Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Сутність фінансового ризику. Види ризиків




ТЕМА 10. Ризики фінансового ринку та методи їх оцінювання

Лекція 10.1 Ризики фінансового ринку та методи їх оцінювання

1. Сутність фінансового ризику. Види ризиків

2. Класифікація ризиків

3. Використання середніх показників та показників варіації для оцінки ризиків

Сутність фінансового ризику. Види ризиків

У ринковій економіці існують різні можливості для інвестиційних вкладень. При виборі юридичною або фізичною особою напряму вкладення капіталу одним із головних критеріїв служить оцінка ризику. В цілому ризик у ділових операціях – це економічна категорія, що відображає ступінь успіху (невдачі) фірми в досягненні своїх цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих факторів. Операції з фінансовими інструментами завжди пов’язані з ризиком.

У цілому фінансовий ризик як міру економічної або соціальної невизначеності можна охарактеризувати в залежності:

за величиною – високий, середній і низький;

за ступенем допустимості – допустимий ризик, коли втрачається частина доходу; критичний (локальний) ризик, при якому повністю втрачаються доходи і виникає необхідність відшкодовувати втрати; катастрофічний ризик повної втрати майна;

за об’єктами – ризик підприємця, підприємства, банку, страхової компанії, тобто окремих юридичних і фізичних осіб;

за видом діяльності – ризик виробничої, посередницької, торговельної, транспортної, консалтингової, страхової, охоронної та іншої діяльності;

за економічним змістом – чистий ризик як об’єктивна можливість зазнати збитків (нульового результату) і спекулятивний ризик як суб’єктивна можливість отримання позитивного або негативного результату певної діяльності.

Виділяють такі основні види ризику:

1) систематичний ризик, тобто ризик кризи фінансового ринку;

2) несистематичний ризик, тобто ризик поєднання всіх видів ризику, пов’язаних із конкретними фінансовими інструментами;

3) селективний ризик – ризик неправильного вибору цінних паперів для інвестування при формуванні портфеля;

4) часовий ризик – ризик емісії, купівлі або продажу цінного паперу у невідповідний час, що тягне за собою втрати;

5) ризик законодавчих змін (можуть змінитися умови емісії, вона може бути визнана недійсною і таке інше);

6) ризик ліквідності – ризик, пов’язаний з можливістю втрат при реалізації цінного папера через зміну в оцінці його якості;

7) інфляційний ризик – ризик того, що при високій інфляції доходи, які отримують інвестори за фінансовими інструментами, знецінюються швидше, аніж зростають, інвестор зазнає реальних втрат.

Фактори, які стосуються фінансового ризику і впливають на його рівень, умовно можна поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.

Об’єктивні фактори – це ті, що безпосередньо не залежать від дій керівництва підприємства (фірми), але повинні враховуватися при підготовці і прийнятті рішень, наприклад, інфляційні процеси, дії конкурентів, політичні та економічні кризові явища, екологічні вимоги, митні пільги, режим найбільшого сприяння, можливість діяти у вільних економічних зонах, зміни в податковій політиці держави тощо.

Група суб’єктивних факторів характеризує саме підприємство (фірму) та внутрішні умови його функціонування, зокрема виробничий потенціал, наявність висококваліфікованих працівників та управлінського персоналу, організацію діяльності фірми, наявність кооперативних зв’язків, рівень технології тощо.

Причини, які зумовлюють необхідність виникнення ризикових фінансових рішень на підприємстві, бувають внутрішнього і зовнішнього походження.

Оцінка ризику – свого роду мистецтво, засноване на поєднанні наукових методик та інтуїції експертів, аналітиків. Вона базується на одночасному врахуванні багатьох суперечливих факторів, використанні різноманітних теоретичних підходів і знанні прецедентів практики.

Зниження ступеня ризику – скорочення імовірності і обсягу втрат. При виборі конкретного способу управління ризиком інвестор повинен виходити із таких принципів:

1) не можна ризикувати більше, ніж це дає змогу зробити власний капітал;

2) необхідно думати про наслідки ризику;

3) не можна ризикувати великим заради малого.

 

Співвідношення максимально можливого збитку і обсягу власних фінансових ресурсів інвестора являє собою ступінь ризику, який призводить до банкрутства. Він вимірюється за допомогою коефіцієнта ризику:

Кр = І/С,

де Кр – коефіцієнт ризику;

І – максимально можлива сума збитку, грн.;

С – обсяг власних фінансових ресурсів з урахуванням точно відомих надходжень коштів, грн.

 

Для зниження ступеня фінансового ризику застосовуються різні способи: диверсифікація, придбання додаткової інформації, лімітування, страхування.

Диверсифікація являє собою процес розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо не пов’язані між собою.

Лімітування – це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту.

Сутність страхування виражається в тому, що інвестор готовий відмовитися від частини прибутків, тільки б уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зниження ступеня ризику до нуля.

Хеджування – купівля і/ або продаж похідних цінних паперів (опціонів або ф’ючерсів) для того, щоб знизити ризик можливих втрат від майбутніх біржових угод.

Контракт, що служить для страхування від ризиків зміни курсів (цін), має назву хедж. Суб’єкт господарювання, який здійснює хеджування, називається хеджер. Існують дві операції хеджування: хеджування на підвищення; хеджування на зниження.

Хеджування на підвищення, або хеджування купівлею, являє собою біржову операцію з купівлі термінових контрактів чи опціонів. Хедж на підвищення застосовується в тих випадках, коли необхідно застрахуватися від можливого підвищення цін (курсів) у майбутньому.

Хеджування на зниження, або хеджування продажем, – це біржова операція з продажу термінового контракту. Хеджер, який здійснює хеджування на зниження, передбачає здійснити в майбутньому продаж товару, і тому, продаючи на біржі терміновий контракт або опціон, страхує себе від можливого зниження цін у майбутньому.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 90; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты