Основні терміни. Звичайний лізинг(лізинг рентера) — це різновид лізингу, який провадиться з ініціативи лізингоодержувача

Звичайний лізинг(лізинг рентера) — це різновид лізингу, який провадиться з ініціативи лізингоодержувача, який звертається з пропозицією до лізингової компанії (банку, іншої інвестиційної організації) придбати у її власність певне майно з метою подальшої передачі цього майна йому в оренду.

Лізинг— це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг лізингодавця (renting) — це лізингова угода, за умовами якої об'єкт лізингу не втрачає своєї цінності після закінчення строку оренди, повторно здається в оренду тому чи іншому орендатору або повертається для використання колишньому власнику.

Лізинг товаровиробника (hiring) — особлива форма купівлі майна на виплату, яка займає проміжне становище між звичайним лізингом і рентингом. Рішення про надання майна в оренду приймає його виробник, який укладає угоду з посередником (лізингодавцем).

Лізингова маржа — винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно.

ЛІзингодавець— суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

Лізингоодержувач— суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

Об'єкти лізингу — нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його у лізинг.

Оперативний лізинг— це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної на момент укладення договору.

Постачальник — продавець лізингового майна— суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування то­що) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Фінансовий лізинг— вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації і умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).