Показники народжуваності

Для вимірювання народжуваності застосовують систему показників, яка дозволяє визначити загальний її рівень, дина­міку та інтенсивність, а також її величину в різних субнаселеннях (соціально-економічних і демографічних групах).

У демографії використовують два способи вивчення демо­графічних процесів і явищ — метод умовного покоління і метод реального покоління. Відповідно показники народжуваності на­самперед поділяють на показники, що належать до певного пері­оду часу (звичайно року), і показники, що характеризують визначену когорту, або покоління (якщо мова йде про когорту за роком народження), або когортні показники. Перші характеризують на­роджуваність, що спостерігалася протягом визначеного періоду, другі — народжуваність, властиву визначеним групам жінок.

Абсолютне число народжень показує, скільки всього дітей народилося в того чи іншого населення за визначений період (за рік). Величина абсолютного числа народжень дає перше уяв­лення про обсяги народжуваності і дозволяє робити порівнян­ня за різними періодами часу та різними територіями. Однак абсолютне число народжень є малоінформативним показни­ком, оскільки залежить від абсолютної чисельності населення. Судити про народжуваність за величиною абсолютного числа народжених не можна, не зіставивши його з загальною чисель­ністю населення. Так само не можна говорити про динаміку народжуваності, грунтуючись лише на даних про зміну абсо­лютного числа народжених і не беручи до уваги ні загальної чисельності населення, ні змін демографічних структур. Отже, необхідний перехід до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до ко­ефіцієнтів народжуваності.

Коефіцієнт (індекс) дітності — це відношення чисельності дітей у віці 0-14 років до чисельності жінок репродуктивного (15-49 років) віку.

Цей показник можна використовувати для первинної оці­нки величини народжуваності, особливо в країнах з погано на­лагодженим обліком природного руху населення, але з досить точними переписними даними. Його також застосовують для первісного порівняння рівнів народжуваності у різних країнах: коефіцієнт дітності високий там, де висока народжуваність, і низький у країнах з низькою народжуваністю.

Загальний коефіцієнт народжуваності розраховують як відношення абсолютного числа народжень до середньої чисельності населення за період, звичайно за рік:

N = N / PT * 1000%с, (5.1)

де N — абсолютне число народжень за рік; Р — середнє на­селення; Т- довжина періоду; п — загальний коефіцієнт наро­джуваності.

Величина загального коефіцієнта народжуваності сильно залежить не тільки від інтенсивності народжуваності, тобто від середнього числа дітей, народжених жінками, але і від демо­графічних та інших структур, у першу чергу від статево-вікової і шлюбної. Проте його величину можна використовувати і для динамічних та міжтериторіальних порівнянь рівня народжува­ності, орієнтуючись на наступну наближену шкалу величин за-' гального коефіцієнта народжуваності, запропоновану демогра­фами В. Борисовим і Б. Урланісом (1906-1981), відповідно до якої його значення, менші 16 %о, вважаються низькими, від 16 до 24 %о — середніми, від 25 до 29 %о — вищесередніми, від 30 до 40 %о — високими, більш 40 %о — дуже високими. Вважають, що максимальній природній народжуваності відповідає загальний коефіцієнт народжуваності зі значенням 50 - 60 %о.

У світі на 2004 рік існує щонайменше 23 країни, де зберег­лися дуже високі рівні народжуваності; як бачимо із таблиці 5.1, середньосвітовий рівень відповідає середньому рівню народжу­ваності; країни з низьким рівнем народжуваності — це переваж­но розвинуті країни, незалежно від етнічних характеристик та частини світу.

Щоб елімінувати вплив демографічних та інших структур на показники народжуваності, розраховують спеціальні і част­кові коефіцієнти, а також сумарний коефіцієнт.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності розраховують сто­совно лише чисельності жінок репродуктивного віку (15-45 років або, у деяких країнах, 15-44 років). Спеціальний ко­ефіцієнт народжуваності дорівнює відношенню загального чис­ла народжень за рік до середньорічної чисельності жінок ре­продуктивного віку (15-49 рр.

Загальний і спеціальний коефіцієнти народжуваності по­в'язані між собою наступним співвідношенням: загальний ко­ефіцієнт дорівнює спеціальному, помноженому на частку жінок репродуктивного віку у всьому населенні.