Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Штрафні санкції за шкоду, завдану об‘єктам природного середовища

Читайте также:
  1. Взаимосвязь природного и социального в человеке.
  2. Видатки бюджетів на охорону навколишнього природного середовища
  3. Види податкових правопорушень та відповідні штрафні санкції
  4. Видобуток природного горючого газу
  5. Вопрос 30. Чрезвычайные ситуации природного происхождения
  6. ВЫХОД ПРИРОДНОГО ГАЗА.
  7. Генеза надприродного
  8. Гігієнічна характеристика чинників природного середовища
  9. Економіка відшкодування збитків від забруднення та інших порушень стану навколишнього середовища
  10. Жизнедеятельность как единство природного и духовно-практического бытия человека.

Штрафні санкції відрізняються від платежів тим, що вони не відображають реальної оцінки еколого-економічних збитків. За своєю суттю вони не є економічним механізмом регулювання природовикористання, хоча й виражені у вартісній (грошовій) формі. Штрафні санкції нараховуються не за збитками, а переважно за кількістю мінімальних неоподаткованих мінімумів доходів громадян або встановленого державою мінімального розміру зарплати. Тобто їх розміри опосередковано відображають рівень економічного розвитку країни, можливість громадян та юридичних осіб відшкодувати завдані збитки, але не сам обсяг реальних збитків.

Зараз в Україні діє така система екологічних штрафів:

– за завдання шкоди рослинам і тваринам;

– за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

А). Штрафні санкції за завдання збитків рослинному і тваринному світові нараховуються згідно з відповідним наказом Мінлісгоспу і Мінбезпеки й постановами Кабміну України:

– за незаконний промисел диких звірів і птахів, не занесених до Червоної книги, згідно з встановленими таксами збору. Такси встановлюються: від 5 мінімумів зарплати для деяких птахів (качка, кулик, перепелиця та ін) до 110 для бурого ведмедя;

– за незаконний видобуток цінних видів риб, водних тварин і рослин;

– за збитки, завдані лісовому господарству ушкодженням дерев, чагарників і саджанців, самовільними косовицями і випасом худоби, ушкодженням мурашників, ушкодженням каналів і дренажних систем, несанкціонованою заготівлею рослин і трав;

– за ушкодження дерев і газонів у населених пунктах, а також за засмічення земельних ділянок і водойм у населених пунктах. Наприклад, за кожне зрубане дерево виплачується штраф від 2 мінімальних заробітних плат (діаметр дерева до 6 см) – до 38 (діаметр – 46–50 см);

– за збиток тваринам і рослинам, занесеним до Червоної книги України.

Б). Санкції за шкоду природно-заповідному фондові обчислюються за таксами, розробленими для обчислення збитків:

– за незаконні вирубування або пошкодження дерев і чагарників: від 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) (за дерева до 10 см за діаметром) – до 800 н.м.д.г. (за дерева діаметром 46,1–50 см), а за кожен кущ чагарника – 40 н.м.д.г.;



– сінокосіння і випасання худоби (без дозволу): від 200 до 600 н.м.д.г. за кожну голову худоби;

– знищення трав‘яного покриву (10–25 н.м.д.г. за кожний м2);

– знищення або пошкодження мурашників (30–150 н.м.д.г. за кожний мурашник залежно від його діаметру);

– заготівлю (збирання) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин (без дозволу) (від 20 до 80 н.м.д.г. за 1 кг);

– проїзд транспорту у заборонених місцях (від 10 до 40 н.м.д.г. за кожну одиницю транспорту залежно від його виду);

– влаштування без дозволу неорганізованих місць відпочинку (20 н.м.д.г. за кожне місце короткочасного відпочинку; 40 н.м.д.г. – за відпочинок з ночівлею);

– незаконне добування або знищення тварин (за бурого ведмедя – 600 н.м.д.г.; лося, оленя благородного – 450; оленя плямистого – 300; кабана, муфлона, козулю, бобра – 180; хутрових – 100; дрібних звірів – 30; за інші корисні види – 15; птахів – 30–60);

– пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об‘єктів, у тому числі:

– сталактитів, сталагмітів, сталагнатів (2–3,5 н.м.д.г. за 1 см);

водно-карбонатних утворень (1,5 н.м.д.г. за 1 дм3 об‘єму);



– гіпсових кристалів (2–4 н.м.д.г. за 1 см довжини);

– археологічних, палеонтологічних артефактів (3 н.м.д.г. за 1 дм3 об‘єму);

– забруднення печер (0,1–0,3 н.м.д.г. за кожну покинуту річ, кожні 100 г речовини, кожну годину працюючого джерела, кожну випалену сигарету, кожний градус за Цельсієм термального забруднення);

– несанкціоноване відвідування печер (1 н.м.д.г. за кожного відвідувача);

– засипання ям або заглиблень без дозволу (3 н.м.д.г. за 10 м2);

– забруднення ям (4 н.м.д.г. за 1 м3 об‘єму забруднень);

– пошкодження водоспадів (20 н.м.д.г. за о,5 м висоти або 1 м ширини);

– пошкодження боліт або водойм (30 н.м.д.г. за 0,1 га);

– знищення боліт (50 н.м.д.г. за 0,1 га).

Спричинення і відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок аварійних випадків забруднення.

Для розрахунків еколого-економічних збитків завданих аварійними ситуаціями, вироблено й затверджено ряд методик:

– для рибного господарства (1995);

– атмосферного повітря (1995);

– водних ресурсів (1995);

– земельних ресурсів (1997).

У випадках аварійних ситуацій з‘ясовуються винуватці, що спричинили злочин, та питома вага їх участі у завданих збитках. Державні природоохоронні органи обчислюють розміри збитків за чинними методиками. Винуватці повинні їх відшкодувати в адміністративному чи судовому порядку.

У зарубіжних країнах система відшкодування збитків відрізняється більшою різноманітністю платежів (переважають податки) за різні види порушень, більш високими платіжними ставками, існуванням ринку ліцензій на викиди масових забруднювальних речовин (у його основу покладений “бабл-метод”, або “метод ковпака”: у локальному регіоні зменшити забруднення можливо за рахунок не всіх, а тільки деяких джерел у результаті торгівлі між ними квотами на викиди), твердішими вимогами до виконання усіх елементів природозахисної політики, плановими діями на зменшення обсягів негативного впливу.

Багато спеціальних економічних методів регулюють не тільки компенсаційний економічний механізм (відшкодування збитків), а, в першу чергу, механізм запобігання негативному впливові на середовище – методи стимулювання природоохоронної діяльності. Ліпше розвинена також система відшкодування збитків в аварійних, кризових та інших непередбачуваних екологічних ситуаціях, збитків, завданих здоров‘ю та іншим елементам життя окремої людини. Можна сказати, що загалом уся система економічного природозахисного механізму у високорозвинених країнах організована на декілька порядків вище, хоч вона також має недоліки.


Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 29; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Регіональні (басейнові) коефіцієнти | Інші методи економічного механізму природовикористання
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты