Тема № 7 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Кафедра загальновійськової підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри загальновійськової

підготовки

ктн О.С.Дем’янюк

"____" 20__-р,

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Для проведення занять зі студентами

Дисципліна: "Тактико-спеціальна підготовка."

Тема № 7 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ

Розроблена у відповідності до навчальної програми 2011року.

Розглянута на засіданні кафедри і рекомендована для використання у навчальному процесі.

Протокол №____"___"__________20___р.

Рекомендована для використання в навчальному процесі.

Протокол № ___"___"________20___р.

Рекомендована для використання в навчальному процесі.

Протокол №____ "____"__________20___р.

Рекомендована для використання в навчальному процесі.

Протокол № ___"___"________20___р.

Розробив:

Викладач кафедри загальновійськової підготовки

Теплоухов Б.П.

Навчальна мета: 1 .Навчити студентів готувати робочу карту до роботи.

Виховна мета: І .Виховувати у студентів штабну культуру при веденні робочої карти.

Час: 4 годин Місце: клас

Метод заняття: практичне заняття в складі взвода

Матеріально-технічне забезпечення: карти 1:100000, кольорові олівці, лінійки.

Література: 1. БУСВ , додаток №14

2. Карта офіцера ,вид. 1985р.

Навчальні питання та розрахунок часу:

1. Організація заняття та вступна частина - 5 хв.

ІІ.Основна частина - 70хв.

1. Підготовка карти до роботи - 20хв.

2. Нанесення на карту тактичної обстановки з голосу. - 30хв.

3. Порядок складання схем - 20хв

III. Висновки - 5 хв.

І.Вступна частина.

- прийняти рапорт чергового по взводу;

- перевірити присутність студентів та їх готовність до заняття; -провожу контрольне опитування по минулій темі; -оголошую тему,мету заняття, навчальні питання.

ІІ. Основна частина.

1. Робоча карта командира - основний документ для керування військами. Зміст робочої карти командира, послідовність та правила її ведення.

Успішно керувати військами в складних умовах обстановки командири всіх ступенів зможуть, тільки тоді, коли вони будуть знати положення, стан, характер дій своїх військ, а також противника, сусідів та взаємодіючих підрозділів.

Крім того об"єм заходів, які входять в компетентність командирів по керуванню підлеглими підрозділами в бою, постійно збільшується. Навіть в такому підрозділі як взвод, всю роботу, яка накладається на командира при підготовці та ході битви, неможливо провести, використовуючи тільки дані особистого спостереження на тому чи іншому участку місцевості. Багато які важливі події бойової обстановки можуть бути не сприйняті командиром і призвести до невірної її оцінки.

В сучасних умовах організувати бій підрозділів і керувати ними в ході битви без топографічної карти неможливо. Використання карти як особливої форми передачі інформації. Як засіб пізнання бойової обстановки для командира:

1) вивчити незнайому місцевість;

2) також положення об'єктів та військ, маючих просторове розміщення
на місцевості.

Топографічна карта, на якій графічно при допомозі умовних тематичних знаків та скорочених позначень відображається тематична обстановка та її зміни в ході бою, називається РОБОЧОЮ КАРТОЮ того командира, який її веде.

РОБОЧА КАРТА- один із основних бойових документів з допомогою якого командири підрозділів організовують та виконують керівництво в бою. Вона основана на основі топографічної карти, тому з її допомогою можливо вирішувати не тільки тактичні, але і топографічні задачі, зв"язані з керуванням військами в бою.

Робоча карта командира призначена для вирішення багатьох та різноманітних тактичних задач. Але для цього на ній повинні бути нанесені необхідні дані тобто інформація про противника, свої підрозділи, сусідах, радіаційної та хімічної обстановки та інші дані.

Робоча карта повинна відповідати відповідним вимогам, важливіші з яких наглядність, повнота, а також точність нанесення обстановки.

НАГЛЯДНІСТЬ- заклечається в ясному та чіткому відображенні бойової обстановки з виділенням її головних елементів.

Це досягається правильним застосуванням та чітким викреслюванням тактичних умовних знаків: відокремленням положень військ, які відносяться до різного часу; правильним розташуванням службових та пояснювальних підписів, правильним відображенням фактичного положення військ та передбачу вального характера дій; правильним підйомом карти. Велике значення для наглядності робочої карти має правильний вибір співвідношень розмірів умовних знаків та надписів.

ПОВНОТА НАНЕСЕННЯ ОБСТАНОВКИ визначається тим об'ємом інформації, який необхідний командиру для керування підлеглими йому підрозділами. Це значить, що на робочу карту наносять тільки ті дані обстановки, і з такою деталізацією, які йому потрібні. Це дозволяє економити час при нанесенні обстановки, облегшує користування робочою картою і буде сприяти збереженню в таємниці задуму командира по організації та веденню бою та замислу старшого командира.

Точність нанесення обстановки має виключне значення. Нанесена на робочу карту обстановка повинна точно відповідати дійсному положенню військ на місцевості.

Неточність нанесення обстановки може призвести до тяжких наслідків.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ

Робоча карта ведеться всіма офіцерами персонально. При цьому вони наносять на карту тільки ті дані обстановки, які йому необхідні для по займає мій посаді. Кожен офіцер повинен вести свою робочу карту так, щоб в відображеній на ній обстановці міг вільно розібратися любий офіцер. Тому на карту дані обстановки треба наносити охайно. Тонкими лініями та встановленими умовними знаками, при чому розміри повинні співвідноситись з величиною нанесених військових одиниць, добре читатись і не забувати топографічну основу карти.

Положення своїх військ, в т.ч. підрозділів технічного забезпечення, їхні задачі та дії, позначити червоним кольором; ракетних військ, артилерії, військ ППО та спеціальних військ - чорним кольором.

Нумерацію та найменування частин та підрозділів та пояснювальні надписи своїх військ - тільки прописними буквами.

Умовні знаки військ, вогневих засобів та бойової техніки наносять на карту у відповідності з дійсним положенням їх на місцевості і розповсюджуються по направленню дій чи веденню вогню.

ПОЯСНИТИ ПО СХЕМІ

Вірно

Розміщення та дії військ наносяться умовними знаками суцільною лінією, а майбутні та намічаємі дії- пунктирною.

Всі надписи розміщують паралельно нижньому обрізу карти; букви та цифри писати без зв"язок, маштабуючи їх розмір з мірилом карти і військовою інстанцією.

ПІДГОТОВКА КАРТИ ДО РОБОТИ

Кожен командир завжди повинен працювати на підготовленій карті, це дає можливість вирішувати задачі з мінімальною затратою часу. Правильно і завчасно підготовлена робоча карта, набагато полегшує користування нею в бойовій обстановці, а головне скорочує час для вирішення задач по керуванню підрозділами.

ПІДГОТОВКА КАРТИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ВИБОРУ, ОЦІНКИ, СКЛЕЮВАННЯ, СКЛАДАННЯ ТА РЕТУШУВАННЯМ КАРТИ ВИБІР КАРТИ. Як робоча карта командира можуть використовуватися карти мірилом М 1:50000 ( точність виміру до 50м) і М 1:100000. вибір мірила залежить від умов майбутніх бойових дій, характеру та змісту бойових задач, заданих підрозділу.

Найбільш точною картою є карта з мірилом М 1:50000 (50м). СКЛЕЮВАННЯ КАРТ. Дуже часто райони дії підрозділів будуть виходити за межі одного листка карти. В цих випадках робоча карта може складатися з декількох листків. Для зручного користування вибраними місцями карт проводиться попереднє склеювання.

Для правильного склеювання важливо встановити їх взаємне роз положення.

Перед тим, як склеювати окремі листки необхідно зрізати краї листів карти. Для цього використовується гострий ніж або лезо бритви.

Зрізати краї карти треба у відповідному порядку, який обумовлюється зручністю роботи на ній, а також самим процесом склеювання. Зрізати східну (праву) і південну (нижню) сторони карти по її внутрішній рамці. В останньому ряді південні (нижні) поля листків склейки не зрізають. Після того як проведена зрізка непотрібних полів, у відповідному порядку проводиться склеювання.

СКЛАДАННЯ КАРТИ. Неохайне складання карти негативно відображається на її використанні.

Правильне складання забезпечує:

зручне розташування карти в планшеті; польовій сумці;

користування картою без повного її розгортання;

швидкого знаходження на карті вимагає мого району;

зберігання карти від швидкого зносу.

Форма складеної карти може бути різною, в залежності від умов, в яких вона буде використана ( в класі, полі), а також від характеру майбутньої бойової задачі.

РЕТУШУВАННЯ КАРТИ. Важливий етап при підготовці карти до роботи. Ретушування - це технічні операції, що мають ціль полегшити читання карти. Ретушування карти полегшує роботу на ній, значно скорочує час на розбору бойових документів, забезпечує велику точність орієнтування та цілеуказання.

Карта ретушується кольоровими олівцями з використанням умовних скорочень, позначень та картографічних знаків:

Використовуючи схеми, плакати, слайди, показати як ретушуються населені пункти, ліси, водойми, шляхи, мости, рельєф, обпекти які використовуються як орієнтири. Для завершення підготовки карти необхідно підписати її (наприклад РОБОЧА КАРТА КОМАНДИРА...).

2. Умовні знаки і скорочені позначення, надписи на картах, нанесення обстановки на карту.

Нанесення на робочу карту обстановки є не що інше як скупчення умовних знаків, скорочених позначень та надписів.

УМОВНІ ЗНАКИ та відображена за їх допомогою обстановка, мають важливу роль у керуванні військами, так як, вони використовуються як засіб відображення бойової обстановки. З їх допомогою показують положення підрозділів, характер дій, кількість сил і засобів, мету дій і способи їх виконання.

УМОВНІ ТАКТИЧНІ ЗНАКИ- це своєрідна мова армії, узаконена бойовими уставами та настановами. Тому необхідно строго дотримуватись при їх нанесенні однозначності розуміння. Символи тактичних умовних знаків повинні бути наглядними, простими, та не допускати різноманітного трактування їх змісту та забезпечити можливість використання технічними засобами для швидкого нанесення обстановки на карту.

Використовуючи БУСВ (3) додаток №6, показати умовні тактичні знаки.

ЛІНІЙНІ ЗАМКНУТІ ТА НАПІВЗАМКНУТІ УМОВНІ ЗНАКИ-(положення військ, окопів, вогневих позицій артилерії, рубежі різного значення) наносяться на карту з збереженням мірила. Тому їх називають мірильними умовними позначеннями.

Фігурні умовні позначення які мають правильну геометричну форму (танки, артилерія, ПУ, засоби зв"язку, інженерні споруди) представляючи собою крапкові об"єкти являються не мірильними. Вони наносяться таким чином, щоб центр умовного знаку знаходився в місці роз положення об"акта на місцевості.

КНП наносяться таким чином, щоб вертикально пряма лінія своїм нижнім кінцем впиралася в точку місцевості, де знаходиться пункт управління.

По своєму змісту умовні позначення можуть бути одинарними чи груповими. ОДИНАРНІ – представляють собою самостійні умовні знаки.

ГРУПОВІ умовні позначення представляють собою комбінацію із одинарних умовних знаків, які використовуються для відображення на робочій карті бойового порядку в цілому, або бойової обстановки на (той чи інший час) деякий час.

Важливе значення для ведення робочої карти має точне дотримання прийнятих умовних скорочень, та надписів. Вони застосовуються для швидкого наносу обстановки на карту та розробки бойових документів.

Приклади: -1-ша мотострілкова рота - 1МСР;

-1-ша протитанкова батарея - ІПТбатр;

збірний пункт пошкоджених машин - 3111 ЇМ;

взвод радіаційної та хімічної розвідки - ВРХЗ;

- відділення спеціальної обробки - ВСО.

Важливе місце в досягненні наглядності карти належить правильному та вмілому розташуванню скорочених позначень, а також інших пояснювальних надписів. Охайне виконання та правильне розташування надписів прикрашають карту і в значній мірі сприяють її наглядності. На кожній карті будуть мати своє місце як цифрові, так і текстові надписи.

Для ведення карти найбільш доцільним являється так званий креслярський, або нормальний шрифт.

Він виконується швидко і просто.

Прямий шрифт- використовується тільки для оформлення для службового заголовку та надписів посадових осіб. Для написання пояснюючих написів та великої кількості скорочених позначень застосовують прописні букви які в слові пишуться без зв"язок, роздільна та з наклоном.

Скорочені позначення та інші пояснюючі надписи, які відносяться до обстановки, розміщуються паралельно нижньому обрізу карти або .паралельно горизонтальній лінії координуючої сітки.

Величина пояснювальних надписів вибирається в залежності від мірила карти, може бути однаковою: для карт мірилом 1: 50000 - 4мм, на картах 1:100000-2-Змм.

При нанесенні обстановки слід дублювати надписами найменування умовних знаків, які самі по собі зрозумілі і без пояснення.

Для показу кількості вогневих засобів їх позначають цифрами поряд з умовним знаком.

Після підготовки карти до роботи можна перейти до нанесення обстановки. Та обстановка, яка наноситься на карту до прийняття рішення командиром, називається вихідною.

Вона може наноситись з карти, отриманої з вищестоящого штабу, з

письмового бойового наказу чи розпорядження, з голосу.

Дані про рішення та дії своїх військ наноситься на карту з деталізацією на дві ступені нижче, тобто в батальйоні - до взводу, в роті - до відділення.

При нанесенні обстановки не слід забувати про збереження топографічної основи карти, особливо назв населених пунктів, висотою мостів та інше.

Пояснити та показати порядок нанесення на карту ліній оборони, окопи для вогневих засобів ліній траншей.

Умовні знаки підрозділів які знаходяться на марші наносяться не на дорогах, а по їх довжині з південної чи східної сторони на відстані 2-3 мм від

дороги.

Це пояснюється тим, що у випадку підтушовки колон умовний знак, розміщений північніше чи західніше дороги, зливається з нею і тим самим заважає його читанню.

При нанесенні ядерних ударів зовнішнє коло наноситься в мірилі в залежності від виду положення об"акта.

Надписи коло знаків пишуться та розміщуються справа від умовного знаку. Планований ядерний удар з показником потужності заряду в кілотоннах, виду вибуху та часом вибуху наносяться пунктиром.

Зони радіаційного зараження при нанесенні противником ядерних ударів наноситься на карту в мірилі карти.

Зони радіаційного зараження можуть бути нанесені на карту тільки по метіоданим, які як правило наносять в правому нижньому вузлі карти.

10.00 5.00

Ділянки місцевості, які потрапили під зараження ОР противника, наносяться на карту замкнутою овальною лінією синього кольору, в середині затушовується жовтим олівцем, зі стрілкою, яка показує напрям поширення зараженого повітря. Поряд із знаком показується тип ОР та час його використання.

Для нанесення даних по зараженню місцевості ОР необхідно знати метеодані про напрямок та швидкість вітру в приземному шарі повітря з показником хмарності, температури повітря, грунту та часу, які наносяться на вільному місці карти у вигляді стрілки з пояснюючими написами.

Місця командних пунктів - наносяться на карті командира та НП. їхні розміри визначаються в залежності від військової інстанції та мірила карти. Всі НП повинні бути однакові по розміру.

В ході бою при нанесенні на карту декількох положень військ в різний час, або для більшої наглядності нанесення обстановки, умовні знаки можна виділяти штриховкою, пунктирними лініями і точками, а також підтушовувати їх олівцем різного кольору. Для підтушовки використовують олівці більш світлих відтінків, ніж колір умовного знаку. Підтушовку треба виконувати так, щоб вона не затемнювала умовних знаків топографічних карт і була на 0,5мм поряд з основною лінією і обов'язково з внутрішнього боку.

Уміння офіцера правильно працювати з картою має велике значення для управління підрозділами.

Карта, підготовлена до роботи, з правильною та чітко нанесеною обстановкою дасть можливість офіцеру повністю і вірно оцінити обстановку, прийняти рішення, доповісти своє рішення старшому офіцеру, поставити задачі підлеглим та керувати підрозділами в ході бою.

Уміння офіцера правильно працювати з картою має велике значення для управління підрозділами.

Карта, підготовлена до роботи, з правильною та чітко нанесеною обстановкою дасть можливість офіцеру повністю і вірно оцінити обстановку, прийняти рішення, доповісти своє рішення старшому офіцеру, поставити задачі підлеглим та керувати підрозділами в ході бою.

3.Використання карти під час доповіді, постановки задач та
розробки бойових документів.

Наявність на карті інформації про противника, військ та сусідів дозволяє командиру без виїзду на місцевість правильно прийняти рішення, поставити задачі підлеглим підрозділам, організувати взаємодію та управління. Надалі задачі можуть бути уточнені при роботі командира на місцевості. При цьому командир по карті визначає направлення чи район дій, рубежі чи райони, якими необхідно заволодіти, або які треба втримати в ході бою, маршрути руху, вогневі позиції артилерії та мінометів, цілі вогневого ураження, місця установки загороджень та інше.

Нанесення на робочу карту відомостей про обстановку, дає командиру можливість швидко розробляти короткі письмові розпорядження за допомогою яких до підлеглих доводяться бойові задачі, коли неможливо чи недоцільно ставити їх особисто.

За допомогою робочої карти розробляють і бойові доклади. Вони призначені для докладів старшому начальнику про виконання бойової задачі, про оцінку противника та його намірах, а також прийняти рішення. Крім цього, за допомогою робочої карти командири мають можливість регулярно інформувати своїх сусідів про обстановку та отримувати від них інформацію про їх дії.

Слід підкреслити, що своєчасність та якість розробки бойових документів та докладів залежать від правильності нанесення та повноти даних, які маються на робочій карті командира.