Правове регулювання розрахункових відносин. Поняття, принципи і способи розрахунків. Співвідношення понять «розрахунки» і «безготівкові розрахунки».

БАНКІВСЬКЕ ПРАВО

Тема 4. Правовий режим розрахункових операцій

У банківській діяльності

Правове регулювання розрахункових відносин. Поняття, принципи і способи розрахунків. Співвідношення понять «розрахунки» і «безготівкові розрахунки».

Законодавством визначено, що обов'язок платника (по­купця, замовника або іншого споживача) розрахуватися зі своїм контрагентом за поставлену йому продукцію (вико­нану роботу, надані послуги) виникає в результаті укладан­ня відповідного договору (поставки, купівлі-продажу, під­ряду тощо). Отримувач коштів (поставщик, виконавець, підрядник тощо), в свою чергу, також зобов'язаний вико­нувати свій обов'язок щодо цього договору, який є зустріч­ним по відношенню до обов'язку платника. Тому права й обов'язки сторін по здійсненню розрахунків за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги повинні роз­глядатися в якості самостійних правовідносин, незалежно від договору, з якого вони виникли. В Україні, як і в інших державах світу, багато уваги при­діляється організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, у центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

В залежності від форми використання грошових коштів розрізняють дві сфери розрахунків:

1) сфера готівкових розрахунків, яка обслуговується за­
конними грошовими знаками держави;

2) сфера безготівкових розрахунків, яка обслуговується
платіжними засобами в депозитній формі та в формі комер­
ційних боргових зобов'язань (вексель, чек тощо). Серед за­
значених виділяють міжбанківські розрахунки, які обслуго­
вують відносини між банками, та міжгосподарські розра­
хунки між клієнтами банків.

Правові засади організації безготівкових розрахунків в Україні визначені в законах України «Про банки і банків­ську діяльність», «Про підприємництво», «Про підприєм­ства в Україні» та ін. В найбільш повному виді організація безготівкових розрахунків визначена в Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженій постановою Правління НБУ від 9 бе­резня 2001 р. № 135. Вимоги цієї Інструкції розповсюджу­ються на підприємства різних форм власності, фізичних осіб, усі банки, розрахункові палати та розрахунково-касові центри.

Організація безготівкових розрахунків базується на ряді принципів, зміст і склад яких можуть змінюватися залежно від економічної ситуації в країні.

При здійсненні безготівкових розрахунків в Україні вра­ховуються такі принципи:

1) підприємства всіх форм власності повинні зберігати
свої грошові кошти в банках на рахунках і використовувати
їх для міжгосподарських розрахунків у безготівковому по­
рядку шляхом перерахування з рахунку платника на раху­
нок отримувача;

2) момент здійснення платежу повинен бути максималь-­
но наближений до відвантаження товарів або надання послуг;

3) платежі з рахунку підприємства здійснюються банком, чи згодою власника рахунку і з дотриманням черговості,
встановленої керівником підприємства, установи. Без згоди
платника списання коштів з його рахунку допускається ли­
ше у випадках, встановлених чинним законодавством;

4) господарюючі суб'єкти мають право вибору форми
розрахунків та способу платежу з числа передбачених чин­
ім ш законодавством;

5) господарюючі суб'єкти мають право вибору банків для
відкриття своїх рахунків.

Взаємовідносини між банком і клієнтом щодо розрахунково-касового обслуговування здійснюються на підставі до­говору.