Регулакс

2. Пригнічення центру насичення

3. Активація центру голоду

6. Зменшення всмоктування в кишечнику глюкози

Основними механізмами дії засобів для лікування ожиріння є:

1. Стимуляція зворотного захвату серотоніну

2. Гальмування зворотного захвату серотоніну

3. Стимуляція центральних адренорецепторів

4. Блокада центральних адренорецепторів

5. Пригнічення всмоктування в кишечнику вуглеводів

6. Пригнічення всмоктування в кишечнику ліпідів

Орлістат

1. Засіб для лікування ожиріння

2. Анорексигенний засіб

3. Блокує абсорбцію вільних жирних кислот та моногліцеридів в кишечнику

4. Порушує всмоктування вуглеводів

5. Мобілізує ліпіди жирових депо та збільшує їх метаболізм

6. Призначається на ніч

Анорексигенна дія фепранону пов’язана з:

1. Пригніченням ЦНС

2. Блокадою абсорбції вільних жирних кислот в кишечнику

5. Збільшенням моторної функції кишечника

6. Мобілізацією ліпідів з жирових депо та збільшенням їх метаболізму

Сік шлунковий натуральний:

1. Містить кислоту хлористоводневу і пепсин

2. Містить виключно пепсин

3. Застосовують під час їжі

4. Застосовують перед іжею

5. Застосовують після їжі

6. Засіб замісної терапії

Сік шлунковий натуральний:

1. Є засобом замісної терапії

2. Призначають для лікування виразкової хвороби

3. Призначають для лікування гіпоацидних станів

4. Призначають для лікування анацидних станів

5. Призначають до їжі

6. Містить виключно кислоту хлористоводневу

Плантаглюцид:

1. Антацидний препарат

2. Засіб замісної терапії при недостатності секреції залоз шлунка

3. Стимулює секрецію залоз шлунку

4. Призначають для лікування гіперацидних гастритів

5. Призначають для лікування гіпоацидних захворювань шлунку

6. Застосовують під час їжі

При виразковій хворобі шлунка призначають наступні групи засобів:

1. М-холіноблокатори
2. Антихолінестеразні
3. Антацидні
4. Анорексигенні
5. Блокатори Н₂-гістамінових рецепторів
6. Гастропротектори

При виразковій хворобі шлунка призначають наступні групи засобів:

1. М-холіноміметики
2. Блокатори протонної помпи
3. Антацидні
4. Анорексигенні
5. Блокатори Н₂-гістамінових рецепторів
6. Гепатопротектори

Пірензепін:

1. Селективно блокує М-холінорецептори ентерохромафінних клітин шлунку

2. Порушує роботу протонного насосу парієтальних клітин шлунку

3. Блокує в шлунку гістаминові Н₁-рецептори

4. Пригнічує базальну секрецію хлористоводневої кислоти та пепсину

5. Порівняно з атропіном викликає значно менше побічних ефектів

6. Має гастропротекторні властивості

Ранітидин:

1. Блокує Н₂-гістамінові рецептори

2. Збуджує Н₂-гістамінові рецептори

3. Блокує винятково Н₁-гістамінові рецептори

4. Призначається при виразковій хворобі шлунка

5. Має гастропротекторні властивості

6. Знижує секрецію залоз шлунка

Блокатори протонної помпи:

1. Є проліками – неактивні речовини, які в організмі людини перетворюються на активні сполуки

2. Безпосередньо (прямо) блокують протонний насос (Н⁺, К⁺-АТФ-азу) парієтальних клітин шлунку

3. Нейтралізують соляну кислоту

4. Мають антихелікобактерну дію

5. Показані при лікуванні гіперацидних захворювань шлунка

6. Відтворюють механічний захист слизової оболонки

В механізмі гіпосекреторної дії омепразолу провідне значення має:

1. Блокада холінорецепторів шлунку

2. Пригнічення Н⁺, К⁺-АТФ-ази

3. Стимуляція аденілатциклази

4. Пригнічення фосфодіестерази

5. Блокада смакових рецепторів

6. Рефлекторна дія

Омепразол:

1. При нормальній секреції залоз шлунка неактивна сполука

2. При підвищеній кислотності перетворюється на активний метаболіт

3. В лужному середовищі кишечника перетворюється в сульфенамід

4. Активний метаболіт омепразолу незворотно блокує Н⁺, К⁺-АТФ-азу

5. Має нетривалу дію (призначається 4 рази на добу)

6. Вводиться тільки парентерально

Омепразол призначають при:

1. Гіпоацидному гастриті

2. Виразковій хворобі шлунку та 12-ти палої кишки

3. Хронічному коліті

4. Виразковому пептичному езофагіті

5. Хворобі Крона

6. Хронічному панкреатиті

Антацидні засоби

1. Блокують протонний насос (Н⁺, К⁺-АТФ-азу) парієтальних клітин шлунку.

2. Нейтралізують соляну кислоту

3. Відтворюють механічний захист слизової оболонки

4. Мають антихелікобактерну дію

5. Блокують м-холінорецептори

6. Показані при лікуванні гіперацидних захворювань шлунка.

Натрію гідрокарбонат:

1. Пригнічує секрецію залоз шлунка
2. Нейтралізує соляну кислоту
3. Стимулює секрецію пепсину
4. Швидкодіючий засіб
5. Практично не всмоктується в травному каналі
6. Призводить до розвитку ацидозу

Магнію окис:

1. Діє повільно
2. Швидкодіючий засіб
3. Пригнічує секрецію залоз шлунка
4. Має значну тривалість дії
5. Проявляє послаблюючий ефект
6. Ефективний при діареї

Маалокс:

1. Сприяє утворенню СО₂

2. Має високу кислото-нейтралізуючу здатність

3. Проявляє гастропротекторну дію

4. Викликає розвиток системного алкалозу

5. Не викликає запору

6. Містить магнію та алюмінію гідрооксид

Алюмінію гідрооксид:

1. Сприяє утворенню СО₂
2. Не викликає запору
3. Проявляє тривалу дію
4. Має адсорбуючі і в’яжучі властивості
5. Має жовчогінну дію
6. Виснажує запаси фосфору в організмі при тривалому застосуванні

Мізопростол

1. Аналог простагландину Е
2. Антихелікобактерний засіб
3. Гастропротекторний препарат

4. Підвищує стійкість слизової оболонки до дії агресивних факторів шлункового соку

5. Антацидний засіб

6. Блокатор гістамінових Н₂-рецепторів шлунка

Механізм гастропротекторної дії препаратів вісмуту пов'язаний з:

1. Утворенням альбумінатів

2. Обволікаючою дією

3. Антихелікобактерною дією

4. Нейтралізацією соляної кислоти

5. Стимуляцією синтезу простагландинів

6. Підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи

Де-нол (вісмуту субцитрат основний):

1. Послаблюючий засіб

2. Гастроцитопротектор із обволікаючою дією

3. Препарат магнію і алюмінію гідрооксиду

4. Колоїдний препарат вісмуту

5. В шлунку створює бар’єр проти соляної кислоти

6. Проявляє протимікробну дію

Де-нол (вісмуту субцитрат основний):

1. Має гастропротекторну, антацидну і обволікаючу дію

2. Підвищує активність пепсину

3. Відновлює захисну функцію слизової шлунку

4. Проявляє ульцерогенну дію

6. Проявляє послаблюючу дію

Вибрати препарати, які безпосередньо захищають слизову шлунка:

1. Натрію гідрокарбонат
2. Метоклопрамід
3. Сукралфат
4. Де-нол
5. Омепразол
6. Магнію сульфат

Протиблювотна дія скополаміну пов'язана з пригніченням:

1. Н-холінорецепторів у вестибулярних ядрах ЦНС

2. Дофамінових рецепторів блювотного центру

3. Серотонінових рецепторів блювотного центру

4. Рецепторів слизової оболонки ротової порожнини

5. М-холінорецепторів у вестибулярних ядрах ЦНС

6. Імідазолінових рецепторів довгастого мозку

Виберіть основні показання до застосування ондасетрону:

1. Хронічний гіпоацидний гастрит

2. Нудота та блювання, що виникають при проведенні цитотоксичної хіміо- та променевої терапії

3. Морська та повітряна хвороба

4. Ранкові нудота та блювання вагітних

5. Профілактика післяопераційної нудоти та блювання

6. Гіперацидні захворювання шлунка.

Метоклопрамід:

1. Блокує дофамінові та серотонінові рецептори тригерної зони блювотного центру

2. Блокує м-холінорецептори шлунку

3. Стимулює м-холінорецептори шлунку

4. Застосовується при виразковій хворобі

5. Рефлекторно викликає блювання

6. Може спровокувати розвиток «лікарського паркінсонізму»

При хронічному панкреатиті застосовують: