бюджетних резервів;

**демократичність.

Методи бюджетного планування:

метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період;

нормативний метод. За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії;

балансовий. За допомогою цього методу вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв'язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;

предметно-цільовий. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.