Хеджування угод на біржовому ринку.

* Хеджування - це біржове страхування від несприятливих коливань цін, що базується на різниці в динаміці цін реальних товарів та цін ф’ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють підприємства, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники і продавці. Хеджування, яке проводиться споживачем, — це захисна стратегія від небажаного цінового коливання та можливості повної втрати. Такі ж самі функції хеджування і на ф'ючерсних ринках. Це усвідомлена спроба зменшити ціновий ризик, притаманний купівлі, продажу або навіть утриманню наявного ринкового товару.

За технікою здійснення хеджових операцій їх поділяють на два типи: хеджування продажем (коротке), хеджування купівлею (довге).

Рух спекулятивного капіталу є найпростішим методом усунення виникаючих диспропорцій, оскільки рушійним мотивом спекуляції є одержання прибутку від різниці в цінах.

Хеджування продажем - це продаж на строковій біржі ф'ючерсних контрактів виробником або торговцем, які купили рівну кількість реального товару на визначений строк для забезпечення страхування від ризику падіння цін з моменту поставки реального товару. До нього вдаються фермери, посередники (торговці), які купують (перепродують) сировину для переробних підприємств та ін.

Так, торговець-перепродавець купує велику кількість сезонного товару (зерно, цукор та інші) в очікуваний порівняно короткий строк для того, щоб потім забезпечити повну і своєчасну поставку реального товару за замовленнями своїх споживачів (переробних підприємств). Якщо до моменту поставки закуплених ним товарів ціни на них стануть нижчими, він може отримати збитки. Щоб цього не трапилось, він страхує себе, вдаючись до хеджування.

Тобто, щоб уникнути збитків або звести ризик до мінімуму, торговець-перепродавець одночасно із закупкою реального товару на якийсь строк на біржі або безпосередньо у виробників, проводить хеджування продажу, тобто укладає на біржі угоду на продаж ф'ючерсних контрактів, що передбачають поставку такої ж кількості товару. Якщо такий торговець перепродає свій товар споживачам, припустімо, за більш низькою ціною, ніж він купив його, він має збиток на реальному товарі. Але одночасно з цим він викуповує раніше продані ним ф'ючерсні контракти за більш низькою ціною, в результаті чого одержує прибуток.

Хеджування купівлею (довге хеджування) - це придбання ф'ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж рівної кількості реального товару, яким торговець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета довгого хеджування полягає в тому, щоб уникнути будь-яких втрат, що можуть виникнути внаслідок підвищення цін на товар вже проданий за зафіксованою ціною, але ще не закуплений. Довге хеджування застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм з переробки і споживання сировини.

Наприклад, борошномельне підприємство уклало контракт на продаж борошна за погодженою ціною з доставкою через два місяці. Але через відсутність складських приміщень воно вимушене відкласти закупку пшениці до часу поставки борошна з врахуванням часу, необхідного для помолу зерна, пакування і транспортування своєї продукції.

Ризикуючи, що на момент закупки пшениці ціни на неї можуть піднятися, підприємство купує достатню для покриття його угоди на борошно кількість ф'ючерсних контрактів на пшеницю на строковій біржі. Якщо ціна пшениці підвищиться до того часу, коли підприємство буде закуповувати зерно для помолу, воно втрачає на угоді з реальним товаром, але в той же час продає свої ф'ючерси за більш високою ціною на строковій біржі і використовує одержаний прибуток на покриття збитків по угоді з реальним товаром. Такий же результат буде досягнений і в разі, якщо ціни на пшеницю на момент закупки знизяться: борошномельне підприємство зазнає збитків на строковій біржі, але одержить прибуток при закупці реального товару.

Залежно від мети хеджування розрізняють звичайне (чисте), арбітражне, селективне і випереджуюче. Крім того, існує рутиннехеджування (до нього звертається частина американських фермерів, які вирощують зерно і велику рогату худобу), збірне селективне хеджування, коригуючи (відкладання фіксації ціни) хеджування, зумовлене недостатністю капіталу, та ін. Можливість використання різних способів хеджування з'являється з виникненням і становленням ф'ючерсних ринків (строкових бірж).

Різниця між реальною ціною на товар в певному місці та ціною на певний ф'ючерсний контракт на той самий товар, називається базисом. Для того, щоб визначити базис, потрібно відняти ф'ючерсну ціну від реальної ціни:

реальна ціна - ф’ючерсна ціна = базис.

Коли говорять про базис, то це означає, що він стосується найближчого ф'ючерсного місяця (контрактного місяця, найближчого до поставки, якщо не обумовлено інше).

Базис може бути або позитивним, або негативним -— залежно від того, якою є реальна ціна, а саме: вона вища чи нижча, ніж ф'ючерсна ціна.

Хеджування з допомогою ф'ючерсних контрактів має свої переваги:

1.У процесі хеджування проходить істотне зниження цінового ризику торгівлі товарами та цінними паперами. Хеджування підвищує стабільність фінансової сторони бізнесу, зменшує коливання прибутків, що виникають в результаті зміни цін на сировину, курсів валют та інших чинників.

2.Хедж не перетинається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів. Хеджування забезпечує гнучкість у плануванні, що підвищує ефективність управління надлишком запасів або їх дефіцитом. Хедж полегшує фінансування операцій через систему кредитних позичок банками, що створює довіру до кредитів, погашених ф'ючерсними контрактами.

Аналізуючи всі позитивні сторони хеджування, слід зазначити, що основним чинником, який визначає ефективність хеджування, є економічне становище "базис".

„Базис” - це різниця між: ціною товарів на реальному ринку у конкретному місці і часі та ціною товару на ф’ючерсному ринку.

Базис буває нульовим, позитивним і негативним. При позитивному базисі ціни реального ринку перевищують ціни ф'ючерсного. При негативному - навпаки. Якщо ціни обох ринків рівні, тоді маємо нульовий базис.

Далі розглянемо в загальних рисах вплив базису на результати хеджування купівлі-продажу зерна пшениці, використовуючи різні варіанти базису (табл.13.2.)

.

Аналізуючи усі варіанти хеджування, слід зазначити, що в умовах негативної зміни базису хедж все ж дозволяє значно знизити збитки.

Розглянувши вплив базису на хедж, можна зробити висновок, що результат будь-якого хеджування можна вирахувати за допомогою порівняння базисів на початку і в кінці хеджування. Отже, кінцева ціна - цільова ціна + (або -) зміна базису Для розуміння результатів хеджування у практиці розрізняють наступні комбінації короткого ідовгого хеджу:

1. Короткий хедж із звуженням базису на звичайному ринку Ціни знижуються, базис звужується і прибуток ф'ючерсного контракту перевищує втрати на реальному ринку.

2. Короткий хедж із розширенням базису на звичайному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати менше прибутку, ніж: реальний ринок.

3. Довгий хедж: із звуженням базису на звичайному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати менше прибутку, ніж: реальний ринок.

4. Довгий хедж із розширенням базису на звичайному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати великі прибутки або мінімальний збиток.

5. Короткий хедж: із звуженням базису на зворотному ринку. ф’ючерсний контракт дозволяє отримати менше прибутку (або більше збитку), ніж: реальний ринок.

6. Короткий хедж: із розширенням базису на зворотному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати більше прибутку, ніж реальний ринок.

7. Довгий хедж із звуженням базису на зворотному ринку. Прибутки ф'ючерсного контракту значно перевищують прибутки реального ринку.

8. Довгий хедж: із розширенням базису на зворотному рийку. Збитки ф'ючерсного контракту високі порівняно з реальним ринком.

Недоліки хеджування