Дт 90 Кт 91

3. Контроль загальновиробничих витрат і їх розподіл.

Загальновиробничими є витрати, пов`язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управління ними.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, і купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо)

6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

9. Інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загаліновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати з обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць) що змінюються прямо або майже прямоїпропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності. прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених, постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюються підприємством і визначається відповідним кошторисом. Тому перш ніж розпочати перевірку загальновиробничих витрат, ревізор повинен з`ясувати на перевіряємому підприємстві перелік і склад загальновиробничих витрат та встановити розподіл загальновиробничих витрат на постійні та змінні.

Контроль загальновиробничих витрат включає два етапа:

1) перевірка формування загальновиробничих витрат;

2) перевірка розподілу загальновиробничих витрат.

Перевірка формування загальновиробничих витрат здійснюється шляхом зіставлення даних первинних документів (накладні, табелі обліку робочого часу, видаткові касові ордери, платіжні доручення, виписки банку), розрахункових відомостей та кошторису загальновиробничих витрат і відомості № 12.

При цьому ревізор перевіряє правильність віднесення витрат до загальновиробничих витрат, згідно П(С)БО № 16, така перевірка дозволяє встановити правильність і обгрунтованість загальновиробничих витрат та повноту їх відображення.

На другому етапі перевірки загальновиробничих витрат встановлюється правильність розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат на кожен об`єкт витрат (окремі підрозділи або цехи підприємства, придатна продукція і НЗВ, різні вироби) згідно обраної бази розподілу (базами можуть бути заробітна плата, час роботи обладнання або прямі витрати).

Таким чином, в процесі перевірки розподілу змінних загальновиробничих витрат буде встановлюватись:

1) доцільність використання обраної бази розподілу;

2) правильність арифметичних розрахунків щодо розподілу загальновиробничих витрат по даним розрахункових відомостей.

Перевірка правильності розподілу накладних втрат відбувається за даними відомостей і відповідних аналітичних статей по дебету рахунку .91. При цьому перевіряється сума накладних витрат, яка підлягає розподілу; розрахунок нормальної потужності та сума витрат, яка їй відповідає; з'ясовується правильність їх розподілу між об'єктами витрат.

Далі перевіряється списання нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які безпосередньо включаються до складу собівартості реалізованої продукції.

При цьому ревізор враховує, що загальна сума розподілених і нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Контролеру необхідно пам'ятати, що усі розподілені змінні та постійні загальновиробничі витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення.

Увага також приділяється перевірці обгрунтованості вибору бази розподілу загальновиробничих витрат і відповідності її зазначеній в наказі про облікову політику.

І на завершення встановлюється навність правильної кореспонденції рахунків щодо відображення, формування, розподілу і списання загальновиробничих витрат:

Формування: Дт 91 Кт 20, 22, 65, 66, 685, 372

Розподіл Дт 23 Кт 91

Списання Дт 90 Кт 91

5. Перевірка формування і списання адміністративних витрат.

Адміністративними є витрати, пов`язані з обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Тому ці витрати є одним із об`єктів контролю витрат діяльності

В процесі перевірки адміністративних витрат в першу чергу встановлюється обгрунтованість віднесення витрат до їх складу згідно П(С)БО № 16 та кошторису, який застосовується на перевіряємому підприємстві.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження, утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація,

ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

Крім того по кожній статті витрат кошторису перевіряється правильність визначення величини витрат по даним первинних документів (авансові звіти, накази на відрядження, видаткові касові ордери, розрахункову відомості, положення по преміюванню).

Далі загальна сума адміністративних витрат зіставляється з даними відомості № 15.

Наступним етапом перевірки є контроль їх списання на фінансові результати. При цьому встановлюється повнота і правильність списання адміністративних витрат по даним кошторису, відомості № 15 і розрахунків бухгалтерії.

І на завершення перевірки встановлюється правильність кореспонденції рахунків щодо відображення, формування та списання адміністративних витрат:

Формування: Дт 92 Кт 65, 66, 685, 372.

Списання Дт 79 Кт 92.