Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Ромбо - меандровий орнамент на браслеті. Кістка мамонта. Мізин (Чернігівська обл., Україна). Верхній палеоліт, XXIII-XVII тис. до н.е.




Крім того у Мізнині знайдені ще якісь не визначені кістяні різьблення, що їх дехто з дослідників назвав “пташками”. Київська палеолітична стоянка менш багата на мистецькі твори, але й тут знайдено мамонтові ікла, вкриті різьбленим орнаментом, подібним до того, який зустрічається у пам’ятках так званої “мадленської” культури Франції.

Вже більше документів про мистецькі пам’ятки зустрічаємо у знахідках пізнішої неолітичної (нової кам’яної) доби. Залишки неолітичних осель, майстерень, могил та цілих поховань розкинуті широкою смугою від Кубані до берегів Дністра й Сану. Впродовж тисячоліть, коли неолітична культура панувала на наших землях, продовжувалась мандрівка племен, культурну спадщину яких наука доволі ясно окреслює і чітко розмежовує.

На особливу увагу, з огляду на високий рівень прикладного мистецтва, заслуговує так звана трипільська культура (V – ІІІ тис. до н.е.). Обсяг тієї культури географічно достатньо широкий – від водозбору Десни на півночі (Чернігівщина) до Галичини на заході і Бессарабії на півдні. Історик і археолог, чех за походженням Вікентій Хвойка, відкрив найбагатшу знахідку в ІІ пол.. 19 ст. в Трипіллі на Київщині (від чого і пішла назва).

Такий вигляд мало трипільське поселення на Київщині. Реконструкція.

 

Розвиток трипільської культури, який тривав більше півтори тисячі років, сьогодні сприймається як єдине ціле, хоча в ньому наука виділяє окремі періоди. Трипілля – одне з видатних, світового рівня культурних явищ, яке виникло на українських землях, створено народом, частина якого, очевидно, була пра-пра-предками слов’ян, з яких потім виходять і українці. Культура Трипілля розвивалась у той час, коли у Стародавньому Сході (V – ІV тис. до н.е.). існували висококультурні ранні цивілізації Шумеру, Єгипту, Вавилону, Ассирії. З цими культурами Трипільська культура (особливо скульптура) мала деякі спільні риси, у першу чергу високий художній рівень мистецьких витворів.

 

Скульптура Трипілля невеликих розмірів. Це переважно керамічні жіночі статуетки (чоловічі трапляються рідко), модельовані із великим мистецьким смаком. В ідеологічно-релігійних уявленнях трипільців центральне місце займав культ Великої богині – Матері, якій і присвячено більшість статуеток. Трипільська скульптура відзначається винятковим чуттєвим вирішенням ліній, пропорцій фігури, поєднанням пластики із орнаментальним декором.

Трипільська статуетка

 

 

4, 5, 6 – Трипільські жіночі статуетки ІУ-ІІІІ тис. до н.е.

(Березівка, Лука Врублевецька, Верем’я)

 

Символіка орнаментальних прикрас на статуетках має культово-магічний характер. Деякі мотиви, наприклад, мотив ромба, перекресленого навхрест, із чотирма точковими полями (символ засіяного поля) зустрічається у культурах Близького Сходу, крито-мікенській та українській культурах. Зокрема, в українській народній вишивці мотив ромба широко використовується й у ХХ ст.

 

Гончарні вироби, прозвані “порцеляною неоліту”, виконані на гончарному крузі з добірної глини й чудово випалені. Вони вкриті характерною лінійною та фігурною орнаментикою, виконаною брунатною (темно-вохристою) фарбою на світлому й чорною на брунатному тлі. Розводи, спіралі й завитки тієї орнаментики, витримані в тоні й композиції, як і схематичні зображення тварин, дещо нагадують старогрецьку “мікенську” кераміку. Тому-то й саму трипільську культуру нерідко називають “перед-мікенською”.

 

Трипільський посуд

Малюнки на трипільському посуді

 

 

3,7 – Орнаменти на трипільській кераміці

 

Орнаменти на трипільській кераміці ( 8, 8а -- Володимирівка, 9, 9а – Стара Буда, 10 – Траян)

Бронзовий вік

Крім гончарних виробів і статуеток залишились ще глиняні моделі їхніх домівок. На сухих місцях трипільці вкопували свої хати в землю, на вогких – ставили їх на палях. На горі біля Бучача на Тернопільщині знайдено останки неолітичних хат, що подібні до сучасних подільських мазанок, будованих на “стовп”.

