Структура організаційного механізму.

Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ.

Структура організаційного механізму.

Організаційний і правовий механізми в господарському механізмі управління є тісно взаємозв'язаними множинами впливу на чинники управління, які деколи пересікаються.

Організаційний механізм управління компанією – це сукупність різноманітних за своєю природою конкретних організаційних механізмів, покликаних організувати накористь власника ефективну діяльність компанії (організації) як виробничо-господарської і соціальної системи, що діє в умовах потреб суспільства і нестабільності зовнішнього середовища.

Правовий механізм управління є системно-організованою сукупністю правових інститутів і норм господарського характеру і покликаний здійснювати регулювання господарських правовідносин між суб'єктами господарювання на користь суспільства і держави.

Одночасну приналежність тих або інших конкретних механізмів до організаційних і правових механізмів можна побачити на прикладі стандартизації, що встановлює обов'язкові або рекомендовані правила і норми організації виробництва і якості продукції. Обов'язкова норма державного стандарту виступає як норма права, завдяки чому державна стандартизація є інструментом державного регулювання організації і розвитку суспільного виробництва.

Основним призначенням організаційних механізмів у складі комплексного механізму управління є формування і посилення організаційного потенціалу компанії як складової ресурсів управління, що забезпечують вплив на чинники виробництва. Формування організаційного потенціалу досягається:

· проектуванням структури компанії і формуванням компанії як цілеспрямованої виробничо-господарської соціотехнічної системи;

· організацією діяльності компанії відповідно до встановлених цілей діяльності, зокрема створення корпоративних норм;

· організацією управління діяльністю компанії, зокрема плануванням і інформаційним забезпеченням діяльності;

· реструктуризацією компанії і реорганізацією її діяльності і управління діяльністю відповідно до змін потреб суспільства, цілей компанії і стану зовнішнього середовища;

· розвитком мотивації раціоналізації оргструктур і систем управління.

За природою основних параметрів організаційного процесу конкретні організаційні механізми можуть бути:

· організаційно-структурними, здійснюють управляючий вплив, шляхом формування організаційних структур і їх реструктуризації;

· організаційно-технічними, впливають на технічні, соціотехнічні і технологічні параметри виробничого процесу;

· організаційно-економічними, впливають на економічні параметри виробничо-господарської діяльності;

· організаційно-адміністративними, впливають на діяльність персоналу;

· комплексними, володіють всіма або декількома вказаними ознаками.

Більшість організаційних механізмів на низовому (підприємство) і середньому (компанія) рівнях організації виробництва і управління є комплексними. Для цих рівнів управління характерний склад організаційних механізмів, показаний на рис. 5.1.

Рис.5.1. Структура організаційного механізму управління компанією.

Коротко охарактеризуємо ці механізми.

1. Структурні механізмидозволяють визначити склад і характеристики факторів виробництва і виробничого процесу, необхідних для виготовлення потрібної продукції, шляхом: формування системи цілей компанії (підприємства) і визначення пріоритетів в їх досягненні; формування адекватної цим цілям структури діяльності (диверсифікація або спеціалізація наукової і виробничо-господарської діяльності, бізнес на ринку цінних паперів, лізингова діяльність і т. д.) або її реструктуризації; формування структури організації або її реструктуризації (науково-виробничі, виробничі і маркетингові структури); структуризації і (або) реструктуризації ринків (стратегічні зони господарювання компанії на товарних ринках, франчайзингові структури компанії і т. д.).

2. Організація управлінняпокликана мобілізувати можливості впливу всієї системи механізмів управління різної природи на всі сторони діяльності компанії (підприємства). У практиці мають місце: організація стратегічного управління, для якого через нестабільність зовнішнього середовища компанії характерні специфічні моделі програмного управління; організація оперативного і поточного управління, якому властиве поєднання цільового і функціонального управління; механізм акціонерної демократії, рівень якої залежить від моделі акціонерної власності, що склалася в компанії. Даний механізм є субмоделлю в моделях стратегічного і оперативного управління.

3. Корпоративне плануванняє однією з основних функцій управління. З погляду організації стратегічного управління доцільно виділити: стратегічне планування, оперативне планування, формування стратегічних програм і розробку бізнес-планів. Чинниками розділення стратегічного і оперативного планування є важливість і невідкладність вирішення завдань, а також можливість досягнення оптимальних рішень в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Важливі завдання, що вимагають для ухвалення рішення і його реалізації тривалого періоду часу і мають для компанії довгострокові наслідки, відносяться до стратегічного планування. Завдання, вирішення яких необхідне для нормального функціонування виробництва на даний час і в найближчому майбутньому, належать оперативному плануванню. В міру реалізації рішень стратегічні завдання можуть переходити із стратегічного плану в оперативний. Деякі зарубіжні аналітики розглядають стратегічне планування як самостійну модель управління нарівні, наприклад, з моделлю цільового управління. Проте стратегічне планування не в змозі забезпечити реалізацію плану без виконання інших функцій стратегічного управління.

4. Організаційно-технічні і організаційно-адміністративні механізмивключають: стандартизацію продукції і організації виробництва, що здійснюється на користь створення єдиної організаційно-технічної основи спеціалізації і кооперації виробництва, забезпечення його ритмічності, досягнення високих якісних показників, ефективності використання виробничих ресурсів, розширення можливостей і прискорення впровадження у виробництво нової техніки і технології, поліпшення умов і безпеки праці; сертифікацію відповідності продукції або послуги певному стандарту або технічній умові, що здійснюється на користь добросовісної конкуренції і захисту споживача; ліцензування діяльності компанії, що здійснюється державою за окремими видами діяльності з метою забезпечення і захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави.

5. Інформаційні механізмидозволяють використовувати інформацію як специфічні ресурси, що впливають на науково-технічний розвиток і потік факторів виробництва. До інформаційних механізмів відносяться: механізм економічної інформації глобального, народногосподарського і галузевого характеру, що дозволяє формувати ефективну систему стратегій; механізм науково-технічної інформації, що забезпечує повноцінне використання досягнень світового науково-технічного прогресу; механізм дифузії нововведень, основою якого є інформація про радикальність нововведення і можливості його адаптації до конкретних умов; механізм маркетингової інформації, що дозволяє спрямувати функції НДДКР і виробництва на досягнення успіху на ринках; взаємодія рефлексії сторін, що змагаються. Цей механізм дозволяє захистити компанію від помилкових рішень і дій, що мають місце під впливом дії суперників.

Деякі з цих механізмів, зокрема цілевстановлення, структуризація організації (компанії), взаємодія рефлексії сторін, що змагаються, розглянуті в попередніх розділах. У подальших розділах будуть розглянуті організація управління і корпоративне планування. У даному розділі детальніше висвітлено структурні механізми.