Тема 10. Аналіз фінансових звітів

План:

1. Призначення і види фінансових звітів. Методи оцінки фінансових звітів. Склад, характеристика та зміст фінансової звітності підприємства у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Зміст і задачі аналізу фінансових звітів.

2. Бухгалтерський баланс і його значення для аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу.

3. Аналіз звіту про прибутки (збитки) підприємства. Аналіз звіту про рух грошових коштів. Критерії і методика оцінки незадовільної структури балансу підприємств.

4. Система показників фінансового стану підприємства та їх оцінки. Аналіз економічного потенціалу підприємства. Аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства. Оцінка ліквідності балансу підприємства. Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства і їх оцінка. Показники ринкової ділової активності підприємства. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства

-1-

1.1 Ділова активність підприємства характеризується фінансовими результатами, зокрема прибутком отриманим від підприємницької, інвестиційної та іншої діяльності. Результати фінансово – господарської діяльності підприємства у систематичних показниках подають у фінансовій звітності.

У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на таких принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особами, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності чи значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності.

У фінансовому менеджменті використовують такі концепції фінансового обліку: грошового вимірювання; реалізації; обережності; матеріальності; зіставлення (накопичення); вартості; функціонуючого підприємства; самостійно господарюючого суб'єкта; постійності; розкриття інформації; об' єктивності; подвійності; перевірюваності

Фінансова звітність – сукупність форм звітності, за допомогою яких, користувачі одержують узагальнену інформацію про фінансове положення і діяльність підприємств за звітний період у зручній і зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Основними формами звітності є баланс підприємства, та звіт про фінансові результати.

Баланс характеризує фінансове положення підприємства на визначену дату і відбиває фінансові ресурси підприємства по їх складу і напрямку використання з однієї сторони і по джерелах їхнього фінансування з іншої.

Докладна аналітична інформація про результати фінансово – господарської діяльності підприємства подається у звітних квартальних та річних формах, до яких належать:

Звіт про фінансові результати;

Звіт про рух грошових коштів;

Звіт про власний капітал.

Звіт про фінансові результати складається підприємством згідно методичних рекомендацій, передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку № 3, які поширюються на підприємства і організації усіх форм власності (крім банків і бюджетних організацій). Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної правдивої та неупередженої інформації про доходи, виплати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний рік.

Звіт про рух грошових коштів складається до одно іменного Положення (стандарту) 4 бухгалтерського обліку затвердженого МФУ. Метою складання звіту є надання користувачам фінансової звітності, повної, правдивої і неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства і їх еквівалентах за звітний період

Звіт про власний капітал складається підприємством згідно методичних рекомендацій, передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку № 5, які поширюються на підприємства і організації усіх форм власності (крім банків і бюджетних організацій). Метою складання звіту є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року.

1.2. До оцінки фінансових звітів використовуються різні методи та прийоми. До прийомів належать:

горизонтальний (часовий) аналіз;

Вертикальний (структурний) аналіз;

трендовий аналіз;

аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

порівняльний аналіз;

факторний аналіз.

Методи оцінки фінансових звітів можна узагальнити в дві основні групи:

1) неформалізовані : експертних оцінок, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць та ін.

2) формалізовані : ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, процентних чисел, простих і складних процентів, дисконтування та ін.

Крім того, широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики: метод середніх та відносних величин, метод групування, індексний метод та ін.

Треба зазначити, що для аналізу фінансових звітів використовують комплекс показників, які детально і всебічно характеризують господарський стан підприємства.

1.3. Звіт про фінансові результати відбиває такі показники як: виручка від реалізації продукції, витрати на виробництво реалізованої продукції, напрямки по використанню фінансового прибутку, складання яких передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і затвердженими МФУ.

Даний звіт складається з трьох розділів. У першому розділі “Фінансові результати” приводяться, як і в інших розділах, показники діяльності підприємства за звітний та попередній періоди, щоб надати можливість користувачам визначити зміни, що відбулися у звітному періоді, та їх тенденції порівняно з попереднім періодом. Тут відображаються доходи, витрати і прибутки (збитки ) підприємства за звітний період, які утворилися від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Також, тут відображають валовий дохід від реалізації продукції (робіт, послуг), виробництво і збут яких є предметом діяльності підприємства. У цьому ж розділі відображаються результати від реалізації продукції (робіт, послуг), інші операційні доходи і витрати, доходи від володіння корпоративними правами (доходи по акціях, відсотки по облігаціях, депозитах), позареалізаційні доходи і витрати, балансовий прибуток або збиток, податок на прибуток та нерозподілений прибуток.

