Наповнювач у модифікованих полімерних матеріалах

Для поліпшення|покращання| властивостей МПМ в їх склад вводили|запроваджували| різноманітні|всіляких| наповнювачі. У кінці|у кінці| 50-х років як наповнювач використовували кварц, який був введений|запроваджувати| в композицію пломбувального матеріалу на основі метилметакрилату|. Введення|вступ| наповнювачів дає п’ять основних переваг.

1. Полімеризація метилметакрилату призводить|призводить| до великої усадки (21%) полімеризації навіть при використанні полімер-мономерної| системи порошок-рідина (7%). Введення|вступ| великої кількості| наповнювачів значно знижує усадку, оскільки|тому що| кількість використовуваного зв’язуючого мономера|мірного| зменшується, а наповнювач не бере участі в процесі полімеризації. Проте|тим не менше|, усадку неможливо усунути повністю|цілком|, її величина залежатиме від природи використовуваного мономера і кількості введеного|запроваджувати| наповнювача.

2. Метакрилатні полімери мають великий коефіцієнт теплового розширення (приблизно 80 10 1/ºС|із|). Цей коефіцієнт знижується при додаванні|добавляти| неорганічного наповнювача, що має коефіцієнт розширення, приблизно такий, як у тканин зуба (8-10 10 1/ºС|із|).

Рисунок 3.3 - Хімічна структура деяких мономерів

3. Наповнювачі можуть поліпшити такі механічні властивості, як твердість і міцність на стискання|стиснення|.

4. Використання таких важких|тяжких| металів, як барій і стронцій, включених у скло, додає|наділяє| матеріалу рентгеноконтрастність.

5. Наповнювачем є ідеальний засіб|кошт| для досягнення естетичних параметрів – кольору|цвіту|, прозорості і флюоресценції.

Розробка технології введення|вступу| наповнювача є|з'являється| основним напрямом|направленням| вдосконалення матеріалів, що і призвело до створення|створіння| сьогоднішніх МПМ.