Тема 4 Фінанси суб̕ єктів господарювання.

4.1Фінанси підприємств.

4.2 Фінансові ресурси підприємств.

4.3 Некомерційні організації.

4.1. Фінанси підприємств

Фінанси підприємств – це базова підсистема фінансової системи держави. Вони функціонують сфери суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни. Оскільки фінанси підприємств безпосередньо пов’язані з рухом грошових коштів, то досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюються з поняттям «грошові кошти» та «фінансові ресурси»

Фінанси підприємств – це економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

Фінансовими є грошові відносини:

1. між засновниками підприємства у процесі формування статутного капіталу, що є першоджерелом створення виробничих фондів, придбання нематеріальних активів.

2. між суб’єктами господарювання

3. між підприємством і його підрозділами

4. між підприємством і його працівниками – у процесі розподілу і використання доходів.

5. між підприємством та інституціями фінансового ринку.

6. між підприємством і галузевими та корпоративними органами, куди входить підприємство.

7. між підприємством і фінансовою системою держави – під час сплати податків й інших платежів до бюджету, формування державних цільових фондів та ін.

8. між підприємством і страховими компаніями.

9. між підприємством і банківською системою.

10. між підприємством та інвестиційними інституціями.

Кожна із зазначених груп фінансових відносин має свої особливості і сферу застосування, але матеріальною основою усіх їх є рух грошових коштів. Саме рухом грошових коштів супроводжується формування статутного капіталу підприємства, починається і завершується кругообіг виробничих фондів, формування і використання грошових фондів і резервів.

Висновок: зазначені грошові відносини визначають сутність і зміст фінансів підприємств.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, резервний та ін.

Організація та функціонування фінансів підприємств базується на відповідних принципах:

- комерційний розрахунок,

- господарська та фінансова незалежність – фінансова відповідальність – матеріальна зацікавленість.

Фінансові відносини виникають уже на стадії формування статутного фонду підприємства, який з економічної точки зору являє собою майно суб’єкта господарювання на дату його створення.

Джерела утворення статутного фонду залежать від форми власності:

Приватна – власний капітал підприємця.

Акціонерна – акціонерний капітал.

Державна – асигнування з бюджету та централізованих фондів.

Колективна (спільна) – внески засновників.

Кошти, спрямовані в основні та оборотні засоби при формуванні статутного фонду, являють собою початкові фінансові ресурси підприємства.

Для виробництва продукції підприємству поряд із основними фондами потрібні й оборотні кошти. Частина оборотних коштів авансується у сферу виробництва і формує оборотні виробничі фонди, інша частина перебуває в обігу і формує фонди обігу. На час введення підприємства в експлуатацію воно потребує такого обсягу грошових коштів у складі статутного фонду, який забезпечив би йому придбання матеріальних оборотних фондів і був би достатнім для обслуговування процесу виробництва та реалізації продукції.

Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди й фонди обігу, становлять обігові кошти підприємства.

Оптимальна потреба підприємства в обігових коштах визначається через їх нормування.

У процесі господарської діяльності підприємства несуть грошові витрати, не однорідні за своїм економічним змістом і призначенням. Усі грошові витрати підприємства можна поділити на три самостійні групи:

1. витрати, пов’язані з отриманням прибутку – включають затрати на обслуговування виробничого процесу, на виконання робіт і послуг (матеріальні затрати, затрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів), затрати на реалізацію продукції (робіт, послуг), інвестиції.

2. витрати, які не пов’язані з отриманням прибутку, складаються із коштів, направлених на споживання власників підприємства, благодійні внески, відрахування в недержавні страхові та пенсійні фонди, соціальну сферу та ін.

3.примусові витрати – податки й податкові платежі, відрахування в державні цільові фонди.

Фінанси безпосередньо не беруть участі у технологічному процесі виробництва, але за їх допомогою здійснюється вартісна оцінка цього процесу: нараховується амортизація формується фонд оплати праці, оцінюється розмір витрат обігових коштів, визначаються відрахування до централізованих фондів цільового призначення, інші витрати, відповідно до чинного законодавства.

У процесі виробництва продукції (робіт, послуг) створюється вартість, величина якої визначається ціною реалізації ( продажу).

Результатом реалізації продукції (робіт, послуг) є доход (виручка) підприємства. Згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні загальна сума надходження грошових коштів від діяльності підприємств включає:

- доходи від основної операційної діяльності;

- доходи від іншої операційної діяльності;

- доходи від фінансових операцій;

- доходи від іншої звичайної діяльності;

- доходи, пов’язані з надзвичайними подіями.

Виручка від реалізації продукції є основним джерелом відшкодування авансованого у виробництво капіталу, його нагромадження, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

Важливим станом у функціонуванні фінансів підприємницьких структур є розподіл доходу. Із отриманих грошових доходів відшкодовуються матеріальні затрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію та інші предмети праці.

Подальший розподіл доходу пов’язаний із формуванням амортизаційного фонду, як джерела відтворення основних фондів і матеріальних активів.

Частина доходу, що залишається, являє собою валовий доход або новостворену вартість, котра використовується на виплату заробітної плати і формування чистого доходу підприємства.

Частина чистого доходу враховується у собівартості продукції (робіт, послуг) як відрахування на соціальні потреби (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості), частина використовується на оплату податків та інших платежів до бюджету ( крім податку на додану вартість, акцизного збору, мита, податку на прибуток)

Чистий доход, що залишився, становить загальний прибуток підприємства, з якого сплачується податок на прибуток і формується чистий прибуток. За рахунок чистого прибутку підприємство створює резервний фонд, виплачує дивіденди, поповнює статутний фонд, стимулює своїх працівників.