У другому розділі “Елементи операційних витрат” відображаються витрати за елементами – матеріальні на оплату праці, відрахування на соц. заходи, амортизація, інші операційні витрати.

У третьому розділі “Розрахунок показників прибутковості акцій” заповнюють АТ про прості або потенційно прості акції які відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

Звіт “Про рух грошових коштів” має такі розділи:

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності;

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності;

Зміни величини грошових коштів за звітний період;

Розкриття інформації про рух грошових коштів.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається коригуванням прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суму:

- зміни запасів, кредиторської та дебіторської заборгованості протягом звітного періоду;

приведених у не грошових статтях;

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності відображається за даними аналізу змін у статтях розподілу балансу “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвестиції”. У цьому розділі відображається рух грошових коштів від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, надходження коштів від отриманих відсотків і дивідендів, придбання фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, рух коштів при надзвичайних подіях , чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.

Звіт про власний капітал. У звіті наведена структура власного капіталу – статутний, пайовий, додатковий, резервний, а також статті за якими протягом звітного періоду відбувалися зміни капіталу.

1.4Головна мета аналізу фінансових звітів – своєчасно виявляти і усувати недоліки в фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.

При цьому слід вирішувати такі завдання:

1. На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позичкових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів.

3. Розробка конкретних заходів, які спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про власний капітал (форма № 3), звіт про рух грошових коштів (форма №4), відомості про стан майна підприємства (форма №5) та інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статі балансу.

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять :

· попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства та змін його фінансових показників за звітний період;

· аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

· аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;

· аналіз фінансових результатів підприємства;

· аналіз обігу оборотних активів;

· аналіз потенційного банкрутства;

· аналіз використання капіталу;

· аналіз рівня самофінансування;

· аналіз валютної самоокупності.

-2-

2.1В процесі господарської діяльності підприємств у складі коштів і засобів, що знаходяться в їх розпорядженні, відбуваються постійні зміни, які реєструються в первинних документах і відображаються на рахунках бухгалтерського обліку в грошовій оцінці. Для організації контролю за правильністю використання господарських засобів і аналізу їх змін, всі підприємства складають в грошовій оцінці – бухгалтерський баланс. Таким чином, основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово – господарського стану підприємства на певну дату.

Форма балансу графічно представляє собою двосторонню таблицю, в лівій частині якої показується склад, розміщення і використання коштів підприємства; а в правій – відображаються джерела виникнення цих коштів.

Таким чином, бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому менеджеру скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.

2.2.Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку, наказом МФУ № 87 від 31.03.99 було затверджено положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 “Баланс” , в якому затверджено зміст і форму балансу і загальні вимоги до розкриття його статей.

Бухгалтерський баланс складається з двох частин: активу, де представленні господарські засоби; пасиву, де згруповані джерела господарських засобів. Основним елементом бухгалтерського балансу є активна чи пасивна стаття

Бухгалтерський баланс (форма №1)

Актив = власний капітал + зобов'язання

Статті бухгалтерського балансу – це показники, що відображають стан на відповідну дату господарських засобів та джерел їх утворення. Кожна стаття має грошовий вираз, що називається оцінкою статті.

Господарська операція – це діяльність, яка зумовлює динаміку змін у фінансовому стані активах і пасивах підприємства.

Кошти підприємства, що беруть участь у господарських операціях, постійно змінюються (переходять з однієї форми до іншої), тому стан коштів, засобів і їх джерел, що відображаються в балансі на початок звітного періоду постійно змінюється, але ці зміни не порушують рівності між активом і пасивом, оскільки вони виражаються в однакових сумах.

Таким чином, господарські операції за їх впливом на зміни активу і пасиву балансу можуть бути зведені в чотири типи і кожна господарська операція обов’язково відображується у двох статтях балансу. Перші і другі типи впливають на зміни активу або пасиву, не змінюючи підсумків балансу. Третій і четвертий типи водночас впливають на статті активу і пасиву балансу. У всіх випадках змін зберігається рівність підсумків активу і пасиву бухгалтерського балансу.

-3-

Звіт про рух грошових коштів складається до одно іменного Положення (стандарту) 4 бухгалтерського обліку затвердженого МФУ. Метою складання звіту є надання користувачам фінансової звітності, повної, правдивої і неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства і їх еквівалентах за звітний період.

До грошових коштів відносяться кошти готівкою, на рахунках в банках, та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів –це короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певній сумі грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості в процесі фінансової діяльності, тобто зміни розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства.

Звіт “Про рух грошових коштів” має такі розділи:

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності;

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності;

Зміни величини грошових коштів за звітний період;

Розкриття інформації про рух грошових коштів.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається коригуванням прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суму:

- зміни запасів, кредиторської та дебіторської заборгованості протягом звітного періоду;

- приведених у не грошових статтях.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності відображається за даними аналізу змін у статтях розподілу балансу “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвестиції”. У цьому розділі відображається рух грошових коштів від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, надходження коштів від отриманих відсотків і дивідендів, придбання фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, рух коштів при надзвичайних подіях, чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.

-4-

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо – господарської діяльності. Тому, оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити за допомогою системи показників, що детально і всебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показникиоцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі, хто пов'язаний з підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доціль­ність встановлення таких відносин з підприємством. У кожно­го з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Основними показниками, що використовуються в процесі оцінювання фінансово - господарської діяльності підприємства є:

1. Показники оцінки майнового стану. При аналізі майна підприємства потрібно спочатку згрупувати статті активу та пасиву підприємства, далі проаналізувати окремо довгострокові та нематеріальні активи; поточні активи; розбити активи за групами ризику й проаналізувати відхилення за певний час, а потім дослідити окремо власні, позикові та залучені кошти підприємства.

Після зробленого аналізу доцільно розрахувати й розглянути в динаміці основні показники оцінки майна підприємства, такі як: коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття основних активів.

Доцільно також проаналізувати ефективність та інтенсивність використання капіталу, оцінити ділову активність підприємства, а також розрахувати ефект фінансового лівериджу (важеля).

2. Оцінка ліквідності та платоспроможності. Ліквідність підприємства — це його спромо­жність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Розрізняють наступні коефіцієнти ліквідності:

- коефіцієнт загальної ліквідності – це відношення суми оборотних коштів, підприємства до суми його короткострокових зобов'язань.

Кзл = ,

де: ТА - поточні активи; КП – короткострокові пасиви.

Кзл показує, скільки грошових одиниць поточних активів мається в розпорядженні підприємства, для погашення однієї грошової одиниці короткострокових зобов'язань:

Оптимальне значення: 1‹ Кіл ‹ 2...3

- коефіцієнт абсолютної ліквідності:

;

де: Кал – коефіцієнт абсолютної ліквідності; Д - кошти, що маються в розпорядженні підприємства.

Кал показує, скільки коштів даного підприємства мається на розрахунковому рахунку для погашення однієї грошової одиниці короткострокових зобов'язань. Цей коефіцієнт – єдиний, за допомогою якого можна оцінити ліквідність підприємства в країнах з перехідною економікою. Вважають, що його оптимальне значення, складає 0.2 – 0.25

Аналізуючи ліквідність доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Аналіз ліквідності здійс­нюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів, ретельного аналізу структури креди­торської заборгованості підприємства.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реаль­ні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передусім проаналізувати процес надходження коштів від господарської ді­яльності та формування залишку коштів після погашення зо­бов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обіг матеріальних запасів, обіг постійних активів.

Слід підкреслити, що аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зо­бов'язання, які випливають з кредитних та інших операцій гро­шового характеру.

3. Показники оцінки фінансової стійкості. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів під­приємства та визначення на цій основі міри його фінансової ста­більності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної дія­льності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат влас­ними та позиченими коштами можна назвати такі види фінансо­вої стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан.

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси і витра­ти, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійсню­вати поетапно, на основі комплексу показників:

1. Коефіцієнт незалежності = власні кошти / майно підприємства;

2. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів = позикові кошти / власні кошти

3. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу = довгострокові кредити + довгострокові позики / власні кошти + довгострокові кредити + довгострокові позики

4. Коефіцієнт маневреності власних коштів = власні кошти + довгострокові кредити + довгострокові позики – поза оборотні активи / власні кошти + довгострокові кредити + довгострокові позики

5. Коефіцієнт реальної вартості основних фондів у майні підприємства = вартість основних фондів – сума накопиченої амортизації / вартість майна за підсумками нетто-балансу

Після того, як фінансові звіти проаналізовані, аналітик пови­нен зробити комплексну оцінку фінансового стану підприємс­тва. Для цього необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства. Показниками і факторами належного фінансового стану підприємства, зокрема, можуть бути: стійка платоспромо­жність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

До найбільш загальних показників комплексної оцінки фінансового стану підприємства належать показники дохідності та Рентабельності.

Важливе значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. При цьому важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну оріентацію в цих питаннях.