Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Конституціоналізм як політико-правова система держави і суспільства




Політичний режим в країні обумовлюється рівнем її конституціоналізму, під яким розуміється сис­тема конституційно-правових відносин, що опосередко­вують у загальному вигляді конституційний лад, повновладдя народу, здійснення на конституційних засадах дер­жавної влади, і політико-правова теорія, яка обґрунтовує необхідність здійснення державного правління конституційними методами. Саме Конституція України закріплює основи суспільного і державного ладу, встановлює основи взаємозв’язків особи, людських колективів, держави і суспільства, встановлює основи державного управління.

Поняття конституціоналізму значно ширше, ніж сама конституція. Це теорія і практика конститу­ційного будівництва. Важливою складовою конституціоналізму є теорія, доктрина, у відповідності з якою провадиться консти­туційне будівництво, формуються найважливіші суспіль­ні та державні інститути. Як специфічна форма відобра­ження об'єктивної реальності конституціоналізм справ­ляє значний вплив на конституційну свідомість, а відтак є реальним засобом захисту і оновлення суспільних і, перш за все, конституційних відносин.

Конституціоналізм уособлює передові фінансові, політичні, економічні та інші ідеї, які виступають могутнім фактором суспільного прогресу. Він є барометром прогресу і розвитку всього суспільства. Криза суспільства — це, перш за все, криза його конституціоналізму, головним виявом якої є істотні розходження між фактичною та юридичною кон­ституцією, між конституційною правосвідомістю і офі­ційною політико-правовою доктриною.

Еле­ментами конституціоналізму є: фактична і юридична конституція, конституційна теорія, конституційні відно­сини, конституційна правосвідомість, конституційна за­конність і правопорядок.

Його виникнення пов’язується з практикою об­меженої монархії часів англійської революції 17 ст. З 18 ст. на європейському конти­ненті поняття конституціоналізму стали трактувати як державне правління, обмежене конституцією. В основу такого розу­міння були покладені концепції природного права, народного суверенітету і поділу влад.

Таким чином, конституціоналізм це: 1) політико-правова доктрина, що обґрунтовує необхідність установлення конституційного ладу; 2) правління, обмежене конституцією (конституційне правління); політична система, що спираєть­ся на конституцію та конституційні методи правління. Це суспільно-політичний режим, за якого функ­ціонують держава та її інститути, взаємні стосунки людини і держави. Цей режим є системою право­вих зв'язків між суспільством, державою та індивідом, що виникають у процесі реалізації норм кон­ституції та інших джерел конституційного права. Змістову ос­нову конституціоналізму виражає формула «конституційно-пра­вова норма + практика її реалізації»; 3) ідейно-політич­ний рух, спрямований на встановлення конституційного правління.

Вихідним в теорії конституціоналізму є вчення про сут­ність конституції – її внутрішню основу, смисл, найбільш важливі якості і властивості, які ви­значають всі структурні та функціональні характерис­тики Основного Закону суспільства й держави.

Конституція Украї­ни відображає тенденції і закономірності розвитку світового конституціоналізму. Найважливішими з них є: цілеспрямоване регулювання й перебудова внутрідержавних і міжнародних відносин; загальна демо­кратизація конституції, політичних режимів, правового статусу особи, виборчого права; інституціоналізація ба­гатопартійності; закріплення основних рис правової держави, розподіл влад; впровадження ідей парламентаризму; запозичення досвіду конститу­ційного будівництва інших країн; орієнтація на людину і загальнолюдські цінності; правове зміцнення основ гро­мадського суспільства, розвиток механізмів узгодження інтересів різноманітних соціальних, національних, мов­них і релігійних груп; зниження ідеологічної конфрон­тації й посилення виховної, морально-етнічної ролі кон­ституції; розширення масштабів і сфер конституційного регулювання тощо.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты