Участь Мексики у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках

Зовнішній торгівлі в Мексиці завжди приділялась значна увага та значення. Вона є одним з головних джерел отримання інозеної валюти, на яку держава закупляє обладнання, необхідне для розвитк промисловості, та сировину. Характерною особливістю зовнішньоторгівельного обороту протягом тривалого часу є хронологічне переважання імпорту над експортом. Зовнішні економічні зв’язки Мексики багато в чому визначаються географічною близькістю до США, які є основним її торгівельним партнером, незважаючи на те, що завдяки розширенню об’єму торгівлі Мексики з іншими країнами світу, доля США зменшилась. Насьогодні частка Сполучених Штатів у зовнішньоторгівельному балансі становить близько 75%. До 1980-х років Мексика виступала як експортер дешевої сировини та імпортер дорогих промислових товарів. Хоча Мексика все ще імпортує багато товарів виробничого призначення, машинобудування й технології, необхідні для розвитку вітчизняної промисловості, країна різкозбільшила експорт промислових товарів. Уряд Мексики, враховуючи велику залежність від ринку США, спрямовує зусилля на диверсифікацію зовнішньоторговельних зв`язків. Результатом цієї політики стало підписання 23 березня 2000 року Угоди про вільну торгівлю між Мексикою і ЄС, а також укладення 29 червня 2000 року Договору про вільну торгівлю з так званим "північним трикутником" - Гватемалою, Сальвадором, Гондурасом, який набув чинності 10 січня 2001 року. Основні статті експорту: промислові товари, нафта і нафтопродукти, газ, срібло, фрукти й овочі, кава.

Сільськогосподарські товари складають 46,3% вартості експорту Мексики, і ця частка продовжує зростати переважно за рахунок збільшення поставок томатів, кави, бавовника. На долю риболовства припадає 4% від вартості вивозу. Вага добувної промисловосі коливається близько 16%. Обробна промисловість надає 18,7% вaртості експорту. За кордон вивозяться тканини, хімічна продукція, продукція поліграфічної промисловості, кабель, консевовані овочі та фрукти. Також експортуються готові вироби та напівфабрикати, нафта і нафтопродукти, ліс і пиломатеріали, морепродукти, сільськогосподарські товари. Основні статті імпорту: машини для обробки металів, вироби зі сталі, сільськогосподарська техніка, електричне обладнання, деталі для збирання автомобілів, комплектуючі для транспортних засобів, літаки та їхні комплектуючі. Структура імпору свідчить про те, що країна купляє в основному машинне обладнання, сировину для промисловості, споживчі товари. Об’єм зовнішньої торгівлі Мексики в 1995 році становив 160 млрд. дол., в тому числі експорт – 84 млрд. дол., імпорт – 76 млрд. дол. Головні експорт-партнери: США, Канада, Іспанія, Німеччина, Японія, Великобританія, Нідерланди. Головні імпорт-партнери: США, Японія, Німеччина, Канада, Південна Корея, Китай, Тайвань.

Рис. 5.1 Структуа імпорту Мексики.

Рис. 5.2 Структура експорту Мексики.

Загалом, в зовнішньоекономічній діяльності Мексики спостерігаються нові напрямки:

- збільшення об’єму торгівлі з країнами ЄС і притік західноєвропейського каіталу, сбливо Німеччини, Франції, Іспанії.

- посилення ролі Тихоокеанського басейну. Японія стала другим після США торгівельним партнером.

Як невід’ємна частина Латинської Америки Мексика має тісні і різноманітні зв’язки з багатьма країнами континену, такими як Чілі, Венесуела, Колумбія, країни Центральної Америки.

Дефіцит зовнішньоторгівельного балансу країни покривається значною мірою за рахунок отримання прибутку від туризма, прикрдонних торгівельних операцій та грошових переказів мексиканців, що працюють за наймом у США. На ряду з іншими зростає переказ прибутків за кордон від прямих іноземних інвестицій.

Туризм за об’ємами валютних прибутків займає друге місце після торгівлі нафтою та газом. Уряд Мексики вклав досить фнансових коштів для розвитку туристичної інфраструктури.

Рис. 5.3 Динаміка в’їздного та виїздного туризму в Мексиці.

Мексика є членом наступних міжнародних оргаізацій: ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.).