Поняття народжуваності і плідності

ТЕМА 5. НАРОДЖУВАНІСТЬ ТА РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА

Поняття народжуваності і плідності

Фактори народжуваності. Репродуктивна поведінка

Показники народжуваності

Динаміка народжуваності в Україні

Поняття народжуваності і плідності

Народжуваність — масовий статистичний процес народження дітей у сукупності осіб, що складають покоління, або в сукупності поколінь - населенні.

Біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбної пари до відтворення потомства (запліднення, зачаття, виношування плоду і народження живої дитини) характеризує плідність. Плідність залежить від наявних у певному суспільстві на відповідний момент часу соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов. Однак плідність є більш стабільною характе­ристикою порівняно з числом народжень. Останнє являє собою реалізацію плідності, реалізацію біологічного потенціалу народ­жуваності і є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або родин, регульованої у свою чергу системою відповідних соціальних норм.

Поняття плідності пов'язане з рядом інших понять, що розкривають ті або інші її сторони. Ця сукупність містить у собі поняття стерильності, безплідності, інфертильності, бездітності.

Під стерильністюза умови нормального статевого життя розуміють нездатність до зачаття. При цьому розрізняють стерильність постійну і тимчасову; природну, штучну (контрацептивну) і патологічну, абсолютну і відносну.

Постійна стерильність настає в старшому віці, після досяг­нення менопаузи; у репродуктивному періоді постійна сте­рильність є наслідком захворювання або операції стерилізації. Тимчасова стерильність має місце в період вагітності і відразу після її закінчення (післяпологова або післяабортна аменорея); вона може бути також результатом застосування контрацепції. Природна стерильність зумовлена нормальними фізіологічними причинами: віком, вагітністю, годуванням грудьми, аменореєю й ін. Штучна стерильність зумовлена застосуванням контрацепції. Патологічна стерильність є наслідком хвороб і травм. Про абсолютну стерильність говорять, коли шанси на зачаття дорівнюють нулю. При збереженні певної ймовірності зачаття має місце відносна стерильність.

Термін безплідність означає, на противагу плідності, нездатність зрілого організму чоловіка або жінки до відтворення потомства. Чоловіча безплідність означає нездатність до заплі­днення, жіноча — відповідно або до зачаття, або до виношуван­ня, або до народження дитини. Звичайно шлюб вважається без­плідним, якщо протягом трьох років регулярного статевого життя і за умови незастосування контрацепції та штучних абортів, не відбувається народження живої дитини або через відсутність зачать (стерильність), або через те, що вагітність за­кінчується мимовільним абортом (невиношуваність вагітності), або народженням мертвої дитини. Безплідність зумовлена або спонтанною (недобровільною) стерильністю, або спонтанною невиношуваністю вагітності, або мертвонарожденням.

У сучасних економічно розвинутих країнах близько 10-15% шлюбних пар безплідні абсолютно (тобто мають нульові шан­си до народження дитини) і стільки ж — відносно (тобто мають знижену плідність).

Безплідність є одним з факторів інфертильності, тобто відсутності народжень. Інфертильність може бути також на­слідком штучного переривання вагітності, а також повної відсутності сексуальних стосунків (абстиненції) протягом усьо­го репродуктивного періоду або якоїсь його частини. Інфертильність разом з можливими випадками смерті дітей є чинником бездітності, тобто відсутності дітей у родині.

Теоретично можливий діапазон плідності досить широкий: від безплідності до 35 народжень при одноплідних пологах за весь репродуктивний період. У реальності ж рівень плідності набагато нижчий. Вважають, що середня видова плідність лю­дини не перевищує 15-16 народжень на 1 жінку за весь репро­дуктивний період, тобто за час від менархе, що у сучасних умо­вах настає приблизно в 12-14 років, до менопаузи, час на­стання якої — 45- 50 років. Як пишуть генетики Е. Лільїн і П. Гофман-Кадошников, «у країнах Європи народження близ­нюків складає приблизно 1,5- 2,5% від загального числа пологів. Трійні народжуються у середньому 1 раз на 10-15 тисяч пологів. Один випадок народження четверні припадає на 100-200 тисяч пологів. П'ятірні народжуються один раз на 50 мільйонів по­логів. За 300 років, з 1668 по 1968 р., описано близько 60 пятерень, у тому числі 10 випадків в Англії, 5-у США, по 3 випадки—в Італії й Ірландії. Один випадок народження шестірні приходиться приблизно на 5 мільярдів пологів». Максимальне зафіксоване середнє число народжень дорівнює приблизно 12 народженням на одну жінку.

Під природною народжуваністюрозуміють шлюбну народ­жуваність за умови відсутності будь-якого прямого втручання в репродуктивний цикл. Однак природну народжуваність не можна вважати чисто біологічним феноменом. Вона також со­ціально зумовлена: її величина варіює залежно від середнього віку вступу в шлюб, тривалості грудного вигодовування та дії інших поведінкових факторів. Звичайно за максимальну вели­чину природної народжуваності беруть середню народжу­ваність, властиву одній зі шлюбних когорт (шлюби 1920-х рр.) релігійної секти гуттеритів, що дорівнює 12,44 народження на одну жінку репродуктивного віку. Мінімум природної народжу­ваності був оцінений В. Борисовим для 1970-х рр. у 7,95 народ­ження на одну жінку репродуктивного віку. Російський демограф X. Паллі, проаналізувавши показники ста авторів, оцінив рівень природної народжуваності в 10,54 народження на одну жінку репродуктивного віку. У будь-якому випадку реальна на­роджуваність у сучасному світі ніде не сягає зазначених вище значень природної народжуваності.