Розподіл кредитних операцій.

Тема 8. Статистика кредиту

Поняття кредиту. Завдання статистичного вивчення кредиту.

Кредит – це форма мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів підприємств, організацій та населення з метою їх цільового використання у вигляді строкових позик.

Кредит являє собою систему економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і звичайно зі сплатою відсотків.

Кредит надається господарським організаціям і населенню банківськими установами на умовах цільового використання, терміновості, платності й поворотності.

Розподіл кредитних операцій.

В Україні діє дворівнева банківська система, яка складається з центрального банку — Національного банку України (НБУ) і системи комерційних банків. НБУ здійснює керівництво по проведенню єдиної державної політики у галузі кредиту, грошового обігу, розрахунків і валютних відносин. НБУ також займається управлінням процесами кредитування в економіці, виявленням їх тенденцій і закономірностей. Для цього необхідна статистична інформація про кредитні вкладення й кредитні ресурси, їх склад за видами позичальників, у розрізі галузей і форм власності, про розмір і склад прострочених позичок, ефективність вкладень (інвестицій) у науково-технічні заходи, обіговості кредитів.

Збором, обробкою та аналізом інформації про економічні та соціальні процеси в кредитуванні займається статистика кредиту. Вона складає програму статистичних спостережень, вдосконалює систему показників, методологію їх розрахунку та аналізу, розробляє методи статистичного аналізу конкретних явищ. Статистика кредитування займається також узагальненням відомостей про кредитування, виявленням закономірностей, вивченням взаємозв’язку використання кредитних ресурсів з ефективністю залучення обігових коштів тощо.

До основних завдань статистики кредиту належать:

- організація статистичного обліку та звітності про кредитні операції;

- розробка системи показників, що характеризують кредитні відносини, їх стан і розвиток;

- виявлення статистичних закономірностей у розвитку кредитних відносин;

- вдосконалення методології та методики розробки і аналізу системи показників з урахуванням досягнень економічної науки і міжнародних стандартів.

Завдання статистики кредиту випивають з принципів кредитування:

За надані послуги у вигляді позички клієнти банку вносять плату у вигляді відсоткової ставки. Це — ціна позичкового капіталу, яка формується на фінансовому ринку. Цінова політика банку зумовлюється такими факторами: тип послуги; ставка за кредитами, встановлена банками; нормативні вимоги (ставки) НБУ; ціни, що встановлюються конкурентами; фінансові потреби банку, вартість його продуктів і послуг; рівень і характер попиту споживачів. Кількісним виразом банківського відсотка є ставка, що являє собою відношення суми коштів, сплачуваних у вигляді відсотка, до суми позички.

Статистика вивчає формування відсоткової ставки під впливом основних факторів, досліджує їх динаміку та здійснює прогнозування. Відсоткова ставка передусім зазнає впливу попиту і пропозиції на позичковий капітал. Збільшення попиту відповідно підвищує ціну, і навпаки. Другим важливим чинником є інфляція. При її активізації зростають і відсоткові ставки, оскільки інфляція знецінює гроші. Одним з визначальних факторів є також облікова ставка НБУ. Окрім того, за допомогою статистичних методів аналізуються динаміка відсоткових ставок під впливом основних факторів, а також вплив на динаміку доходів банку динаміки обсягу позичок і відсоткових ставок.

Під час оцінювання кредитоспроможності клієнтів банку застосовується система показників, яка сигналізує про можливі фінансові ускладнення та банкрутство:

· перевищення критичного рівня простроченої заборгованості;

· надмірне використання короткострокових позичок як джерела фінансування довгострокових вкладень;

· низькі значення показників ліквідності;

· нестача обігових коштів;

· підвищення до небезпечних меж частки позичкових коштів у загальному обсязі коштів;

· невиконання зобов’язань перед кредиторами та акціонерами що­до своєчасного повернення позичок, виплати відсотків і дивідендів;

· погіршення відносин з підприємствами банківської системи;

· використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно невигідних умовах;

· застосування у виробництві замортизованого обладнання;

· негативні зміни в портфелі замовлень.

2. Статистичний аналіз кредиту

З метою статистичного вивчення кредитної діяльності банку застосовують систему показників, до якої входять дві підсистеми: абсолютних і відносних показників.

1. Абсолютні показники кредитної діяльності банку:

загальний обсяг кредитів, виданих за певний період, у тому числі наданих окремим клієнтам, спрямованих в окремі галузі й регіони, розподілених по підприємствах з різними формами власності(ПВ КР) де обсяг погашених позичок (Пп); залишок позичок на початок періоду ( ); залишок позичок на кінець періоду ( );	Зп + Пв = Пп + Зк П В КР = Пп + Зк - Зп
середній залишок позик за період ( ):
- за наявності даних на початок і кінець періоду:
- за наявності даних на більш як дві дати через однакові проміжки часу (де З1 , ЗN - залишки коштів першого та останнього періодів,грн., N – кількість періодів)
кредитооборот	обсяг вчасно повернутих коштів, наданих позичальникам ( )
кредитооборот за рахунок прострочених позик ( )
загальний кредитооборот ( )

Між показниками кредитної діяльності існує такий балансовий зв’язок:

.

Система відносних показників кредитної діяльності банку містить такі показники:

частка несвоєчасно повернених позик у загальному обсязі погашених позик
частка простроченої заборгованості в загальному обсязі заборгованості
швидкість обертання ( ) або кількість оборотів кредиту, Економічний сенс цього показника полягає в тому, що він характеризує число оборотів, здійснених короткостроковим кредитом за визначений період де КР – обсяг короткострокової позики за певний період (оборот кредиту з погашення), грн.;
тривалість користування кредитом ( ), характеризує середнє число днів користування кредитом. Він є зворотною величиною обіговості позички: чим менше тривалість користування кредитом, тим менше позичок знадобиться банку для кредитування одного й того самого обсягу виробництва. де - тривалість планового періоду, днів.
Середній розмір позички Пі – сума позички, Ті – термін позички
Середня процентна ставка Сі – процентна ставка для і-тої позички
Середній термін користування позичками Рі – одноденна сума і-ої позички
одноденний оборот з погашення кредиту (т) D – тривалість періоду

Статистика вивчає ефективність використання позичок, що характеризується їх обіговістю. Рівень обіговості кредиту вимірюється:

1) тривалістю використання короткострокового кредиту;

2) кількістю оборотів, які здійснює кредит за деякий період.

Рівень обіговості позичок можна обчислити також за даними про їх видачу. Вивчення швидкості обіговості за сукупністю господарських одиниць здійснюється шляхом застосування індексного методу: індексів середніх величин і агрегатних.

Характеристика швидкості обіговості кредиту за окремими банківськими установами або господарськими організаціями можна одержати за допомогою показників динамічного ряду: темпів росту і приросту, абсолютного приросту; методу групування; індексного методу.

Вплив швидкості обіговості кредиту за окремими групами клієнтів або відділеннями банку та зміни питомої ваги залишків кредиту у цих групах на динаміку середньої швидкості у банку загалом вивчають з використанням індексного методу, зокрема індексів середніх величин. До системи цих індексів належать індекси змінного, постійного складу та структурних зрушень.

Індекс змінного складу ( ) - являє собою відношення середньої тривалості користування кредитом у звітному році та середньої тривалості в базовому періоді і визначається за формулою:

,

де - середній залишок позик за звітний та базовий період відповідно, грн.; - одноденний оборот з погашення кредиту за звітний та базовий період, грн.; - тривалість користування кредитом за звітний та базовий період, днів;

На величину індексу мають вплив два фактори: зміна тривалості користування короткостроковим кредитом окремих одиниць сукупності і зміна питомої ваги одноденного обороту з погашення кредиту.

Якщо визначити питому вагу одноденного обороту з погашення кредиту за окремими клієнтами у їх загальній сумі за звітний і базовий період

( ) і підставити в формулу індексу змінного складу, то вона прийме такий вигляд:

.

Індекс постійного складу – враховує вплив на зміну середньої тривалості користування кредитом лише зміни тривалості користування короткостроковим кредитом окремих одиниць сукупності і визначається за формулами:

або .

Індекс структурних зрушень – враховує вплив на зміну середньої тривалості користування кредитом зміни структурних зрушень в складі одноденного обороту з погашення кредиту:

або .

Індекси середнього числа оборотів кредитів(середньої швидкості кредитів) визначаються також на підставі розрахунку індексу змінного складу, індексу постійного складу та індексу структурних зрушень.

Індекс змінного складу ( ), враховує вплив на зміну середнього числа позик двох факторів: оборотність кредиту за окремими відділеннями банку (певними групами клієнтів, певними групами кредитів, класифікованих за обраною ознакою) та структура середніх залишків кредиту у цих відділеннях чи групах і визначається за формулами:

,

,

де - обсяг погашення позик за звітний та базовий період відповідно, грн.; - кількість оборотів кредиту за звітний та базовий період; - структура середніх залишків кредиту за звітний і базовий роки;

Індекс постійного складу ( ) враховує вплив тільки числа позик на зміну середнього рівня без врахування структурних зрушень і визначається за формулами:

або .

Індекс структурних зрушень ( ) визначає вплив структури одноденного обороту кредиту окремих підрозділів банку на середнє число кредиту і визначається за формулами:

або .

Для перевірки правильності обчислення індексів використовують такий їх взаємозв’язок:

.

Застосування індексів в аналізі дозволяє визначити абсолютний приріст середньої тривалості користування кредитом чи абсолютний приріст середнього числа оборотів кредиту за рахунок відповідних факторів.

Загальний абсолютний приріст середньої тривалості користування кредитом ( )і визначається за формулою:

,

в тому числі:

- за рахунок індивідуальних значень тривалості кредиту ( ):

,

- за рахунок структурних зрушень в одноденному обороті з погашення

( )

.

Для характеристики зміни середньої тривалості користування короткостроковим кредитом застосовуються такі індекси: індекс змінного складу, індекс фіксованого складу і індекс структурних зрушень.

Індекс змінного складу середньої тривалості користування короткостроковим кредитом обчислюється за формулою

,

де m — однодобовий оборот з погашення кредиту, що визначається як ; тоді тривалість користування короткостроковим кредитом можна визначити за формулою

.

Таким чином, K = tm, а .

На величину індексу змінного складу впливають два фактори: зміна тривалості користування короткостроковим кредитом окре­мих одиниць сукупності, а також питома вага однодобового обороту з погашення окремих одиниць сукупності в загальній його величині для всієї сукупності.

Індекс фіксованого складу розраховується за формулою

.

Індекс структурних зрушень можна знайти за формулою

.

Абсолютний приріст середньої тривалості користування кредитом:

а) за рахунок індивідуальних значень тривалості кредиту:

б) за рахунок структурних зрушень в однодобовому обороті з погашення:

.

Загальний абсолютний приріст середньої тривалості користування кредитом можна визначити шляхом віднімання з чисельни­ка знаменника індексу змінного складу, тобто

.

У статистиці довгострокового кредитування важливе значення має аналіз ефективності кредитних вкладень в окремі заходи. Показники економічної ефективності будуються за загальноприйнятою схемою, обґрунтованою в економічній теорії. Принцип ефективності полягає в співвідношенні результату економічної діяльності і витрат, пов’язаних з його одержанням.

Формула показника ефективності в загальному вигляді

або

Де Р – результат економічної діяльності; З – затрати; К – розмір кредиту.