ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. 4.1. Пояснювальна записка є частиною дипломного проекту, документом, що обґрунтовує прийняті містобудівні

4.1. Пояснювальна записка є частиною дипломного проекту, документом, що обґрунтовує прийняті містобудівні, архітектурно-планувальні й інші рішення, розкриває мотиви цих рішень. У записці повинен бути представлений аналіз прийнятих рішень і техніко-економічних показників, їхнє порівняння, що обґрунтовує вибір оптимального варіанта.

Усі записи, ескізи та начерки, розрахунки до пояснювальної записки студент зобов'язаний виконати з перших днів роботи над дипломним проектом і зберегти їх до його захисту.

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

4.2. Починається пояснювальна записка титульним аркушем, на якому вказується найменування ВНЗ і профілюючої кафедри, тема дипломного проекту, прізвище завідувача кафедри, головного керівника та консультантів із спеціальних розділів, дипломника. Титульний аркуш має бути підписаний усіма зазначеними особами. Форма титульної сторінки дипломнику видається на кафедрі.

Після титульного аркуша міститься завдання до проектування, що підписується завідувачем кафедри; основним керівником і дипломником.

Виклад змісту пояснювальної записки доцільний у наступній послідовності:

1. Вступ.

2.Аналіз містобудівної і ландшафтної ситуації.

3. Дослідницька частина проекту.

4. Основна ідея проекту, прийнята на основі порівняння варіантів і вибору оптимального.

5. Рішення генерального плану.

6. Архітектурно-планувальне рішення розробленого будинку чи споруди.

7. Конструктивне рішення.

8. Інженерна підготовка, інженерний благоустрій і підземні інженерні мережі.

9. Організація будівництва та виробництво будівельних робіт.

10. Цивільна оборона.

11. Охорона праці і протипожежні заходи.

12. Економіка та техніко-економічні показники.

13. Перелік використаної літератури і проектної документації.

14. Додатки /завдання УГА, лист підприємств і ін./.

4.3. Вступ . У вступі обґрунтовується соціальна значимість теми дипломного проекту. Як обґрунтування вибору теми наводяться мотиви соціального, економічного, естетичного й іншого аспекту. Вони обов'язково повинні бути ув'язані з народногосподарськими планами .

4.4. Аналіз містобудівної і ландшафтної ситуації. У цьому розділі розкриваються особливості клімату, дається аналіз відомостей із топографії і геології. Наводиться санітарна характеристика території освоєння, класифікації ландшафтів, пропонуються заходи для їхнього використання і збереження, аналізуються зорові зв'язки між елементами території й пропонується гіпотеза формування нового просторового середовища з урахуванням збереження та поліпшення ландшафту, створення оптимального середовища для життєдіяльності людини і зорового сприйняття нових містобудівних комплексів. Подається опис перспективної містобудівної ситуації, існуючих транспортних і пішохідних зв'язків тощо. На підставі проведеного аналізу формулюється загальна гіпотеза проектного рішення.

4.5. Дослідницька частина проекту. Наводяться результати аналізу аналогів, дається порівняльна характеристика прийнятих рішень і їхня теоретична та практична цінність, наукове обґрунтування основної концепції проекту, результати аналізу ландшафтної і перспективної містобудівної ситуації.

4.6. Основна ідея проекту. Розкривається прийнята ідея, її соціальні й економічні основи, описується принцип об'ємно-просторової побудови, зв'язок із конкретною містобудівною та ландшафтною ситуацією, описується просторова модель і умови зорового сприйняття об'єкта, залежність прийнятого рішення від інженерно - технічних й економічних умов. Дається обґрунтування, чому прийнято саме такий варіант із числа розроблених.

4.7. Рішення генерального плану. У цьому розділі розкриваються роль і значення об'єкта в системі міста, існуючі та проектовані пішохідні і транспортні зв'язки. Розкривається, як використана топографія місцевості, існуючі ландшафти, забудова, сонце, вітер й ін. Потім дається опис композиційного рішення генерального плану, функціонального зонування, культурно-побутового обслуговування, пішохідних та транспортних зв'язків у середині об'єкта. У цій частині записки треба також розкрити художні аспекти прийнятого в генплані рішення, питання озеленення і благоустрою. В даній частині наводяться й основні планувальні показники.

4.8. Архітектурно-планувальне рішення розробленого будинку або споруди. Дається опис прийнятого рішення та основні техніко-економічні показники.

4.9. Конструктивне рішення. Залежно від характеру проекту за погодженням із керівником розробляється конструктивне рішення будинку або елементів вулично -дорожньої мережі. Описуються прийняті рішення й обґрунтування для їхнього застосування. Розрахунки конструкцій не виконуються. Обґрунтовуються прийняті конструктивні рішення основних елементів вулиць, доріг, переходів, колекторів тощо, застосовуваних матеріалів, описуються окремі конструктивні вузли, прийняті автором.

4.10. Інженерна підготовка, інженерний благоустрій і підземні інженерні мережі. Описується прийнята система вертикального планування, відведення води, освітлення території, принципова схема прокладання підземних інженерних комунікацій, прийняті поздовжні й поперечні уклони вулиць, доріг і пішохідних шляхів, наводяться пропозиції до організації збирання сміття та його утилізації. Висвітлюються питання, зв'язані з енергопостачанням, теплопостачанням і газифікацією.