Глиняна моделька житла

З тих часів збереглося багато пам’яток антропоморфної кам’яної пластики, тобто людиноподібних кам’яних надмогильних стел. Велику їх кількість відзначали у різні періоди іноземні подорожні, які бували в українських землях.

 

2).Доба переселення народів.

Із металів першою у вживання увійшла мідь, пізніше суміш з міді з оловом, цинком та ін. Так звана бронзова доба доісторичної культури тривала на наших землях доволі коротко. Бронзові гривни, намиста, пряжки до одягу, шпильки та гребні для волосся тільки у виключних випадках – зброя й ужиткове знаряддя, -- ось скромні залишки бронзової доби на українських землях. Привозили їх до нас із Чорноморського узбережжя, з Малої Азії, Туркестану і Персії, а також із Придунав’я та з територій, заселених германами, котрі тоді жили у безпосередніх зв’язках з римлянами та кельтами.

 

 

 

Прикраси та знаряддя праці. Бронза. Комарівська культура.

 

Глечик часів черняхівської культури.

 

Керамічний посуд. Глина. Культура Станова Кухоль. Глина. Культура Отомань.

Доба заліза починається у нас дуже пізно і охоплює собою так звану “протоісторичну” добу, висвітлену вже письмовими джерелами іноземних мандрівників про наш край і його населення.

Від 8 ст. до н.е., починаючи, грецькі колоністи почали населяти Чорноморське і Азовське узбережжя країни. Найбільш помітні з них:

§ Тіра при гирлі Дністра,

§ Ольвія при гирлі Бугу,

§ Херсонес на південно-західному,

§ Феодосія на південно-східному березі Криму,

§ Фанагорія над протоком між Чорним та Азовським морями (пізніша староукраїнська Тмутаракань),

§ Танаїс при гирлі Дону,

§ Пантікапей (пізніше Керч).

Це були найпомітніші грецькі колонії, чия культура і посередництво з рештою світу мали певний вплив на культуру тогочасного і пізнішого населення України.

Як далеко у глибину України сягав вплив колоній, свідчать знахідки тогочасного грецького посуду не тільки на півдні України, але й в околицях Києва, Харкова, Полтави та на Галицькому Поділлі. Особливо багаті залишки грецької архітектури, різьблення, малярства, ювелірних виробів і кераміки збереглися у могилах та на руїнах Херсонеса, Ольвії та Пантікапея.

 

Золота підвіска у формі жіночої голови (Деметри)

 

На них можна простежити не лише еволюцію мистецьких форм, яка проходила в корінній Греції, але й силу впливу, що їх мали на греків їхні “варварські” сусіди – іранські (скіфи) та інші пра-предки, котрі були їхніми сусідами на півночі.

Характеристикою тієї культури є її кераміка, багата формами та орнаментикою, й модельовані в глині статуетки людей та звірят.

Іранське плем’я скіфів, яке з’явилося на Півдні України в 7 ст. до н.е., при зустрічі з греками витворило дуже характерну – євразійське культуру.

Границі Скіфії у V ст. до н. е.
1 – Царські скіфи, Придніпровські; 2 – Волго-Донські; 3 – Заволзькі; 4 – Массагети; 5 – Царські скіфи, Приобські; 6 – Єнісейські; 7 – Царські скіфи, що відкололись від Приобських

 

Скіфи привчили грецьких колоністів до замилування пишним одягом і блискучими металевими прикрасами, а від тих перейняли досконалу ювелірну техніку різьблення. Специфічною скіфською ознакою була їхня тваринна метало-пластика, так званий тератологічний (тобтозвіриний)стиль, в якій дуже гармонійно об’єднався глибокий зміст з декоративною стилізацією. Розповсюдження звіриного стилю було достатньо широким: від Азії по Галичину.

 

Золота ваза з Кургану Куль-Оба з поховання скіфського воїна . ІУ ст. до н.е.

 

Сцена з вази.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты