Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Податкова політика та податкова система: суть, принципи побудови.




Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справ­ляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Гнучкість податкової політики передбачає, що коли подат­ковий тиск на суб'єктів господарювання призводить до згор­тання виробництва, податкова система перебудовується на зменшення податкового тиску в інтересах виробника.

Стабільність податкової політики означає, що податкова система будується на чіткому визначенні об'єктів оподатку­вання, їх обліку, а нормативи оподаткування або обов'язко­вих платежів не змінюються протягом бюджетного року. За­провадження нових розмірів і нормативів оподаткування не має зворотної сили, а пільги за податками надаються з момен­ту введення закону про оподатковування в дію.

Система пільг щодо оподаткування повинна стимулювати виробництво й інвестування, адже практично ті кошти, які мали б бути зараховані в бюджет, залишаються у виробника, що є своєрідним бюджетним фінансуванням.

Метою реформування податкової політики є зміна по­даткової системи для забезпечення стабілізації економіки та насамперед матеріального виробництва, підвищення його ефек­тивності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та сприяння соціально-культурному розвитку держа­ви. Отже, можна сказати, що податкова система має забезпечи­ти оптимізацію розподілу і перерозподілу національного дохо­ду, спираючись на такі принципи:

1) стимулювання науково-технічного прогресу, технологіч­ного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товарови­робника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

2) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподат­кування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток вироб­ництва;

3) обов'язковість — впровадження норм щодо сплати по­датків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

4) рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків, і зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;

5) рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи не­резидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

6) соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запро­вадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційовано­го і прогресивного оподаткування громадян, які отримують ви­сокі та надвисокі доходи;

7) стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податко­вих пільг протягом бюджетного року;

8) економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвит­ку національної економіки та фінансових можливостей з ура­хуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами;

9) рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхід­ності забезпечення своєчасного надходження коштів до бю­джету для фінансування витрат;

10) компетенція — встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

11) єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до роз­робки податкових законів з обов'язковим визначенням плат­ника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподат­кування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового пла­тежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язко­вого платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

12) доступність — забезпечення дохідливості норм подат­кового законодавства для платників податків і зборів (обов'яз­кових платежів).

Податкова система — це сукупність встановлених у країні податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи скасування; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податково­го законодавства.

Видатний представник світової економічної науки А.Сміт сформулював такі принципи податкової системи:

· Податок має бути визначеним щодо часу, обсягу і місця платежу;

· Спосіб і строки сплати податків мають бути такими, щоб максимально задовольнити платника;

· Всі громадяни повинні брати участь у підтримці держави відповідно до своїх доходів;

· Втрати від стягнення податків мають бути мінімальними.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 53; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.004 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты