Будова і обладнання постійних парків

У постійних парках танкових і механізованих частин на основі досвіду склалася визначена система підготовки машин до виходу, обслуговування їх після повернення, збереження і ремонту, що враховується при розробці типових проектів парків. Сучасний типовий проект передбачає наступні елементи парку:

- приміщення чергового парку і старшого техніка з безпеки дорожнього руху - (начальника контрольно-технічного пункту) (КТП);

- лінію технічного обслуговування (ЛТО);

- пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР);

- сховища для розміщення БТОТ;

- паркові дороги, під'їзди і площадки;

- пожежне устаткування.

Крім того, у парках можуть розміщатися котельні для опалення і підігріву води, приміщення для збереження й обслуговування акумуляторних батарей, склади для збереження бронетанкового майна й устаткування, знятого з машин.

Територія парку огороджується, озеленяється і розбивається на ділянки, що закріплюються за підрозділами. Парки розділяється на дві основні зони: обслуговування і збереження.

Приміщення чергового парку і контрольно-технічний пункт (КТП)

приміщення чергового по парку і КТП є основними елементами в парку танкової і механізованої частини і являють собою будинок, у якому розміщаються

кімната 1- чергового по парку з пультом керування виходом машин,

кімната 2- водіїв чергових тягачів,

кімната 3- начальники КТП,

клас 4- безпеки руху, інструктажу водіїв і старших машин,

прохідна 6- для особового складу.

Іноді на КТП розміщають пункт 5 - керування виходом по тривозі командира частини.

У цьому випадку приміщення доцільне будувати двоповерховим.

Схема приміщення чергового по парку і контрольно-технічного пункту

1 — кімната чергового по парку, 2 — кімната водіїв чергових тягачів, 3 — кімната начальника КТП, 4 — клас безпеки руху інструктажу водіїв і старших машини, 5 — пункт керування виходом по тривозі, 6 — прохідна для особового складу, 7 — напівестакада, 8 — шафа для інструменту, 9 — щит з документацією.

КТП обладнується електричним освітленням і телефонним зв'язком. Біля КТП обладнується площадка для перевірки технічного стану колісних машин, на якій установлюються напівестакада 7, шафа 8 для інструменту і щит 9 здокументацією.

Технічний стан гусеничних машин перед виходом перевіряється, як правило, на площадках чи перед сховищем в місцях їх стоянки.

Лінія технічного обслуговування (ЛТО)

Лінія технічного обслуговування призначена для механізованого щоденного технічного обслуговування машин, що повернулися в парк після використання. Вона звичайно включає пункти заправлення ГСМ, чищення, мийки, щоденного технічного обслуговування, де за рахунок механізації трудоємких робіт значно скорочується час і підвищується якість обслуговування. Розміщення елементів ЛТО залежить від прийнятої технології ТО в постійних парках.

Пункт заправлення ГСМ призначений для заправлення машин і обліку кількості видачі ПММ. Він розміщується на початку ЛТО й обладнається заглибленими резервуарами для палива й масла, площадкою з навісом для роздатчиків палива, службовим приміщенням, протипожежним інвентарем.

Пункт чищення і мийки призначений для видалення пилу і бруду з зовнішніх поверхонь і внутрішніх частин машин перед виконанням на них перевірочних, регулювальних і мастильних робіт при технічному обслуговуванні чи ремонті. Найбільш трудоємними роботами є чищення і мийка гусеничних машин. Вони вимагають технічних рішень і застосування ефективних засобів, що забезпечують виконання робіт в обмежений час. Частковим рішенням є винос за територію парку поста попереднього чищення і мийки гусеничних машин, цим досягається підтримка чистоти і порядку в зоні обслуговування.

Пост попереднього чищення і мийки машин призначений для очищення ходової частини від бруду, обдув стислим повітрям корпусу зовні і попередньої мийки нижньої частини корпусу і ходової частини. Роботи на посту виконуються механізованим способом. Для очищення гусениць часто застосовують інерційний метод. Машина вивішується з опорою на днище (малюнок а), закріплюється, після чого включається передача, при цьому за рахунок інерції і взаємодії обертаючої гусениці з водою відбувається її очищення. Якщо конструкція машини не дозволяє вивішувати її з опорою на днище, то застосовують рольгангову естакаду (малюнок б), на яку встановлюють машину з опорою на гусениці. При включенні передачі ролики обертаються на своїх опорах, забезпечуючи нерухомість машини при обертанні гусениць.

Очищення ходової частини гусеничних машин:

а — вивішування машин з опорою на днище; б — установка на рольгангові естакади

Мийка нижньої частини корпусу проводиться з застосуванням водоструминних установок, сопла яких розташовують у місцях ймовірного скупчення бруду на вузлах ходової частини і корпусу. Вода подається мийною машиною (насосною установкою), тиск води 0,5—0,6 МПа (5—6 кгс/см²), витрата 1800—2000л, час мийки залежить від забруднення машини і змінюється від 2 до 5хв. Пил з верхньої частини корпусу і місць заправлення видаляється за допомогою стислого повітря від компресорної установки низького тиску.

Пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР)

Пункт технічного обслуговування і ремонту призначений для діагностування машин, виконання обов'язкових робіт при номерному і регламентованому обслуговуванні, а також для попередження й усунення складних відказів і несправностей (поточного ремонту). Роботи з технічного обслуговування, проведені в ПТОР, можна звести в наступні групи: контрольно-діагностичні, демонтажно-монтажні, настроєчно-регулювальні, мастильні, промивні, електрогазозварювальні і покрасочні роботи. Метод організації робіт може бути потоковим чи тупиковим (в залежності від типу виробничого приміщення ПТОР).

При потоковому методі обслуговування роботи розподіляються по декількох постах, що забезпечуються відповідним обладнанням, а виконавці спеціалізуються з урахуванням однорідності чи раціональної сумісності робіт. Машина проходить послідовно розташовані пости, де фахівці виконують визначені операції. Цей метод ефективний у тому випадку, якщо ТО проводиться для однієї марки машин, операції чітко розподілені по виконавцях, мається належна механізація трудоємких робіт і гарне матеріально-технічне забезпечення, передбачені резервні виконавці для коректування ритму ТО. У цьому випадку продуктивність праці може бути підвищена до 20%.