Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


ТЕМА №4. СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА




Мета лекції: визначити поняття, ознаки, структуру суспільства як соціальної системи, причини його виникнення та умови існування і розвитку.

 

Що таке суспільство? Чому людина не може існувати поза суспільством? Які фактори визначають специфіку і тенденції розвитку суспільства? Що відділяє людське суспільство від природи, служить джерелом його розвитку? Всі ці питання являються предметом пристальної уваги соціологів усього світу. В соціології виділяють три основних фактори, які сприяли виникненню суспільства. Це праця, спілкування, пізнання.

Висхідним у розумінні суспільства є уявлення про організовану свідому працю людських спільнот, здійснювану з метою створення умов, необхідних для життя і розвитку людей. Еміль Дюркгейм заявляв, що суспільство – це всеохоплююча реальність, яка є самоцінною і визначальною для усіх інших цінностей, здатних справляти на індивіда зовнішній примус: дотримуватись звичаїв, законів, норм, правил. Суспільство – система, яка складається з окремих рівнів соціальних спільнот. Система – це таке ціле, яке забезпечується порядком взаємозв’язку і взаємозалежності його частин. Соціальними спільнотами являються:

1. Людство в цілому як едина цивілізація.

2. Соціальні інститути, що задовольняють економічні, політичні, культурні потреби.

3. Класи, соціальні групи, страти.

4. Окремий індивід.

Сучасне суспільство – сукупність систем, соціальних і державних, владних інститутів, забезпечуючих розвиток базисних і надбудовних суспільних відносин. Власні потреби і інтереси людини, інтереси потреби суспільства стають джерелом суспільного прогресу.

Індивід свідомо оріентований на відповідну поведінку людей, що визначае момент дії і момент оріентації на іншого. М. Вебер назвав це очікуванням. Дія, яка не містить очікування, а також імпульсивна дія не являється соціальною дією. М.Вебер виявляє наступні види соціальної дії цілеспрямовані, при якому індивід приймає рішення, прораховує позитивні і негативні наслідки і знаходить розумне поєднання особистої мети і соціальної. Але це ідеальний варіант. Він рідко зустрічається. Більш масовою є ціннісно-раціональна дія, при якій індивид, підкоряючись традиції, моральним нормам, існуючим в суспільстві, приймає рішення з орієнтацією на інших оточуючих. Традиційна і афективна соціальна дія. В ній максимально обмежена самостійність, свідомість. Дія здійснюється як прийнято споконвіку, як все за межами того, що усвідомлено, осмислено.

Соціальний зв’язок – це залежність індивидів, спільнот один від одного. Якщо матеріальні цінності є у одних, а вони потрібні іншим, інші залежні. Якщо індивід залежить від брата, товариша – залежність пряма, проста. Якщо життя індивіда залежить від рівня розвитку суспільства, то залежність складна, опосередкована. Соціальний зв’язок складається із суб’єкта зв’язку (індивід, спільнота), предмета зв’язку (чого хочемо) і механізма регулювання взаємовідносин (правил гри). Всі ці елементи скоординовані один з одним.

Соціальна взаємодія – тісна координація дій суб’єктів. Вона виступає як соціальні відносини, соціальні спільноти і соціальні інститути. В процесі взаємодії відбувається обмін діями, послугами, особистісними якостями, для рішення тих задач, заради яких об’єднались.

Соціальний інститут –це комплекс формальних і неформальних правил, норм, організуючих їх в сисстему ролей і статусів, дозволяючих сподіватись, шо мета буде досягнута на якісному рівні. Важливою проблемою дослідження суспільства являється типологізація суспільства. Відмінності між суспільствами можуть бути явними (мова, культура) і завуальованими (рівень стабілізації, можливості для самореалізації особистості). Для наукового порівняння необхідно виділити основні показники суспільства. Але різні вчені виділяють різні показники і тому існує велика кількість типів класифікації суспільства. Потребам більш адекватного осмислення суспільства відповідає цивілізаційний підхід. Відповідно до цього в історії виділяють традиційне і індустріальне суспільство.

Г.Спенсер, Ростоу, Р.Арон, Д.Белл вважають капіталізм перехідною формою, обмеженою періодом кінця ХІХ ст. Індустріальне суспільство пов’язується з модернізацією, як провідною тенденцією суспільного розвитку, ростом мобільності, початком переважання рівності можливостей. Конфлікти мають тенденцію до врівноваженості.

В шестидесятих роках соціологи А.Турен, Р.Арон висунули ідею розділити історію цивілізації на три етапи: доіндустріальне, індустріальне і постіндустріальне суспільства. В постіндустріальному суспільстві різко зросла роль знання і інформації, можливість просування по щаблям соціальної ієрархії. Плідна творча праця стає основою успіху і процвітання людини і суспільства.

 

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

Соціальний інститут – широкий спектр соціально регульованої і організованої поведінки людей.

Соціалізація –процес засвоєння індивідом цінностей, норм, настанов, властивих суспільству, до якого він належить.

Масова соціальна спільнота –спільність індивидів, яких об’єднують певні спільні погляди, нахили, смаки.

ПЛАН СЕМІНАРУ

1. Поняття суспільства, причини його виникнення, ознаки.

2. Типологізація суспільства.

3. Системний підхід як спосіб пізнання суспільства як системи.

4. Прогрес суспільства.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 68; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты