Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення

ТЕМА 9: БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ

Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення

Оскільки бюджет є системою все охоплюваних перерозподільних відносин, то його формування і стан мають особливе значення для держави, юр. і фіз. осіб.

Формування бюджету передбачає вирішення триєдиного завдання. Такий підхід дозволяє вирішувати одне з цих завдань, а не всі разом.

1) визначення реальних обсягів доходів.

2) оптимізацію структури видатків на основі кри­терію забезпечення максимального рівня зростання ВВП при задоволенні мінімуму соціальних потреб.

3) збалансування бюджету. Проблеми збалансуван­ня полягають у тому, що потреби будь-якого су­б'єкта, у тому числі держави, перевищують його можливості.

Стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, але й характеризує фінансову ситуацію в країні взагалі.

Стан бюджету як фінансового плану характери­зується трьома показниками:

— рівновага доходів і видатків;

— перевищення доходів над видатками;

— перевищення видатків над доходами.

Перевищення доходів над видатками — бюджетний профіцит — взагалі відображає стабільну фінансову ситуацію, хоч і не є метою діяльності держави. Він може виявлятися в різних формах.

Можна виділити три основних форми бюджетного профіциту.

1. Бюджетний профіцит у вигляді своєрідних бюджетних ре­нервів, що сформулювалися внаслідок зміни економічної кон’юктури ринку на світовому рівні (н-д зміна цін на нафтопродукти), або в межах країни за рахунок економічного зростання. Заплановане перевищення використовується на фінан­сування непередбачених видатків у поточному році, а фактич­но отримане за підсумками бюджетного року переходить у до­ходи наступного року, за рахунок чого можуть бути або збіль­шені видатки, або скорочені доходи.

2. Перевищення доходів над видатками, що виникає вна­слідок надмірної дохідної бази окремих бюджетів порівняно з нормованими органами влади та управління вищого рівня видатками. В Україні таке перевищення має форму "бюджет­ного надлишку" і підлягає вилученню до бюджету вищого рівня.

3. Бюджетний профіцит може бути результатом антициклічної політики держави в результаті збалансування бюджету в межах не одного, а кількох років. В окремі роки встановле­ного періоду формуються бюджетні профіцити, а в окремі — дефіцити. Обсяги бюджетних дефіцитів і профіцитів при цьо­му збалансовані.

Перевищення видатків над доходами, тобто бюджетний дефіцит, є найбільш складним явищем. Насамперед дефіцит зовсім не означає незбалансованості бюджету, адже це переви­щення видатків тільки над постійними доходами бюджету. Крім того, дефіцит бюджету треба оцінювати з позицій як держави зокрема, так і фінансової системи в цілому. Для дер­жави це завжди небажане і досить часто негативне явище. Іншими суб'єктами фінансових відносин та сфер і ланок фінан­сової системи воно може оцінюватися по-різному.

Залежно від виду бюджетний дефіцит розглядається за формою прояву, причинами виникнення та напрямом дефіцит­ного фінансування:

1) за формою прояву виділяють плановий— запланований і затверджений у законі про Державний бюджет України, фактичний — це реальне перевищення, офіційно зафіксова­не, та прихований дефіцити. Прихований дефіцит — це зани­жена величина фактичного бюджетного дефіциту і державно­го боргу, що нерідко робиться цілеспрямовано і є результатом певних політичних ігрищ (наприклад перед виборами, щоб підвищити свої заслуги і примусити виборців проголосувати за них ще раз), а також може бути результатом "жорсткого" курсу уряду на щороку збалансований бюджет. Прихованість дефіциту є ознакою незваженості та непродуманості фінансо­вої політики держави;

2) за причинами виникнення розрізняють свідомий, виму­шений, циклічний і структурний дефіцити.

Свідомий дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високого рівня доходів юридичних і фізичних осіб. Він пов'язаний з політикою помірного оподат­кування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позико­вих фінансів.

Вимушений дефіцит пов'язаний з низьким рівнем виробле­ного ВВП, коли оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.

Циклічний дефіцит — це дефіцит, який є результатом цик­лічного падіння виробництва (скорочення національного дохо­ду та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань.

Структурний дефіцит — це дефіцит, який є результатом свідомої активної (дискреційної) політики держави, що перед­бачає маніпулювання податками й урядовими видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва і зайнятості, контролю над інфляцією та прискорення економіч­ного зростання і запобігання спаду виробництва в країні;

3) за напрямами дефіцитного фінансування дефіцит може мати пасивний характер — спрямування залучених під його покриття коштів на поточні потреби, та активний — фінансу­вання бюджетних інвестицій, насамперед капітальних вкла­день у високоефективні інвестиційні проекти.

Дефіцит державного бюджету — неоднозначне явище. Пред­ставники кейнсіанської школи стверджують, що поміркова­ний бюджетний дефіцит — це благо, оскільки він дає мож­ливість збільшити сукупний попит шляхом дефіцитного фінан­сування державних видатків.

Щоб з’ясувати, чи бажаний бюджетний дефіцит для суспільства, потрібно розв’язати такі проблеми:

1) дефіцит – це наслідок спаду виробництва в країні чи результат фінансової політики держави;

2) зменшує дефіцит бюджету приватні інвестиції чи заохочує їх.

Теоретично вирішити питання дефіциту не складно, лише варто збільшити податки й інші надходження або зменшити видатки. Однак насправді все набагато складніше: збільшувати податки або недоцільно, або неможливо, а скорочувати видатки теж неможливо, адже вони досягли критичного мінімуму. Тому система дефіцитного фінансування державних потреб є звичайною практикою країн з різними фінансовими можливостями. Величина бюджетного дефіциту у світі коливається від 3 до 15 % від ВВП. Країни ЄС максимально важливим рівнем дефіциту бюджету вважають 6% від ВВП., хоча вже за 3% його рівня спостерігаються зростання інфляції та зменшення інвестиційної активності.

Основними причинами бюджетного дефіциту є:

— зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;

— збільшення державних видатків;

— зменшення надходжень до державного бюджету;

— падіння доходів в умовах кризового стану економіки; "

— циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі та тривалі;

— непослідовна фінансово-економічна політика;

— зменшення податків з метою підвищення ділової актив­ності та стимулювання економіки (без відповідного коригуван­ня бюджетних витрат).

Основними методами фінансування бюджетного дефіциту є:

— кредитно-грошова емісія (монетизація);

— боргове фінансування;

— зважена податкова політика.

Кредитно-грошова емісія пов'язана з випуском додаткової маси грошей в обіг для фінансування саме бюджетного дефі­циту. Емісія грошей посилює інфляцію, погіршує стан грошо­вого обігу, спричинює тяжкі наслідки у сфері економічних та соціальних відносин.

Внаслідок монетизації дефіциту бюдже­ту держава може отримати сеньйораж— дохід від друкування та карбування грошей. Він виникає, якщо темпи зростання грошової маси перевищують темпи зростання реального ВНП, у результаті чого середній рівень цін збільшується і в країні починає наростати інфляція. В результаті усі економічні аген­ти платять своєрідний інфляційний податок, який з'являєть­ся за рахунок перерозподілу частини їхніх доходів на користь держави через зростаючі ціни. Інфляційний податок — це втрата капіталу власниками грошових коштів внаслідок ін­фляції.

Покриття бюджетного дефіциту за допомогою боргового фінансування, тобто випуску державних позик за визначених умов, виштовхує частину інвестицій із виробничого процесу, призводить до падіння чистого експорту, збільшення ринко­вої ставки процента і зниження споживчих видатків. Державні цінні папери "зв'язують" частину грошових коштів населення та фінансових ресурсів підприємств, зокрема комерційних банків, які внаслідок цього проводять менше активних опе­рацій, тобто згортають обсяги кредитних та інвестиційних опе­рацій. Грошовий ринок реагує на підвищення попиту на гроші зростанням процентної ставки. Це зростання скорочує приватні інвестиції, що пов'язано з виникненням так званого ефекту витіснення, який великою мірою послабляє стимулюючий ефект фіскальної політики. Ефект витіснення визначається тим, що чим більший дефіцит, тим вищий обсяг заощаджень, який використовується для фінансування державних видатків, і тим менша величина коштів, доступних для фінансування інвестицій.

Ще одним методом фінансування бюджетного дефіциту є впровадження зваженої податкової політики. Проблема збіль­шення податкових надходжень до державного бюджету вихо­дить за межі фінансування бюджетного дефіциту, оскільки пов’язана з проведенням комплексної податкової реформи, спрямованої на зниження податкових ставок і розширення бази оподаткування.

Одним із головних завдань фінансової науки є розробка по­даткових концепцій, що визначають економічно оптимальний і соціально справедливий рівень оподаткування, достатній для фінансування державних функцій, який би не пригнічував стимули до інвестування і мотивації до праці.

Слід зауважити, що жоден із способів фінансування дефіциту державного бюджету на має абсолютних переваг перед іншими і не є повністю без інфляційним.

Вплинути на бюджетний дефіцит в Україні з метою його подолання можна шляхом упровадження таких заходів:

- збільшення темпів зростання ВВП;

- зменшення витрат на утримання апарату державного управління;

- проведення адміністративної реформи;

- структурна перебудова збройних сил країни на зменшення витрат на оборону;

- скорочення зон пільгового оподаткування;

- надання більшої самостійності місцевим бюджетам;

- перехід на фінансування економіки до її кредитування, тощо.

Дефіцит державного бюджету утворюється, якщо:

1) витрати держави зменшуються;

2) сума податкових надходжень скорочується;

3) сума витрат держави перевищує суму податкових надходжень.

2. Профіцит бюджету — це:

1) перевищення доходів держави над її видатками;

2) збільшення видатків держави;

3) перевищення видатків держави над її доходами.

3. У чому полягає сутність поняття бюджетного надлишку:

1) перевищенні доходів над видатками;

2) перевищенні видатків над доходами.

4. Який кредит використовується для покриття дефіциту Державного бюджету:

1) державний;

2) банківський;

3) комерційний?

5. Видами бюджетного дефіциту є:

1) податковий;

2) фіскальний;

3) циклічний і структурний;

4) внутрішній.

6. Державний бюджет стає дефіцитним, якщо:

1) постійні доходи бюджету держави переважають над його видатками;

2) спостерігається зменшення податкових надходжень до бюджету із одночасним збільшенням видатків держави;

3) зростають видатки бюджету;

4) видатки бюджету підлягають секвеструванню.

7. Структурний бюджетний дефіцит — це дефіцит, який:

1) є результатом застосування активної дискреційної фіскальної політики;

2) запланований у законі про Державний бюджет на поточний рік;

3) є результатом циклічної економічної кризи;

4) варіанти відповіді 1), 2), і 3) неправильні.

8. Дискреційна (активна) фіскальна політика — це:

1) політика, що передбачає свідоме маніпулювання податками та видатками з боку уряду;

2) політика, яка передбачає автоматичну дію вбудованих стабілізаторів;

3) варіанти відповіді 1) і 2) правильні;

4) варіанти відповіді 1), 2), і 3) неправильні.

9. Яке з положень є помилковим? Покриття дефіциту бюджету здійснюється за рахунок:

1) скорочення державних витрат;

2) внутрішніх державних позик;

3) зростання виробництва.

10. Дефіцит Державного бюджету створюється, якщо:

1) сума активів держави перевищує розміри її зобов'язань;

2) сума витрат держави перевищує суму надходжень;

3) видатки держави зменшуються;

4) сума податкових надходжень скорочується;

5) зобов'язання держави перевищують її активи.

11. Що є причинами бюджетного дефіциту в Україні:

1) зростання ролі держави у фінансуванні розвитку виробництва;

2) збільшення військових витрат;

3) неоптимальна чисельність робітників державного апарату;

4) падіння виробництва;

5) ліберальна податкова політика;

6) державні соціальні програми, що не відповідають фінансовим можливостям держави;

7) варіанти відповіді 1), 2), і 5) правильні;

8) варіанти відповіді 3), 4), і 6) правильні?

12. Дефіцит Державного бюджету — це явище:

1) негативне;

2) позитивне;

3) нейтральне;

4) е різні оцінки.

13. Бюджетний дефіцит фінансується за рахунок коштів:

1) міністерств і відомств;

2) державного та місцевих бюджетів;

3) позабюджетних коштів органів місцевого самоврядування усіх рівнів;

4) варіанти відповіді 1), 2), і 3) неправильні.

14. У чому полягає сутність поняття реального дефіциту бюджету:

1) різниці між доходами та видатками за визначеної фіскальної політики та базовим рівнем безробіття;

2) дефіциті, обсяг якого сформувався протягом бюджетного періоду;

3) результаті "жорсткого" курсу уряду на щорічно збалансований бюджет?

15. Чи враховуються під час визначення розміру дефіциту бюджету кредити та позики в джерела доходів:

1) так;

2) ні?

16. Яка методологія фінансування бюджетного дефіциту е найповнішою:

1) випуск казначейських зобов'язань (векселів);

2) монетизація;

3) випуск облігацій внутрішньої державної позики;

4) емісія грошей та державні запозичення?

17. За рахунок проведення державних запозичень:

1) зростає бюджетний дефіцит;

2) збільшуються фінансові ресурси держави та частково покривається дефіцит державного бюджету;

3) варіанти відповіді 1) і 2) неправильні.

18. В якому році урядом України вперше було здійснено фінансування дефіциту шляхом державної позики:

1) 1992;

2) 1995;

3) 2000?

19. Найбільш швидкими та реальними шляхами ліквідації дефіциту бюджету є:

1) зменшення витрат бюджету;

2) емісія грошей;

3) зміни у податковій політиці;

4) економічне зростання;

5) варіанти відповіді 1), 2), і 4) правильні;

6) варіанти відповіді 1), 3), і 4) правильні;

7) варіанти відповіді 1) і 2) правильні.

20. Який кредит використовується для покриття дефіциту Державного бюджету:

1) державний;

2) банківський;

3) комерційний?

21. В якому випадку відповідно до світової практики дефіцит розглядається як припустимий:

1) не більше 3 % ВВП;

2) дорівнює 6 % ВВП;

3) не більше 10 % ВВП?

22. Що не сприятиме скороченню бюджетного дефіциту:

1) стимулювання зростання суспільного виробництва за допомогою фінансових пільг;

2) зменшення обсягів виробництва й скорочення видатків бюджету, низька податкова дисципліна, наявність тіньового сектору в економіці?

23. Що є джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України:

1) емісійні кошти Національного банку України;

2) державні внутрішні та зовнішні позики;

3) обсяги виробництва та доходи бюджету?