Види робіт, що виконуються за стадіями науково-дослідних робіт

Технічне завдання на проведення НДР є вихідним документом, в якому визначають головне цільове призначення і можливу техніко-економічну ефективність науково-дослідної роботи, характеристику об’єкта дослідження, можливі результати дослідження, рекомендовані методи й умови проведення досліджень, терміни проведення і склад виконавців.

Аналіз вихідних джерел інформації є обов’язковим етапом розроблення технічного завдання і виконується в обсязі, достатньому для формулювання його основних положень.

Технічне завдання на проведення НДР розробляє головна організація-виконавець розроблення із залученням організацій-співвиконавців, узгоджує організація-замовник, за угодою з якою або за заявкою якої виконується розроблення, і затверджує головна організація-виконавець або міністерство, якому вона підпорядкована.

Розроблення технічної пропозиції на загал включає комплекс робіт, що виконуються в такій послідовності:

Ø підбір та вивчення науково-технічної літератури, патентної інформації, вітчизняних і зарубіжних стандартів і всіх інших джерел інформації з розроблюваної теми;

Ø виявлення і техніко-економічний аналіз усіх можливих напрямів розв’язання науково-технічної проблеми, вибір й обґрунтування найдоцільнішого напряму проведення НДР;

Ø виконання необхідних розрахункових робіт і розроблення рекомендацій щодо методів і засобів досліджень, які слід застосувати щодо найдоцільнішого напряму проведення НДР.

Для оформлення результатів розроблення технічної пропозиції можна використати такі види документів, як пояснювальна записка, огляд, розрахунки, звіт з НДР. У цих документах потрібно навести рекомендації щодо уточнення подальших етапів НДР, а в разі виявлення недоцільності подальшого проведення робіт – також відповідні обґрунтування або рекомендації стосовно використання результатів виконаних раніше подібних досліджень, доцільність придбання ліцензій тощо.

Після затвердження технічної пропозиції проводять теоретичні таекспериментальні дослідження. Для цього розробляють комплекс методичної і технічної документації, яка необхідна для організації і проведення досліджень, технічні документи на експериментальні зразки або моделі (макети) виробів, на технологічні процеси, засоби вимірювання, здійснюють розроблення та виготовлення об’єктів і матеріальних засобів дослідження, виконують в повному обсязі теоретичні й експериментальні дослідження. Послідовність виконуваних робіт наведена в таблиці 3.1.

Результативність сучасної науково-дослідної роботи оцінюють за сукупністю двох важливих критеріїв – теоретичною та практичною цінністю її результатів. Під теоретичною цінністю роботи розуміють придатність її теоретичних висновків і положень для подальшого розвитку науки в даній галузі. Практична цінність роботи полягає в придатності її висновків і положень для безпосереднього практичного використання при розробленні об’єктів техніки або вдосконалення технології та організації виробництва.

Основним документом на стадії оформлення результатів НДР є звіт про науково-дослідну роботу. Цей документ відображає зміст виконаної роботи та підсумкові дані, він має бути логічно побудованим, об’єктивним, доступним для швидкого й однозначного сприйняття спеціалістами різних посадових рівнів. При складанні до звіту слід вносити також негативні результати досліджень. Знання цих результатів може бути корисним для проведення подальших досліджень і уникнення помилок при організації аналогічних досліджень.

Звітну науково-технічну документацію розглядають на Науково-Технічній Раді (або її секціях) головної організації-виконавця розроблення за участі провідних спеціалістів організацій і підприємств-співвиконавців розроблення. Метою розгляду є оцінювання теоретичної та практичної цінності результатів розроблення і можливості надання матеріалів для прийняття НДР.

Прийом завершених науково-дослідних розробок здійснюється міністерством, що затвердило план науково-дослідних робіт, спільно з організаціями, що виступають в ролі замовників розроблення. У процесі прийому перевіряють відповідність виконаної роботи вимогам технічного завдання та науково-технічний рівень розроблення. За результатами прийому оформлюють “Акт прийому науково-дослідної роботи”. Затверджений “Акт прийому” є свідоцтвом завершення науково-дослідної роботи.

У дослідно-конструкторських розробленнях (ДКР)застосовують результати прикладних досліджень для створення (модернізації, вдосконалення) зразків нової техніки, матеріалів, технологій. ДКР розглядають як завершальну фазу наукових досліджень та як своєрідний перехід від лабораторних умов і дослідного виробництва до промислового. До дослідно-конструкторських робіт відносять:

§ розробку певної конструкції інженерного об’єкта або технічної системи (конструкторські роботи);

§ розробку ідей та варіантів нового об’єкта на рівні креслень, просторових моделей (проектні роботи);

§ розробку технологічних процесів, тобто способів об’єднання фізичних, хімічних, технологічних та інших процесів у цілісну систему(технологічні роботи);

§ створення дослідних зразків (оригінальних моделей, які мають принципові особливості новації);

§ випробовування новацій упродовж часу, необхідного для визначення технічних характеристик зразка, що стане основою розроблення технічної документації для застосування нововведення;

§ проведення проектних робіт для будівництва, в яких передбачено використання результатів попередніх досліджень.

Метою дослідно-конструкторських розробок є створення (модернізація) зразків нової техніки або технології, які після відповідних випробовувань можуть бути передані в серійне виробництво або замовнику. На цій стадії здійснюється остаточна перевірка результатів теоретичних досліджень, розробляється технічна документація, виготовляються і випробовуються зразки нової техніки. Ймовірність отримання бажаних результатів підвищується від НДР до ДКР ( від 85-90% до 95-97%).

Для дослідно-конструкторських розроблень характерні певні стадії й етапи розробки і склад документації, що формується на цих стадіях. Виокремлюють такі стадії ДКР і відповідної конструкторської документації:

Ø розроблення технічного завдання;

Ø розроблення проектної документації, до складу якої входить:

а) розробка технічної пропозиції;

б) розробка ескізного проекту;

в )розробка технічного проекту;

Ø дослідне виробництво із формуванням робочої документації дослідного зразка або дослідної партії;

Ø освоєння серійного виробництва із формуванням робочої документації на установчу серію виробів та серійного виробництва.

Технічне завдання розробляють відповідно до вимог замовника, на підставі виконаних науково-дослідних розробок, результатів наукового прогнозування, аналізу вітчизняних і зарубіжних досягнень науки і техніки, вивчення патентних матеріалів та інших джерел інформації.

У технічному завданні із певним ступенем наближення встановлюють коло показників, що характеризують призначення об’єкта розроблення і його основні техніко-експлуатаційні характеристики (вага, потужність, продуктивність тощо), а також прогнозні показники техніко-економічного рівня якості (рівень стандартизації й уніфікації). Комплекс вимог, що включений до технічного завдання, проте, не має обмежувати ініціативу розробника при виборі оптимального вирішення технічної задачі.

На основі затвердженого технічного завдання розробляють проектну конструкторську документацію, до складу якої входить розроблення технічної пропозиції, розроблення ескізного проекту і розроблення технічного проекту.

Основною метою розроблення технічної пропозиції є виявлення додаткових або уточнених вимог до виробів, показників їх якості і характеристик, які не могли бути визначені в технічному завданні і з’явилися після проведення попередніх конструкторських опрацювань й аналізу різних варіантів виробів. При виконанні технічної пропозиції виявляють всі можливі варіанти технічних рішень, перевіряють їх на патентну чистоту і відповідність вимогам безпеки і виробничої санітарії, обирають оптимальний варіант, і формують вимоги щодо наступної стадії розроблення. У разі потреби патентування оригінальних технічних рішень оформлюють заявки на винаходи.

Ескізний проект розробляють з метою встановлення принципових (конструкторських, схемних та інших) рішень для виробів, які дають уявлення про устрій і принцип роботи виробів. На стадії розроблення ескізного проекту здійснюється конструкторське опрацювання оптимального варіанта виробів, окреслюють основні складові, уточнюють вимоги до виробів, які встановлені технічним завданням і технічною пропозицією, визначають на основі опрацювань ті нові вироби і матеріали, які треба розробити іншим організаціям і підприємствам, та формують технічні вимоги щодо цих виробів і матеріалів.

З метою експериментальної перевірки принципів роботи виробів і їхніх складових частин розробником можуть бути виготовлені та випробувані макети. У пояснювальній записці до ескізного проекту наводять результати конструкторського опрацювання, в тому числі опис конструкції виробів, принцип їхньої дії, техніко-економічні показники, а також пропозиції щодо проведення подальших конструкторських й експериментальних робіт.

Технічний проект містить остаточні технічні рішення і дані, достатні для отримання уявлення щодо устрою та принципів роботи виробів. У пояснювальній записці до технічного проекту поруч з описом конструкції і принципів їх дії, наводять:

Ø обґрунтування застосування матеріалів та покриття;

Ø вимоги щодо точності виготовлення та складання виробів, необхідні для врахування на останніх стадіях розроблення робочої документації;

Ø опис усіх схем, що входять до складу технічного проекту;

Ø остаточні техніко-економічні розрахунки.

Завершальною стадією наукової сфери (НДДКР) є освоєння промислового виробництва нових виробів/технологій, що включає проведення випробовувань нових продуктів та технічну і технологічну підготовку виробництва. На стадії освоєння виконуються дослідні й експериментальні роботи на дослідній базі науки. Метою дослідних робіт є виготовлення і опрацювання дослідних зразків нових продуктів, опрацювання нових (удосконалених) технологічних процесів. Експериментальні роботи спрямовані на виготовлення, ремонт і обслуговування спеціального (нестандартного) обладнання, апаратури, приладів, установок, стендів, макетів тощо, які використовуються для проведення наукових досліджень і розроблень.

Освоєння виробництва розпочинається з розроблення робочої документації і дослідно-конструкторських робіт згідно з етапами, що реалізуються в такій послідовності:

Ø розроблення конструкторських документів, призначених для виготовлення і випробовування дослідного зразка (дослідної партії) виробу;

Ø виготовлення і попередні випробовування (заводські) дослідного зразка (дослідної партії) виробу;

Ø коригування конструкторських документів за результатами і заводських випробовувань дослідного зразка (дослідної партії) виробу;

Ø приймальні (державні, відомчі) випробовування дослідного зразка (дослідної партії) виробу;

Ø коригування конструкторських документів за результатами приймальних випробовувань дослідного зразка (дослідної партії) виробу.

Стадія розроблення конструкторської документації установчої серії виробів включає такі етапи робіт:

Ø виготовлення і випробовування установчої серії виробів;

Ø коригування конструкторських документів за результатами виготовлення, випробовування і оснащення технологічного процесу виготовлення основних складових виробу установчої серії.

Завершальною стадією ДКР є розроблення робочої конструкторської документації виробів сталого серійного і масового виробництва На цій стадії роботи виокремлюють такі етапи робіт:

Ø виготовлення і випробовування головної (контрольної) серії виробів;

Ø коригування конструкторських документів за результатами виготовлення і випробовування головної (контрольної) серії по зафіксованому і повністю оснащеному технологічному процесу виробництва виробів.

Приймальні випробовування, про які йдеться, організовує і здійснює організація-розробник виробів за участі підприємства-виготовлювача із залученням інших зацікавлених осіб. До складу комісії з проведення приймальних випробовувань включають представників замовника (співголова комісії), представників головного галузевого інституту, представника організації-розробника документації, представників підприємства, що виготовлював вироби. За результатами приймальних випробовувань комісія складає протокол випробовувань і на його основі – акт прийому виробів за відповідними формами. Після затвердження акта на НТР відповідних промислових об’єднань видається наказ про промислове виробництво виробів.

Особливу увагу при впровадженні інновацій приділяють маркетинговим дослідженням, які вирішують такі завдання: аналіз кон’юнктури ринку, його структури і сегментації; прогнозування попиту на інновацію; організація і формування попиту; моделювання поведінки споживачів і конкурентів тощо.

З моменту прийняття рішення про серійне або масове виробництво виробів, які пройшли процес випробовування і прийняття, розпочинається період їх промислового освоєння. Для цього періоду характерним є інтенсивна технологічна підготовка виробництва, оснащення виробничого процесу сучасним технологічним обладнанням, оснасткою, засобами механізації й автоматизації, а також усебічна перевірка конструкції виробу як об’єкта промислового виробництва й експлуатації, завершення опрацювання їх на технологічність, опрацювання конструкторської і технологічної документації стосовно умов встановленого серійного або масового виробництва.

Наведені вище роботи органічно пов’язані і являють собою різнобічний прояв процесу освоєння промислового виробництва виробів.

Після стадії освоєння розпочинається процес промислового виробництва (ПВ). У виробництві знання матеріалізуються, а дослідження знаходять логічне завершення. Стадія ПВ реалізується в два етапи: власне виробництво нової продукції та її реалізація споживачам.

На стадії використання одночасно відбуваються два процеси: безпосереднє використання матеріальних благ на основі інновацій та сервісне обслуговування, що забезпечує підтримку нової техніки у працездатному стані впродовж нормативного терміну дії.