історична школа;

Теорія виникла в Німеччині в кінці ХVІІІ сторіччя.

Представники теорії: В.Рошер, М.Вебер, Б.Гільдебрант.

Вона заперечувала всі об′єктивні ринкові закони. Основою економічного розвитку вважала традиції, історичний досвід та державне управління, якому відводилася головна роль.

6 – маржиналізм;

Теорія виникла в Австрії в ХІХ сторіччі.

Представники: К. Менгер, У. Джевонс, Г. Вольрас.

Згідно з маржиналістами вартість – це корисність, яку отримує людина від споживання останнього граничного екземпляра товару, який задовольняє останню найменш значущу потребу людини в цьому товарі. Вартість значною мірою залежить від обмеженості певного блага: чим більше даного блага є в розпорядженні економічної системи, тим меншу цінність воно має, а отже і меншу вартість; і навпаки: чим більш обмежені запаси блага, тим більшу цінність, а отже і вартість воно має.

Досягненням маржиналізм у є докладний аналіз функціонування ринку, дослідження розподілу та використання ресурсів.

Маржиналісти ввели поняття попиту, пропозиції, ринкової рівноваги, розробили основи теорії поведінки споживача тощо.

2. Сучасні економічні теорії

Основні напрямки сучасної економічної думки сформувалися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., коли панівною формою організації економічних процесів стало товарне виробництво, сформувалися національні ринки і світовий ринок.

Основні напрямки сучасної економічної думки:

1) неокласична політекономія виникла на базі класичної політекономії,

є основною теорією ринкового господарювання.

Теорія виступає за обмеження державного втручання в економіку, за вільну конкуренцію. Нині неокласична теорія поділяється на дві течії:

І - монетаризм – теорія , згідно з якою головну роль в економічній діяльності країни відіграє стан грошового обігу (кількість грошей, їх реальна купівельна спроможність). Засновник – М.Фрідмен (США).

Роль держави обмежується контролем за грошовим обігом і збалансованістю бюджету.

ІІ - неолібералізм – теорія, яка заперечує активну роль держави в економіці, пропонує повернення до «вільного» саморегульованого ринку.

2) інституціоналізм – виник на базі історичної школи.

Рушійною силою розвитку ця теорія вважає соціально-правові, психологічні фактори. Найбільш прогресивними ідеями інституціоналістів є ствердження необхідності участі трудящих в розподілі власності та управлінні виробництвом, надання їм соціальних гарантій.

3)кейнсіанство

Засновник – Дж.М.Кейнс, автор всесвітньовідомої праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей» (1928р.).

Він обґрунтував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів. Дж.М.Кейнс доводив необхідність державного регулювання економіки, він є автором теорії стимулювання сукупного попиту, яка стала основою антикризової програми американського уряду в роки першої світової кризи (Велика депресія, 30-ті роки ХХ стор.).

4)теорія Великого Неокласичного Синтезу

В 40-50рр. ХХ ст. американські вчені на чолі з П. Самуелсоном зробили спробу поєднати макроекономіку Кейнса, з мікроекономікою неокласичної школи та інституціоналізмом. Так виникла нова універсальна економічна теорія, яка поєднувала найбільш прогресивні погляди економістів ХХ сторіччя.

Основні положення теорії ВНС:

1) економіка на рівні держави формується з множини мікроекономічних явищ;

2) економічна система ефективна, якщо вона поєднує вплив держави на ринок і економічну свободу виробників і споживачів

3. Предмет і методи економічної теорії.

Економіка – це сфера життя суспільства, яка охоплює виробництво благ, обмін ними, їх розподіл і споживання.

Економіка є об’єктом вивчення економічної теорії. Економічна теорія є системою наукових поглядів на господарське життя суспільства, які дають уявлення про закономірності його розвитку.

- мікроекономіка - вивчає поведінку окремих господарських одиниць: фірм і домогосподарств в умовах ринку;

- макроекономіка - охоплює вивчення господарства в масштабах країни; розглядає результативні показники національної економіки, безробіття, інфляції, розробляє економічну політику на мікрорівні;

- світова економіка – вивчає закономірності розвитку світового господарства в цілому.

Методи економічної теорії:

1. метод наукової абстракції – поглиблене пізнання дійсності з врахуванням лише основних , найбільш стійких ознак об’єкта вивчення, коли не враховують все випадкове чи неістотне;

2. метод системного аналізу (системний підхід) – вивчення об’єкта з врахуванням його цілісної структури та взаємозв’язків його елементів;

3. загальнонаукові принципи:

- аналіз (розчленування цілого на окремі частини, кожну з яких вивчають окремо);

- синтез (зведення отриманих результатів в одне ціле);

- індукція – логічний висновок про явище на підставі окремих явищ;

- дедукція – рух думки від загального до одиничного , більш конкретного явища;

4. статистичний метод – визначення і систематизація кількісних показників розвитку об’єкта вивчення;

5. економіко-математичний метод – визначення порівняльних я5кісних показників розвитку об’єкта;

6. поєднання логічного і історичного методів;

7. метод порівнянь;

8. метод аналогії – перенесення властивостей одного явища на інші за ознакою подібності;

9. гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про можливі зв’язки явищ, можливість розвитку об’єкта вивчення та причин явищ;

10. суспільна практика – економічні реформи, які здійснюються на переломних етапах розвитку економіки, в періоди криз чи економічного росту.

На основі загальної економічної теорії формуються всі інші економічні науки: фінанси, кредит, статистика, бухгалтерський облік, аудит, маркетинг тощо, а також галузеві економічні науки: економіка промисловості, транспорту, будівництва тощо.

Функції економічної теорії:

- пізнавальна – вивчення та пояснення явища економічного життя;

- теоретична – розкриття законів економіки, механізму їх дії;

- практична – розробка та вдосконалення принципів господарювання, пошук вирішання економічних проблем, розробка концепцій майбутнього розвитку, рекомендацій, економічних програм.

- світоглядна – формування нового типу економічного мислення, розробка наукових прогнозів та перспектив суспільного розвитку;

- методологічна – економічна теорія є основою для вивчення багатьох інших наук: економіки підприємства, фінансів та кредиту, економічного аналізу, менеджменту, тощо.

Література:

1.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.1: теми 1,2 - 5-20 с.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. – К.: Академія, 2001-р.1.1. , 9 – 23 с.

3. Основи економічної теорії. Підручник. За заг. редакцією Ю.В.Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – гл.1, 9-23 с.