4.11. Організація будівництва та технологія виробництва будівельних робіт. У записці необхідно вказати прийняту черговість будівництва, умови і методи проведення робіт, застосовувані машини й механізми, обсяги робіт, трудомісткість робіт, описати календарний план будівництва , кількість і запропоноване розміщення складів, тимчасових споруд, доріг та ін. Залежно від теми дипломного проекту конкретне завдання на розроблення цього розділу погоджується з керівником дипломного проекту.

4.12. З цивільної оборони в пояснювальній записці дається обґрунтування кількості можливих шляхів евакуації, прийнятих розривів між будинками і спорудами, розмірів елементів поперечних профілів вулиць, а також за вказівкою консультанта з цього розділу може бути наведена принципова схема прийнятого типу укриття.

4.13. Необхідні матеріали з охорони праці, протипожежні заходи, охорони навколишнього середовища й інше треба включати у відповідні розділи пояснювальної записки. При розв’язанні проблем, зв'язаних з охороною праці, основну увагу треба приділяти питанням створення найбільш сприятливих умов для праці і побуту, безпеки, комфорту в запроектованому об'єкті під час його експлуатації. Це можуть бути спеціальні питання шумозахисту будинків, інсоляції і провітрювання території чи будинків, захисту від вітру, обов’язково питання, пов'язані з охороною праці під час зведення того або іншого будинку чи споруди.

Зведені заходи щодо охорони праці даються в самостійному розділі.

4.14. Економіка і техніко-економічні показники. Наводяться порівняльні техніко-економічні показники проектних варіантів як з проекту в цілому, так і по окремих його частинах, розрахунок необхідної кількості підприємств культурно-побутового обслуговування і їхньої місткості тощо. Кошторис при виконанні містобудівних і ландшафтних проектів підраховується за укрупненими показниками й наводиться в додатку до пояснювальної записки.

Подаються розрахунковий і проектний баланси території, техніко-економічні показники по об'єкту / обов'язково проводиться аналіз при невідповідності нормативних та проектних техніко-економічних показників/.

4.15. У переліку використаної літератури наводиться найменування всіх нормативних і довідкових документів, а також книг, використаних автором.

4.16. Обсяг дипломної записки не повинен перевищувати 100-111 сторінок разом з ілюстраціями і додатками.

5. СКЛАД І ОБСЯГ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Проект виконується на 8 планшетах розміром 1м х 1м або на 16 планшетах 0.8 х 0.6 м. Склад проекту наведений у таблиці 1 і в додатках 1.2.

6. ГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОЕКТУ

6.1. Графічне оформлення проекту має вирізнятися цілісністю, композиційною виправданістю, художністю. Необхідно розповісти мовою графіки про зміст дипломного проекту, переконатися в правдивості і доцільності прийнятого рішення. Для цього необхідно використовувати всі засоби образотворчої графічної майстерності, якими володіє автор, підготовлений до самостійної діяльності архітектора. Це добре продуманий композиційний прийом рішення загальної експозиції всієї графічної частини проекту, правильно вибрані масштаби зображень і розміри записів /головних та другорядних/, тонко відчута манера і старанність використання, добре пророблена й оформлена, ретельно написана записка та, нарешті, виконаний на високому професійному рівні макет.

6.2. Композиційний прийом розміщення графічної частини дипломного проекту має, як відомо, велике значення. Тому в процесі роботи, коли вже уточнений обсяг, характер і масштаби зображень, дипломник повинен скласти експозиції проекту на планшетах та представити його на затвердження керівнику й завідувачеві кафедри /див. додатки /. Ескіз складається в масштабі 1:10 із дотриманням наступних правил:

· Масштаби зображень можуть варіюватися залежно від розмірів ділянки освоєння й особливостей її конфігурації.

· Розміщення зображень повинне бути таким, щоб у загальній експозиції вони читалися ліворуч - праворуч і зверху вниз. Це означає, що не можна розміщати зображення, які мають другорядне значення, в лівій частині, а також вгорі експозиції. Останнє зв'язано з тим, що повідомлення при захисті варто будувати від загального до часткового, починаючи із загальної ситуації й генерального плану. Ці матеріали, як правило, треба розміщати з лівої сторони. Потім дипломник розвиває своє повідомлення, переходячи від планшета до планшета ліворуч, вниз та вправо.

· З порядком розміщення креслень на планшетах тісно пов'язаний масштаб зображень. Їхній масштаб має вибиратися таким чином, щоб зображення були чіткими і сприймалися з визначеної відстані /від столу Державної екзаменаційної комісії/.

· При великій довжині розгорнень, панорам, великих розмірах генеральних планів та т.п. їхнє зображення навіть у мінімально припустимих масштабах не може бути розміщене в межах одного планшета. У цих випадках допускається їхнє розміщення на суміжних планшетах.

· Графічна манера виконання дипломного проекту може бути основана як на традиційних прийомах, наприклад, відмивання і заливання тушшю чи аквареллю, штриховій графіці тощо, так і на використанні більш сучасних прийомів – корпусного фарбування із застосуванням гуаші та темпери, з використанням комп’ютерної техніки й ін.

· Варто враховувати, що незалежно від манери виконання архітектурний дипломний проект повинен бути виконаний у вигляді архітектурних креслень, а не плакатів рекламних проспектів.

· Для всіх креслень дипломного проекту має бути вибраний єдиний графічний стиль оформлення.

· Усі креслення необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ. На кожнім планшеті, в правому нижньому куті, повинен бути основний напис, що визначає приналежність планшета до даного дипломного проекту.

· У верхньому лівому куті має бути зазначений номер планшета та його положення в системі експозиції.