Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Види резервного капіталу та джерела його формування




У широкому розумінні до резервного капіталу належать усі складові капіталу, призначені для покриття можливих у майбут­ньому непередбачених збитків і втрат. У вузькому розумінні - це капітал, який формується за рахунок відрахувань з чистого прибут­ку і відображений в балансі за статтею «Резервний капітал». Він формується в розмірах, установлених засновницькими документа­ми та нормативними актами.

За джерелами формування резерви поділяють на:

5. капітальні резерви - формуються за рахунок коштів власників та інших осіб (статті «додатковий вкладений капітал» та «інший додатковий капітал»);

6. резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку;

7. резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат корпо­рації.

За способом відображення у звітності резерви поділяють на від­криті та приховані. Відкриті резерви можуть відображатися у стат­тях балансу «Додатковий капітал» та «Резервний капітал», а прихо­вані резерви не фігурують у балансі.

Є два способи формування прихованих резервів у балансі:

1) недооцінка активів (передчасне списання окремих активів, за­стосування прискореної амортизації, незастосування індексації, ви­користання методу ЛІФО при оцінці запасів тощо);

2) переоцінка зобов'язань (наприклад, за статтями «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків» тощо).

За обов'язковістю створення - обов'язкові та необов'язкові ре­зерви. До обов'язкових належать резерв сумнівних боргів і резерв­ний капітал. Резерв дивідендів або резерв гарантійних зобов'язань є не обов 'язковими.

Основне призначення резервів полягає в забезпеченні виконання захисної функції власного капіталу корпорації (рис. 10.1).


Згідно із законодавством України у кожному акціонерному това­ристві, товаристві з обмеженою відповідальністю тощо повинен бу­ти сформований резервний (страховий) капітал. Розмір цього капі­талу регламентується засновницькими документами, але не може бути меншим за 25% СК товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку.

Резервний капітал може використовуватись на такі основні цілі:

- покриття збитків корпорації;

- виплата боргів у разі ліквідації;

- виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує міні­мально допустимий рівень);

- інші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими до­кументами.

До формування мінімально необхідного розміру резервів їх мож­на використовувати лише для покриття збитків. Інформація про рух резервного капіталу, а також динаміка капітальних резервів міс­титься у Звіті про власний капітал підприємства.

До капітальних резервів (утворюються за рахунок капіталу влас­ників чи інших осіб) належить додатковий капітал. Додатковий ка­пітал - це сума приросту майна підприємства, яка виникла в ре­зультаті переоцінки (індексації) безоплатно одержаних необорот­них активів та від емісійного доходу.

Розрізняють додатковий вкладений капітал (сума емісійного до­ходу, отриманого в результаті реалізації АТ власних корпоративних прав) та інший додатковий капітал (інший вкладений засновниками капітал, крім акціонерних товариств).

Додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал зде­більшого можна використовувати за такими напрямами:

- на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі викори­стані всі інші джерела;

- на збільшення статутного чи пайового капіталу;

- на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюється, та його номіналом.

До основних обмежень щодо використання додаткового капіталу слід віднести заборону його спрямування на збільшення СК чи ви­куп власних корпоративних прав, якщо в балансі відображені непо­криті збитки? та недопустимість його розподілу з метою виплати дивідендів у грошовій формі.

До числа обов'язкових резервів належить резерв сумнівних бор­гів, який формується з метою покриття можливих збитків підпри­ємства в результаті непогашення боржником сумнівної або безна­дійної заборгованості. Нарахування суми резерву відображається у складі інших операційних витрат. Оскільки в результаті формування резерву сумнівних боргів зменшується чистий прибуток, опосе­редковано це впливає на розмір власного капіталу. Величина резер­ву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної групи на коефіцієнти сумнівності відповідної групи. Коефіцієнт сумнівності визначається підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продук­цію (товари, роботи, послуги).


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 68; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты