Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Забезпеченість підприємства оборотними засобами, їх нормування та економічна ефективність їх використання




Для здійснення безперервного процесу виробництва на підприємстві необхідно мати оборотні засоби.

Оборотні засоби – фінансова категорія, яка являє собою авансовану вартість в грошовій формі, яка в процесі виробництва може приймати різну форму (продукція, товари, гроші). Оборотні засоби не споживаються, вони авансуються і відшкодовуються авансовою вартістю в процесі одного виробничого циклу чи одного кругообороту.

В обліковій практиці оборотні засоби поділяють на три групи:

Ø Виробничі запаси ( сировина, паливо, корми);

Ø Незавершене виробництво (предмети праці,які перебувають в процесі виробництва);

Ø Фонди обігу (кошти підприємства, які обслуговують сферу обігу, гроші в касі, на розрахункових рахунках, гроші в дорозі, незакінчені розрахунки)

Оборотним фондом разом із фондами обігу в грошовому виразі становлять оборотні засоби підприємства. Крім того, з метою спрощення обліку до оборотних засобів відносять предмети праці, які використовуються багато разів, але вартість яких становить 15 мінімальних неоподаткованих заробітних плат та молодняк на вирощуванні та відгодівлі.

Структура оборотних засобів характеризує співвідношення окремих видів засобів до загальної їх вартості. Структура та обсяг оборотних засобів залежить від спеціалізації підприємства та його зонального розміщення. Потреба в оборотних засобах дуже коливається на протязі року, зокрема, коли створюються запаси кормів, насіння, палива та інших матеріалів.

 

Таблиця 8. Динаміка наявності оборотних засобів та їх структура у НДГ «Ворзель»

Види оборотних засобів Роки
2006 р. 2008 р.
тис. грн. (на кін. року ) % тис. грн. ( на кін. року ) %
Виробничі запаси 26,8 16,52
Тварини на вирощуванні та відгодівлі 35,03 16,57
Незавершене виробництво 9,56 5,51
Товари 0,28 0,32
Дебіторська заборгованість, всього 10,12 12,72
Дебіторська заборгованість за розрахунками 13,47 24,64
Готова продукція 3,35 21,00
         
Гроші в національній валюті 1,4 2,73
Інші оборотні активи - - - -
Оборотних засобів всього

 

З таблиці бачимо, що кількість оборотних засобів збільшилася і найбільшу питому вагу в їх структурі займають тварини на вирощуванні – 35,03 % за 2006 рік, а у 2008 році дебіторська заборгованість- 24,64. Також значну частину займають виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість, дебіторська заборгованість за розрахунками. Наявна структура оборотних засобів відповідає спеціалізації підприємства та його зональному розміщенню.

Оборотні засоби постійно знаходяться в процесі обігу і проходять три стадії: виробничих запасів, готової продукції та грошових коштів. Цей процес називають оборотом оборотних засобів, а сукупність всіх стадій є циклом обігу. Розмір оборот­них засобів у господарстві визначається їх вартістю в грошовому виразі або обсягом в натуральних показниках. Розмір та структу­ра оборотних засобів, як і основних, визначається спеціалізацією господарства, економічними та природними умовами.

У зв'язку із сезонністю виробництва у господарстві потреба в оборотних засобах значно коливається по періодах року. Тому для забезпечення нормальної виробничої діяльності під­приємству необхідно мати достатньо оборотних засобів, а у випад­ку необхідності - поповнювати їх за рахунок позик банку.

Визначення нормативу власних оборотних засобів представляє економічно обґрунтовану мінімальну потребу на плановий період, при якій може безперебійно здійснюватися процес виробництва. Виробниче значення нормування полягає у встановленні необхідної норми запасів у днях , яку необхідно мати в господарстві, а фінансове значення полягає у визначенні джерел покриття оборотних засобів.

Норматив власних оборотних коштів і джерела їх покриття розраховуються у відповідності з «Методичними рекомендаціями по нормативному плануванню оборотних коштів в сільськогосподарських підприємствах», підготовленими Інститутом аграрної економіки.

Порядок розрахунку нормативів власних оборотних коштів по елементах наступний.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі. Норматив власних оборотних коштів, необхідний для забезпечення планового поголів'я молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці і звірів, визначають окремо по кожному виду множенням планової вартості 1 ц(голови) на живу масу (кількість) поголів'я на кінець планового року, визначених по плановому обороту стада. По дорослій великій рогатій худобі, свинях, вівцях і козах, птиці, поставлених на відгодівлю, вартість поголів'я на кінець року визначають по даних форми «Калькуляція собівартості живої маси і реалізованого м'я­ка худоби і птиці в живій масі» розрахункових таблиць. Визначена сума збільшена на вартість поголів'я молодняку коней, поголів'я птиці (крім курей), звірів і кролів, а також бджолосімей являє (собою вартість поголів'я на кінець планового року, які є норма­тивом власних оборотних коштів по молодняку тварин і тварин на відгодівлі.

Виробничі запаси — всього. По виробничих запасах (насіння і посадковий матеріал, корми та підстилка, добрива, ядохімікати, медикаменти, сировина і матеріали, запасні частини та матеріали для ремонтів; тара, тарні та пакувальні матеріали; паливо, буді­вельні матеріали для основної діяльності, малоцінні та швидко­зношувані предмети) норматив власних оборотних коштів визначають шляхом множення сум запланованого споживання цих цінностей на встановлену норму запасу. Норма запасу розраховується в процентах до сум планового використання названих товарно-матеріальних цінностей.

Незавершене виробництво— всього. Норматив власних оборотних коштів по незавершеному виробництву рослинництва визначають по плановій сумі витрат на кінець планового року, форма «Витрати незавершеного виробництва в рослинництві розрахун­кових таблиць. При обмеженості ресурсів на формування норма­тиву власних оборотних коштів, суму витрат під урожай майбутніх років коригують на коефіцієнт збільшення витрат. Його обчис­люють шляхом ділення мінімальної вартості витрат на суму витрат на кінець року по незавершеному виробництву в рослинництві у передплановому році.

Кошти в сфері обігу.При визначенні потреби в оборотних коштах на готову продукцію виходять з того, що основну частину продукції сільськогосподарські підприємства реалізують протягом року в міру її надходження з виробництва. Тому норматив власних оборотних коштів по цій статті визначають, виходячи з мінімальних залишків готової продукції.

Норматив власних оборотних коштів для розрахунків з заго­тівельними організаціями за здану продукцію, роботи і послуги визначається добутком середньодобової суми реалізації на середню періодичність надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Норматив оборотних коштів на інші нормовані засоби визначають, в розмірі 1% відсотка від їх планової потреби на рік. Норматив грошових коштів у касі підприємства для невідкладних потреб визначають у сумі, погодженій з обслуговуючим банком.

Сукупний норматив оборотних коштіввизначається шляхом підсумку нормативів по кожному виду їх планової потреби на рік. Він визначається на кінець року. Для визначення приросту нормативу в плановому році порівнюють розраховані нормативи на кінець планового року з раніше встановленими нормативами.

На підставі, розрахованих абсолютних розмірів нормативів обо­ротних коштів визначають норми запасів по кожному елементу оборотних коштів в відсотках від їх споживання, по яких визначають. нормативи оборотних коштів на наступні три-п'ять років.

Джерелами покриттянормативу оборотних коштів є: наявність власних оборотних коштів на початок планового року; сталі пасиви, що спрямовуються на покриття нормативу; вартість запасних частин і інструментів, що надходять разом з машинами і обладнанням, які будуть придбані за рахунок капітальних вкладень; інші власні кошти господарства.

Сільськогосподарське підприємство здійснює розрахунки короткострокових кредитів, виходячи з планових витрат виробництва запасів товарно-матеріальних цінностей, виходу продукції без підрозділу на об'єкти кредитування з урахуванням сукупного нормативу оборотних коштів.

Витрати і вихід продукції в рослинництві, тваринництві (включаючи вартість залишків молодняку тварин і тварин на відгодівлі), промислових і інших виробництвах беруться з відповідних форм бізнес-плану і розрахункових таблиць. Розподіл річної суми витрат рослинництва по кварталах проводиться, виходячи з питомої ваги, що фактично склалася в мину-ому році, з урахуванням змін в плановому році.

Розміри і строки оплати, а також одержання позик визначають. на підставі кредитного договору, укладеного сільськогосподарським підприємством з банком. Для визначення планової потреби в позичках господарства подають до банку розрахунок потреби в короткострокових кредитах.

Після визначення потреби в оборотних коштах на кінець року підприємства встановлюють джерела покриття нормативу.

В першу чергу обчислюється фактична наявність власних оборотних коштів по балансу на початок планового року. Для цього за пасивом бухгалтерського балансу визначають загальну суму власних фондів і з неї виключають за активом балансу основні та поза оборотні активи, тобто кошти, що фактично вилучені з обороту. При цьому фактично перевитрачені та зайво внесені в банк кошти на капіталовкладення з наявності оборотних коштів не включають, оскільки ці суми підприємства передбачають відновлювати в плановому році з коштів, призначених на капіталовкладення.

Потім визначають суму відрахувань від грошових доходів , яку за своїм економічним станом є можливість спрямувати на приріст оборотних коштів у поточному році.

І зрештою, обчислюють приріст натуральних фондів на кінець року.

Загальну суму приросту оборотних коштів від грошових та натуральних доходів відраховують від прибутків. У випадках нестачі у підприємстві власних оборотних коштів до визначених нормативів обчислюють позики банків, які можуть бути видані на кінець року по таких статтях нормативів: на сезонні виробничі затрати під урожай наступних років, на придбання тварин для відгодівлі, на придбання міндобрив, підстилки.

Для оцінки ефективності використання оборотних засобів використовуються наступні показники: коефіцієнт оборотності оборотних засобів, тривалість обороту, ефективність використання оборотних засобів.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів – це відношення суми обороту (виручки) до середньорічної вартості оборотних засобів. Цей показник характеризує кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами за певний період часу (квартал, рік):

Ко = В/ОК,

де В –виручка, грн.

ОК– оборотні кошти, грн.

Тривалість обороту характеризує швидкість обігу оборотних коштів за певний період часу(квартал, рік) і визначається як відношення періоду часу (рік, квартал) до коефіцієнта оборотності оборотних засобів:

Т=365/Ко

Ефективність використання оборотних засобів (рентабельність оборотних коштів) характеризує величину прибутку від реалізації продукції, що припадає на 1 гривню оборотних коштів і визначається як відношення прибутку до середньорічної вартості оборотних засобів:

Ро= ВП/ОК,

де ВП – валовий прибуток підприємства, грн.

 

Таблиця 9. Рівень економічної ефективності використання оборотних засобів у НДГ «Ворзель»

Показники
Виручка від реалізації продукції, тис.грн. 1580,5
Середньорічна вартість оборотних засобів,тис.грн. 1490,5 1709,5
Прибуток (+ -),тис.грн.
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів 0,73 0,96 0,92
Тривалість обороту,днів
Прибуток на 1 грн. оборотних засобів 0,003 0,004 0,005

Виходячи з коефіцієнта оборотності оборотних засобів можна сказати, що НДГ «Ворзель» не ефективно використовує оборотні засоби, так як коефіцієнт оборотності в середньому становить 0,87. Прибутку на 1 гривню оборотних засобів припадає в середньому по трьох роках 0,004 грн.

Отже в НДГ «Ворзель» необхідно поліпшувати використання оборотних фондів. Цього можна досягти шляхом раціонального використання матеріальних ресурсів, сировини і коштів на їх придбання. Також необхідно впроваджувати безвідходне виробництво та скорочувати тривалість виробництва. Потрібно також шукати нові ринки збуту сільськогосподарської продукції та розвивати інфраструктуру на ринках. І звичайно, вагоме значення тут має впровадження новітніх технологій, що частково починають впроваджуватися в господарстві.

Планування потреби підприємства в короткострокових кредитах під оборотні засоби

Сезонність сільськогосподарського виробництва і спричинена нею нерівномірність одержання аграрними підприємствами готової продукції та надходження грошових коштів від її реалізації зумовлюють необхідність залучення ними короткострокових кредитів для поповнення обігових коштів з метою забезпечення своєчасного здійснення поточних господарських операцій.

На сучасному етапі розвитку економіки сільського господарства воно потребує значної підтримки у процесів відтворення ресурсного потенціалу. Серед основних факторів економічного зростання сільського господарства важливе місце належить стану ресурсів галузі, зокрема, основним засобам. З множини джерел їх відтворення, важливим є кредитне забезпечення. Об’єктивна необхідність застосування кредиту для відтворення основних засобів зумовлена специфікою відтворювального процесу в галузі, що має сезонний характер. На даний час, за умов обмеженості власних коштів сільськогосподарських підприємств, низької інвестиційної привабливості галузі, значного спаду виробництва, спрацьованості більшості основних ресурсів кредитне забезпечення відтворення основних засобів є реальним джерелом формування матеріальної бази сільськогосподарського виробництва.

Кредитне забезпечення сільськогосподарських підприємств є дієвим заходом виходу економіки із кризи. Це особливо актуально для періоду, коли економіка галузі перебуває в спаді, а стабілізація і розвиток гальмуються через відсутність чітких пріоритетних програм.

Становлення кредитного забезпечення аграрного сектора економіки України, що відбувається останнім часом, характеризується сукупністю норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері створення, функціонування а розвитку кредитної інфраструктури, в тому числі відносин, що виникають у процесі ринкових перетворень аграрного сектора.

Проте на сучасному етапі недостатньою є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення визначення кредитного потенціалу для забезпечення відтворення ресурсів, особливо основних засобів сільськогосподарських підприємств. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язання наступних завдань: оцінити сучасний стан забезпечення відтворення основних і оборотних засобів галузі кредитами, визначити тенденції і вплив факторів, що визначають їх розвиток та уагальнити методичні засади визначення кредитного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Найбільш вагомим у даному питанні є дослідження Н. Зарук та Д.Мурзіна. Ними встановлено, що розрізняють кредитний потенціал банківский - надишкові резерви банку чи банківської системи та підприємств – можливість додаткового залучення кредитних ресурсів. Кредитні потенціали позичальника і кредитора взаємо виключають один іншого. У кредитора він залежить від ресурсів, а в позичальника – від здатності погасити зобов’язання.

Сучасні методики оцінки кредитоздатності дають змогу оцінити поточний фінансовий стан сільськогосподарських підприємтсв та його найближчу перспективу. Проте, найчастіше у підприємств виникає потреба оцінити обсяг кредитних засобів, які необхідні для фінансування витрат і капітальних вкладень.

Як уже зазначалось, російськими дослідниками «розроблена методика оцінки мінімальної потреби господарюючого суб’єкта в оборотних засобах, а також потреби відтворення позаоборотних активів, скоригована на забезпеченість кредитної угоди зі сторони потенційного позичальника власним майном». Ними визнано також, що оцінка потреби підприємства у кредитуванні необоротних активів є першочерговою у визначенні кредитного потенціалу, а загалом її величина залежить від сформованої оптимальної структури оборотних засобів. Для цього пропонується наступний розрахунок: додаткова потреба в джерелах для фінансування розраховується виходячи із відновної вартості основних засобів за мінусом власного капіталу і довгострокових кредитів і позик. Якщо даний показник позитивний – наявна недостача власних коштів для відтворення.

З огляду на чинну вітчизняну практику використання розробленого дослідниками методу передбачає врахування наступних критеріїв. Визначення ефективності використання кредиту потребує наявності показників, які б об’єктивно відображали ступінь ефективності використання кредиту в діяльності підприємства та методики їх розрахунку.

При виборі показників, що характеризують формування кредитного потенціалу, для підприємства важливо насамперед визначити оптимальне співвідношення позичених, у тому числі кредитних і власних ресурсів, яке б забезпечувало максимальну рентабельність останніх. Таким чином, можна вважати, що на сучасному етапі сформувалась система показників, яка об’єднує групи:

1) забезпеченість підприємств основними засобами;

2) можливість відтворення за рахунок власних джерел;

3) можливість відтворення за рахунок кредитів.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты