Чинники ЕП

Серед факторів, що впливають на рівень смертності, виді­ляють такі:

• Природний (екологічний) фактор. Більшість народів, крім кількісно численних, живуть у межах певної однієї географічної зони. Залежно від географічного середовища серед різних народів поширені неоднакові хвороби, причому деякі з них можуть істотно впливати на смертність. Природну зумовленість мають насамперед паразитарні захворювання. Географічно обмежені через особливості природних умов і окремі види непаразитарних захворювань. Так, у тих районах, де в їжі бракує йоду (наприклад, у Північній Італії), люди нерідко страждають ендемічним зобом; там, де у воді та їжі міститься надто багато цинку, підвищена захворюваність атеросклерозом, зайвий хром у харчових продуктах викликає схильність до цукрового діабету, висока доза свин­цю у воді збільшує можливість занедужати раком шлунка.

У той час як у боротьбі з багатьма інфекційними хворобами людству вдалося домогтися вражаючих успіхів, звівши деякі з них до мінімуму, з Африки стало поширюватися нове страшне захворювання — СНІД. Реально загрожуючи всьому людству, СНІД поки що виявляє себе серед різних народів дуже нерівномірно. Більше всього ним уражена Тропічна Африка, багато інфікованих у США (особливо серед негритянської частини населення). Значно менше хворих на СНІД у країнах Європи і Латинської Америки. В Азії до недавнього часу захворювання на СНІД були дуже рідкісними, але тепер його вогнища з'явилися й у ряді азіатських країн (у Гонконгу, Таїланді й ін.), причому в Азії він поширюється дуже швидкими темпами.

• Крім природних і генетичних факторів (що зумовлюють поширення неоднакових хвороб у різних народів), на рівень смертності також впливають і соціально-економічні фактори, головним чином — рівень життя населення. Рівень життя визначають сукупністю параметрів: умови праці й побуту людей, рівень їх доходів та житлової забезпеченості, якість житлових умов та організації сфери обслуговування, забезпеченість якісними продуктами харчування, одягом, взуттям, організацією відпочинку та рекреації. повноцінність харчування.

У цілому добробут робить дуже великий вплив на смертність і тривалість життя, що можна побачити з таблиці 4.1.

• Визначена залежність має місце між смертністю і культурно-освітнім рівнем. Більш освічені люди в цілому раціональніше ставляться до свого здоров'я, більшого значення надають профілактичним заходам, прагнуть вести здоровий спосіб життя. Склалася навіть своєрідна диференціація хвороб у людей, що належать до різних соціальних груп. Люди із соціально просунутих груп частіше страждають від хвороб серця, гіпертонії, атеросклерозу, раку нирок і сечового міхура, а представники низьких соціальних верств більш піддані туберкульозу, сифілісу, алкоголізму, цирозу печінки, раку шлунка; пневмонії, бронхіту. На смертність певною мірою впливають і деякі елементи матеріальної і духовної культури. Це пов'язано з тим, що традиційна культура протягом тривалого часу адаптується до конкретних умов існування народу. Досить великий вплив на смертність мають традиції вживання алкогольних напоїв. Засвідчено, що різні народи мають неоднакову реакцію на ці напої і відповідно різну схильність до алкоголізму. У народів, що живуть у районах вирощування винограду і давно займаються виноробством, алкоголізм трапляється рідше: за століття їхній організм виробив своєрідну захисну реакцію. Народи ж, які відносно пізно познайомилися зі спиртними напоями, такої захисної реакції не набули і при постійному вживанні алкоголю швидко спиваються. Така трагедія, зокрема, сталася з корінними народами Півночі Росії.

• До політичних факторів смертності належать насамперед війни. Величина втрат у війнах у різні історичні періоди була досить різною. У багатьох первісних племен існувало неписане правило припиняти війну після першої крові. У стародавній час і за середньовіччя війни також не відзначалися великим крово­пролиттям. Лише в останнє сторіччя жертви від воєн стали обчислюватися мільйонами і навіть десятками мільйонів. Під час війни люди гинуть не тільки безпосередньо від воєнних дій, але і від часто спалахуваних епідемій, від недоїдання і виснаження.