Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Тема 5. Судова влада в Україні




Суд, судова влада виникли й існують у суспільстві як об'єктивно необхідні для його нормального функціонування і розвитку інститу­ти. Європейський і світовий досвід свідчать, що у демократичній пра­вовій державі роль і значення цих інститутів зростають, адже їх основ­ним завданням є утвердження панування права. Від того, як в Україні реалізуються конституційні положення про судову владу і правосуд­дя, як вони застосовуються на практиці, значною мірою залежатиме подальший розвиток і зміцнення української державності, демокра­тичних і правових засад у нашому суспільстві.

Основу всієї судової системи України становлять суди загальної юрис­дикції. Ними утворюється відповідна система, яка будується за прин­ципами територіальності і спеціалізації. Єдність цієї системи забезпе­чується: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів встановлених законом правил судочинства; забезпеченням Верховним Судом України одна­кового застосування законів усіма судами загальної юрисдикції; обов'язковістю виконання судових рішень; єдиним порядком органі­заційного забезпечення діяльності судів і фінансуванням судів ви­ключно з Державного бюджету України; вирішення питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

До системи загальних судів належать: місцеві суди (районні, районні у містах, міські та міжрайонні суди, військові суди гарнізонів); апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України. Останній є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

До спеціалізованих судів належать: господарські, адміністративні та інші, визначені саме як спеціалізовані. Місцевими господарськи­ми судами є відповідні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, які утворюються в округах. Місцеві суди є судами пер­шої інстанції. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні справи та справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з гос­подарських правовідносин.

Усі суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Президентом України визначається кількість суддів у судах за відповідним поданням голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, визначених на утримання судів. У порядку, визначеному законом, призначаються керівники судів (голови судів та їх заступники) строком на п'ять років за поданням Голови Верховного Суду України чи голови відповідного вищого спеціалізованого суду на підставі рекомендації ради суддів. У такому ж порядку відбувається звільнення керівників судів із посад. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повно­важення судді. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом цього суду строком на п'ять років таємним голосуванням. Законом передбачено його переобрання, але не більш ніж ще на один п'ятирічний строк.

Першоосновою системи правосуддя є місцевий суд. Місцеві загальні суди діють у межах району, міста, району в місті чи району та міста одночасно, військові суди у військових гарнізонах. Вони роз­глядають справи по першій інстанції, віднесені процесуальним зако­ном до їхньої підсудності. Суди в Україні розглядають щорічно не менше трьох мільйонів справ. Із них 90 відсотків справ проходять че­рез місцеві суди. В Україні діє близько 666 місцевих загальних (районних, районних у містах, міських і міськрайонних судів), у яких фактично працювали близько 4 тисяч суддів. У складі місцевих адміністративних судів близько 600 суддів та 1800 працівників апарату, в апеляційних судах — 250 суддів і 720 працівників їх апарату, у Вищому адміністративному суді України 65 суддів та 250 працівників апарату. Розгляд справ суддями здійснюється одноособове чи у складі колегії, а також у визначених законом випадках з участю народних засідателів або присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособове, діє як суд. Апеляційний і касаційний розгляд справ здійснюється відповідними судами у складі не менше трьох професійних суддів.

У результаті прийняття Закону України «Про судоустрій України» створена нова чотирьохрівнева система судів: місцеві, апеляційні (загальні та спеціалізовані), військові апеляційні суди регіонів та апе­ляційний суд Військово-Морських Сил України; вищі спеціалізовані суди (господарський та адміністративний), а також Верховний Суд України.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування,завдяки якому здійснюється самостійне колективне вирішення зазначених питань професіональними суддя­ми. Воно є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалеж­ності судів і суддів, сприяє створенню належних умов для їх нормаль­ної діяльності, забезпечує незалежність суду, забезпечує захист суддів від втручання в судову діяльність, а також спрямована на підвищення рівня роботи з кадрами у системі судів. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.

Порядок функціонування суддівського самоврядування визна­чається законами про судоустрій, про статус суддів, іншими законо­давчими актами, а також регламентами і положеннями, які прийма­ються органами суддівського самоврядування.

Державне організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи здій­снює Державна судова адміністрація та її територіальні управління. За своїм статусом вона є центральним органом виконавчої влади.

Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється їх апаратом. Для організаційного забезпечення внутрішньої діяльності в кожному суді утворюється свій апарат, який очолює керівник апарату (завідувач секретаріату). Він підпорядко­вується голові суду і координує свою діяльність із відповідним тери­торіальним управлінням державної судової адміністрації. Правовий статус апарату суду визначається законом про державну службу.

У кожному суді діє служба судових розпорядників. Вони забезпечу­ють додержання особами, які знаходяться в приміщенні суду, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судові розпорядники при виконанні своїх функцій носять формений одяг. Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається положенням, яке затверджується головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.

Для підтримання громадського порядку в суді, припинення про­явів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду, виконання

Конституції України як Основного Закону держави на всій тери­торії України. Він розглядає питання про відповідність всіх законів й інших нормативно-правових актів, які приймаються в Україні, Конституції України та принципам верховенства права.

Суди загальної юрисдикції розглядають спори між громадя­нами, громадянами та юридичними особами, громадянами й державою, кримінальні справи, адміністративні тощо.

Система судів загальної юрисдикції (загальних судів) в Україні базується на принципах територіальності та спеціалізації. Побудова судів на основі територіального принципу забезпечує наближення судів до населення та їхню доступність, а спеціалізація судів і суддів у розгляді певних категорій справ сприяє більш кваліфікованому їх розглядові, більш надійному захисту прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів юридичних осіб.

Систему судів загальної юрисдикції формують місцеві суди, апеля­ційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрис­дикції є Верховний Суд України. Він очолює судову систему та здійснює контроль і нагляд за судовою діяльністю всіх загальних судів. Верховний Суд України має право переглянути будь-яке рішення нижчестоящих судів, уповноважений розглядати та вирішувати кримінальні й цивільні питання особливої складності та важливості. Вироки й інші рішення Верховного Суду України є остаточними. Їх перегляд можливий лише в порядку нагляду Пленумом Верхов­ного Суду України - вищою судовою інстанцією нашої держави.

Верховний Суд України діє у складі Пленуму Верховного Суду України; Судової палати в цивільних справах; Судової палати у кримінальних справах; Судової палати в господарських справах;

Судової палати в адміністративних справах; Військової судової колегії. Для вирішення внутрішніх організаційних питань діє Пре­зидія Верховного Суду України. Судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України безстрокове. Голова Верховного Суду України обирається на посаду таємним голосу­ванням Пленуму Верховного Суду України.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, якому виповнилося 35 років, має вищу юридичну освіту та стаж роботи за юридичною спеціальністю не менший за 10 років, зокрема й на посаді судді не менше 5 років.

Місцеві суди діють у межах району, міста (крім міст район­ного підпорядкування), району міста, декількох районів або району та міста одночасно. До місцевих судів за статусом при­рівнюються військові суди гарнізонів і господарські суди Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До них прирівнюються військові суди регіонів у Військово-морських силах України, а також Апеляційний суд України.

До вищихспеціалізованих судів нині належать тільки Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України.

Суди загальної юрисдикції створюються та ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, пого­дженим з Головою Верховного Суду України чи головою відпо­відного вищого спеціалізованого суду.

Конституцією України заборонено створення будь-яких над­звичайних і особливих судів. Колишня практика створення позасудових органів, наділених повноваженнями судів (особливо в 20-х, 30-х, 40-х рр. XX століття) несумісна з принципом закон­ності. Вона призвела до масового порушення прав і свобод громадян, незаконних політичних репресій. За умов становлення в Україні демо­кратичної, правової держави створення таких судів неприпустиме.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 67; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты