Дт 301 Кт 719

При перевірці фактичної наявності грошових документів, цінних па­перів в кожному окремому випадку визначається достовірність кожного документа, правильність його оформлення та сума. При цьому перевіря­ється кожний документ окремо із зазначенням в акті назви, номера серії та загальної суми.

Після інвентаризації ревізор починає ревізію касових операцій. Вона проводиться суцільним методом перевірки видаткових та вибірковим ме­тодом перевірки прибуткових касових документів. При цьому перевіря­ється правильність їх оформлення (наявність підписів на отримання, за­повнення реквізитів, підписів керівника і головного бухгалтера, номера документа і дати здійснення операції, номера кореспондентського рахун­ку тощо) й законності здійснення касової операції.

Також в процесі ревізії каси здійснюється контроль за додержанням касової дисципліни.

У терміни, встановлені керівником підприємства, але не рідше 1 разу на квартал, на кожному підприємстві має проводитися раптова ревізія каси.

Перевірка додержання касової дисципліни проводиться за даними бухгалтерського обліку. Основними напрямками перевірки є:

ü Наявність установленого ліміту залишку каси, забезпечення його щоденного додержання;

ü Цільове використання отриманої в банку готівки згідно з цілями, вказаними в чеку. До того ж на обслуговуючі установи банків покладено обов’язок приділяти особливу увагу перевірці цільового використання готівкових коштів у певних (понад 50 тис. грн.) розмірах, знятих підприємством з будь – якого зі своїх рахунків у банку;

ü Правильність ведення касової книги і своєчасність відображення в ній надходжень і видачі готівки.

При цьому слід зазначити, що якщо на підприємстві здійснюються операції з валютними коштами готівкою, то дані операції відображаються в окремій касовій книзі і в окремому касовому звіті (на кожний вид валютних коштів).

Порядок придбання іноземної валюти регла­ментують Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затвер­джені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. №127.

Відповідно до п. 2.3 вищезгаданого докумен­та, підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розра­хунках з нерезидентами за торговельними операці­ями є такі документи:

— договір з нерезидентом, оформлений від­повідно до законодавства України;

— вантажна митна декларація, якщо товар ввезено на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснюється митне офор­млення тимчасово ввезених вантажів із зобов'я­занням про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);

— документи, передбачені при документар­ній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

— довідка державної податкової адміністра­ції (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента в

гривнях і поточний рахунок в іноземній валюті. який визначений резидентом як рахунок, з яко­го здійснюються всі перерахування з метою ви­конання зобов'язань резидента перед нерези­дентом.

Придбання іноземної валюти здійснюється через уповноважені банки. З цією метою підпри­ємство подає заявку у вказаний банк, що містить такі дані:

— повна назва підприємства;

— адреса, телефон (факс);

— ПІБ працівника, уповноваженого прийма­ти рішення про здійснення операції;

— назва, МФО банку;

— номер валютного рахунка;

— мета використання валюти;

— сума купованої іноземної валюти;

— курс на дату купівлі і сума в гривнях;

— сума комісійної винагороди банку за при­дбання іноземної валюти.

Резиденти, які купують іноземну валюту че­рез уповноважені банки для забезпечення вико­нання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'­язані перерахувати такі суми протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів (ст. З Закону №185). У разі порушення резидентами вищезгаданих термінів Законом №185 (ст. 5) передбачено штрафні сан­кції.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. №400/97-ВР, особи, які здійснюють, операції з купівлі-продажу валюти, є платника­ми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, особи, які купують валюту за гривні, зобов'язані здійснити відраху­вання в розмірі 1 % від суми операції купівлі-продажу валюти.

При здійсненні експортних операцій на ва­лютний рахунок резидента надходить виручка в іноземній валюті.

Перевіряється зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни вип­лати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписування вивізної митної дек­ларації).

Перевіряється розподілення виручки резидента в іноземній валюті :

— 50% від загальної суми підлягає обов'язко­вому продажу на міжбанківському валютному ринку (на підставі Постанови Правління НБУ від 04.09.98 р. №349 «Про запровадження обов'язко­вого продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб»);

— 50% зараховується на валютний рахунок підприємства — резидента (з подальшим прода­жем у разі потреби).

Винятком є виручка, що надходить на ко­ристь резидентів — посередників за договора­ми комісії. У цьому разі обов'язковому прода­жу підлягає 50 відсотків суми комісійної вина­городи.

Перевіряється використання рахунків бухгалтерського обліку для придбання (прода­жу) іноземної валюти:

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валю­ті».

Ці рахунки призначені для узагальнення ін­формації про наявність і рух коштів у іноземній валюті. _ч

334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній ва­люті»;

332 «Грошові документи в іноземній валюті».

За дебетом цих рахунків відображається над­ходження грошових документі до каси підпри­ємства і коштів у дорозі, за кредитом — вибуття грошових документів і списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

При цьому складаються бухгалтерські записи:

Перераховані кошти на купівлю іноземної валюти