Методологічні засади демографії

Як і будь-яка інша наука, демографія має свій визначений комплекс прийомів. Сюди входять як загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й ін.), так і спеціальні методи демографії і деяких суміжних з нею наук.

Демографічні процеси ще здавна були й продовжують залишатися одним з головних об'єктів застосування статистичних методів, без яких опис і аналіз демографічних процесів є неможливим.

Демографічні події можна розглядати як випадкові величини, і, отже, до них можна застосовувати положення теорії ймовірностей. Демографічні процеси мають і такі важливі властивості, як варіація ознак. Тому ті або інші закономірності в них описують лише в середньому, за умови достатньо великого числа спо­стережень. Отже, тут можливе застосування імовірнісних і стохастичних моделей, які дозволяють розрахувати вірогідність того, що певне значення шуканої величини буде міститися у межах відповідного інтервалу.

За допомогою методу статистичних групувань упорядковується уява як про населення в цілому, так і про його структурні компоненти (структурні, типологічні, аналітичні, комбіновані і багатомірні групування).

У демографії широке використання має метод статистич­них показників, а саме, абсолютних, відносних і середніх вели­чин:

· абсолютні величини одержують безпосередньо під час ста­тистичного спостереження, і вони є вихідними характеристиками процесу руху населення (чисельність насе­лення на певний критичний момент, число шлюбів, розлучень, народжень, смертей та ін).

· порівняння й зіставлення — необхідний елемент статистичного аналізу, який стає можливим через використання відносних величин.

· середні величини.

Індексний метод викорис­товують при застосуванні методів стандартизації демографіч­них коефіцієнтів, зокрема, при вивченні народжуваності, смерт­ності. Індексом на даний момент є індекс людського розвитку (ІЛР), який почали активно застосовувати в демографічних та соціально-економічних дослідженнях. Вимірювання людського роз­витку за допомогою індексу людського розвитку було запропо­новане в рамках Програми розвитку ООН і використане в її пер­шому річному звіті за 1990 р. Перші опубліковані дані про ІЛР в Україні маємо на початок 1995 року. Цей показник, крім се­реднього доходу, включає дані про тривалість життя (очікувана тривалість життя при народженні дитини) і рівень освіти (різні ступені грамотності).

Демографія, перетинаючись із статистикою виробила так звані демографічні таблиці, що являють собою систему імовірнісних характеристик повікових інтенсивностей демографічних процесів. Першими були складені таб­лиці смертності, пізніше — таблиці інших демографічних про­цесів (шлюбності, народжуваності й ін.). Демографічні таблиці використовують для опису демографічних процесів як у реаль­них, так і в умовних поколіннях. За шкалу таблиці береться час, що пройшов з моменту формування покоління. Це може бути вік, тривалість шлюбу та ін.

Застосовують у демографії і метод побудови демографічних моделей - це вже застосування математичних методів у демографії. З їхньою допомо­гою також розраховують демографічні показники і визначають оцінки, складають прогнози.

Методи поздовжнього і поперечного аналізу:

Метод поздовжнього аналізу одержав таку назву в зв'язку з тим, що при його застосуванні дослідник йде ніби «уздовж» життя визначеної групи людей. Цей метод застосовують для вивчення динаміки якого-небудь демографічного процесу про­тягом життя одного покоління. При використанні цього мето­ду демографічні події описують у когортах. Когортами назива­ють сукупності людей, шо одночасно вступили в той або інший стан, наприклад народилися в тому самому ж році, уклали шлюб у тому самому році та ін. Тому цей метод називають ще мето­дом реального покоління, або когортним.

Метод поперечного аналізу. для його застосування потрібні дані усього за рік-два та дозволяє представити сучасний стан демографічних процесів. Він дозволяє судити про сучасний стан демографічних про­цесів, однак, при різких змінах характеру демографічних про­цесів за короткий проміжок часу цей метод може дати перекру­чену картину.

До відносно нового напрямку в демографії належить метод потенційної демографії, як новий підхід до ви­вчення демографічних процесів та доповнення існуючих методів їх вивчення. Автор цього напрямку Лібман Герш, швейцарсь­кий демограф (1940 р.). Життєвий потен­ціал характеризує кількість майбутніх років життя особи або групи осіб певного віку, обчислену за умови збереження наяв­ного рівня повікової смертності на підставі таблиць смертності.

Для наочного представлення демографічних процесів ви­користовують графічні методи: графіки, схеми, діаграми, ма­люнки й ін. При дослідженні демографічних процесів і струк­тури населення певної території чималу допомогу надають кар­ти (щільності, етнічні й ін.), картодіаграми, картограми. У демографії є й свої власні графічні прийоми. До їхнього числа належить побудова статево-вікових пірамід. Важливе місце в демографії приділяють і побудові так званої демографічної сітки, що дозволяє одержати чисельні значення деяких вели­чин, які безпосередньо не можна спостерігати, а також показа­ти динаміку чисельності груп населення в часі.

Демографічна сітка, сітка Лексиса — це графічне зображення сукупностей людей та подій в їхньому житті, призначена для обчислення головних характеристик демографічних процесів у генерації та аналізу їх перебігу в часі. Вона була розроблена в кінці XIX ст.. німецьким статистиком В. Лексисом. З середини XXст. частіше почали використовувати сітку французького демографа Р. Пресса.

Демографічна сітка дає можливість за будь-якими двома координатами точки події визначити її третю координа­ту, наприклад, за датою народження людини та датою її смерті встановити точний вік смерті; за датою смерті та точним віком смерті — дату народження; за датою народження та точним віком смерті — дату смерті. Крім того, демографічна сітка доз­воляє правильно співвіднести ці події з тими чи іншими гене­раціями або інтервалами тривалості стану.

Останнім часом у демографії почали активніше застосову­вати соціологічні методи при вивченні різних факторів народ­жуваності, смертності, міграції, шлюбності, розлучуваності — спостереження, опитування за спеціально розробленими анке­тами, тести тощо.