Складові елементи інноваційної політики підприємства

Розрізняють такі види інноваційних стратегій підприємства:

• традиційна— прагнення лише до підвищення якості виготов-
люваних виробів, що в довгостроковій перспективі є гарантією
відставання підприємства спершу в техніко-технологічному, а
згодом — і в економічному аспектах;

• опортуністська— коли зусилля підприємства спрямовані на
пошук такого виду продукції, який не потребує особливих вит­рат на дослідження й розробку, але дає змогу виробникові упродовж певного періоду бути присутнім на ринку одноособово. Пошук і використання таких ніш ґрунтуються на глибокому знанні ринкової ситуації, високому рівні техніко-технологічного розвитку та великих адаптаційних спроможностях підприємства, що, однак, не виключає високого ступеня ризику швидкої втрати монопольного становища;

• імітаційна— набуття нової технології через закупівлю ліцен­
зій. Це дешевше й надійніше, ніж власні розробки та витрати на
нові винаходи. Така стратегія досить успішна, проте для ос­
воєння оригінального продукту розумової праці, що створює монопольну ситуацію, потрібні висока кваліфікація фахівців і <к постійна підтримка досягнутого рівня;

• оборонна— це досить затратомістка стратегія підвищення технічного рівня виробництва, впровадження досліджень і розробок якої не претендує на провідні позиції в певній галузі, а полягає в тому, щоб не відставати від інших у техніко-технологічному розвиткові;

• залежна— коли дрібні підприємства виконують замовлення най­
більших на виробництво нового продукту або виробничого методу;

• наступальна— полягає в завоюванні першого місця на ринку.