Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ для управління ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ підприємства




3.1. Завдання, суб’єкти, об’єкти, інформаційна база та користувачі результатів аналітичної роботи з формування та оцінки ефективності грошовими потоками підприємства

Значенням, змістом і предметом аналізу визначаються і
завдання, що стоять перед ним. До найважливіших з них слід віднести:
1. Підвищення науково-економічної зумовленості бізнес-планів і
нормативів (у процесі їх розроблення) — треба здійснити детальний
ретроспективний аналіз господарської діяльності. Побудова часових рядів за
значний період дає змогу визначити певні економічні закономірності в
господарському розвитку. Далі виявляють основні чинники, які істотно
вплинули в минулому і можуть впливати в майбутньому на господарську
діяльність даного підприємства.
2. Об’єктивне, всебічне дослідження виконання бізнес-планів і
дотримання нормативів (за даними обліку та звітності) — передбачає на
промислових підприємствах ретельне дослідження виконання виробничої програми
за кількістю й асортиментом найважливіших виробів, їх сортністю, комплектністю
і якістю, ритмічністю виробництва, реалізацією, виконанням договорів поставки.
3. Визначення економічної ефективності використання трудових,
матеріальних і фінансових ресурсів (окремо і в сукупності) — окремо
досліджують ефективність використання засобів і предметів праці (будівель і
споруд, технологічного обладнання, інструментів, сировини і матеріалів), робочої
сили (за чисельністю і професійним складом робітників, основного, допоміжного,
обслуговуючого і управлінського персоналу, продуктивністю праці), фінансових
ресурсів у сукупності (тобто власних і позичкових, основних і оборотних).
4. Контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку (в його
повній і незавершеній формах) – при оцінюванні фінансових результатів
діяльності підприємств використовуються кількісні та якісні показники (в їх
необхідному ув’язуванні). Так, прибуток промислового підприємства визначається
не тільки кількістю та асортиментом виробів, що випускаються, а й їх собівартістю.
5. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадіях
виробничого процесу – показує, що економічний аналіз є дисципліною
прикладною і виправдовує себе повною мірою лише тоді, коли приносить реальну
користь. Справжня користь від економічного аналізу полягає також у виявленні
невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу.
6. Дослідження оптимальності управлінських рішень (на всіх
сходинках управлінської ієрархії) — успіх господарської діяльності на всіх
сходинках управлінської ієрархії безпосередньо залежить від рівня керівництва,
своєчасного прийняття управлінських рішень. Прийняти правильне
управлінське рішення, визначити його раціональність і ефективність можна лише
на основі попереднього економічного аналізу.

Об'єктом економічного аналізу виступає господарська діяльність країни, регіону, району, міста, села чи окремого підприємства, структурного підрозділу, підприємця. Об'єкт аналізу визначається виходячи з поставлених мети та завдань аналізу.

Користувачами аналізу виступають одержувачі його результатів. Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Частіше користувачами аналізу є керівники різних рівнів управління, уповноважені приймати управлінські рішення, головні спеціалісти, спеціалісти, власники (акціонери, окремі приватні особи, кредитори). Крім того, дані аналізу можуть надаватися членам трудового колективу.

Розглянемо детальніше спочатку внутрішніх, а потім – зовнішніх користувачів аналітичних результатів.

Внутрішні користувачі економічного аналізу – це одержувачі аналітичної інформації в межах підприємства, організації чи їх структурних підрозділів. До них належать:

– управлінський персонал;

– власники контрольних пакетів акцій;

– члени трудового колективу;

– бухгалтери, економісти, фінансисти;

– внутрішні аудитори;

– профспілкові організації.

Зовнішні користувачі економічного аналізу – це одержувачі результатів економічного аналізу, які перебувають поза межами господарських структур. Зовнішніми користувачами можуть виступати:

– представники вищих органів управління;

– кредитори;

– контрагенти;

– представники державних контролюючих і регулюючих органів;

– спеціалісти зі злиття і поглинання;

– дрібні власники і потенційні інвестори;

– незалежні аналітики;

– зовнішні аудитори;

– конкуренти.

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття цього поточних зобов’язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов’язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв’язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими потоками на підприємстві.

Аналіз грошових потоків є процесом дослідження результативних показників їх формування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності їх функціонування.

Аналіз грошових потоків пов’язаний із з’ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) притоку грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відтоку. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства, наприклад, з моменту створення, випуску нової продукції, закінчення реконструкції тощо.

Аналіз грошових потоків повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідність їх реального руху до планових показників та прийняттям необхідних коригуючи заходів [7].

Мета аналізу – виділити, по можливості, всі операції, що зачіпають рух грошових коштів.

Для того, щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу).

Основним документом для аналізу руху грошових потоків є „Звіт про рух грошових коштів”, складання якого з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві.

Напрямки руху грошових коштів прийнято розглядати в розрізі основних видів діяльності: основної, інвестиційної та фінансової

Такий розподіл дозволяє визначити, яка питома вага доходів, отриманих від кожної з видів діяльності. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Однією з умов фінансового благополуччя підприємства є надходження грошових коштів. Проте надмірна величина грошових коштів говорить про те, що реально підприємство терпить збитки, пов'язані із знеціненням грошей, а також з упущеною можливістю їх вигідного розміщення. Це говорить про необхідність управління рухом грошових потоків, а для цього на першому етапі аналізується частка грошових коштів у складі поточних зобов'язань, тобто визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Цей коефіцієнт показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Якщо фактичне значення коефіцієнта буде менше 0,2-0,3, то це свідчить про дефіцит грошових коштів на підприємстві. В цих умовах поточна платоспроможність повністю залежатиме від надійності дебіторів.

Якщо в ході аналізу з'ясується, що сума грошових коштів у складі поточних зобов'язань зменшується, а поточні зобов'язання збільшуються, то це негативна тенденція [13].

Віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Для складання Звіту використовують показники балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку руху грошових коштів.

До Звіту про рух грошових коштів не включаються: внутрішні зміни у складі грошових коштів; не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо).

Для визначення потоків грошових коштів використовується прямий і непрямий метод. Різниця між ними полягає в різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів.

Прямий метод ґрунтується на обчисленні притоку (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані і ін.) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових кредитів і позик та ін.) грошових коштів, тобто початковим елементом є виручка. Аналіз грошових коштів прямим методом дає можливість оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках і дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності засобів для платежів за поточними зобов’язаннями, для інвестиційної діяльності і додаткових витрат.

Цьому методу властивий серйозний недолік, – він не розкриває взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни грошових коштів на рахунках підприємства, тому застосовується непрямий метод аналізу, що дозволяє пояснити причину розбіжності між прибутком і грошовими коштами. грошовий потік кошти

Непрямий метод – це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій не грошового характеру, відстрочень, нарахувань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Застосувавши цей метод, користувач отримує інформацію тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про фінансові результати, на обліку операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів, і послідовному коригуванню чистого прибутку, тобто вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) підприємства за звітний період [20].

Непрямий метод дозволяє показати взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства, встановлює взаємозв’язок між чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період. Його суть полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що є окремі види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток, не зачіпаючи величину грошових коштів. В процесі аналізу на суму вказаних витрат (доходів) проводять коригування чистого прибутку так, щоб статті витрат, не пов’язані з відтоком засобів, і статті доходів, що не супроводяться їх притоком, не впливали на величину чистого прибутку.

Не спричиняють відтоку грошових коштів господарські операції, пов’язані з нарахуванням амортизації основних засобів, нематеріальних активів, які зменшують величину фінансового результату. В даному випадку зменшення прибутку не супроводиться скороченням грошових коштів (для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку). При аналізі взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни грошових коштів слід враховувати можливість отримання доходів, відбиваних в обліку раніше реального отримання грошових коштів (наприклад, при обліку реалізованої продукції по моменту її відвантаження) [22].

Для мети аналізу притягується інформація бухгалтерського балансу та „Звіту про фінансові результати”. Сукупний результат, що характеризує стан грошових коштів на підприємстві, складається з суми результатів руху засобів по кожному виду діяльності.

Акціонери (інвестори), володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть оцінювати, наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, в яке вони вклали свої кошти, більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.

Аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел надходження на підприємство грошових потоків та які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини одержаного прибутку та нарахування грошових коштів тощо.

За результатами аналізу грошових потоків фінансовий менеджер повинен отримати відповідь на основні питання: звідки надходять грошові кошти, яке значення кожного джерела і на які цілі вони використовуються. Висновки потрібно робити як в цілому по підприємству, так і по кожному виду його діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна. На цій підставі роблять висновки про джерела і про забезпечення кожного виду діяльності необхідними грошовими коштами. В результаті приймаються рішення по питанню перевищення надходження грошових коштів над платежами, джерел оплати поточних зобов’язань та інвестиційної діяльності, достатності отримуваного прибутку тощо.

3.2. Діагностика динаміки грошовими потоками підприємства

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов’язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов’язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв’язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві [56].

Аналіз грошових потоків пов’язаний із з’ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу [66, с. 46].

Проведемо аналіз вхідних та вихідних грошових потоків підприємства ПОСП "Колос" за 2012-2014 рр..

Розпочнемо з аналізу динаміки позитивного грошового потоку підприємства ПОСП «Колос» (табл. 2.10).

 

Таблиця 2.10 Динаміка позитивного грошового потоку ПОСП «Колос» за 2012-2014 рр.

Стаття 2012 р. 2013 р. 2014 р. Абсолют. приріст Темп росту,%
Надходження від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) -1787 -30,80
установ банків відсотків за поточними рахунками
бюджету податку на додану вартість - - - - -
отримання субсидій, дотацій - - -
цільового фінансування 7,68
Отримання позики - - - - -
Інші фінансові надходження - -
Всього: -1556 -24,60

 

Виходячи з даних таблиці 2.10, ми бачимо, що питому вагу всіх грошових надходжень, які надходять до підприємства, складають надходження від реалізації продукції. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» за досліджуваний період спостерігається зменшення позитивного грошового потоку на 1556 тис. грн. (24,60%) саме за рахунок зменшення надходжень від реалізації продукції на 1787 тис. грн. (30,80%). Хоча такі джерела формування грошових надходжень як цільове фінансування та інші фінансові надходження мають позитивну тенденцію до зростання. Так, за 2012-2014 рр. цільове фінансування зросло на 40 тис. грн. (7,68%), а інші фінансові надходження зросли на 182 тис. грн. Отже, позитивний грошовий потік ПОСП «Колос» формується за рахунок операційної (надходження від реалізації продукції, цільове фінансування) та фінансової (інші фінансові надходження) діяльності, оскільки від інвестиційної діяльності грошових коштів не надходило.

Проведемо аналіз динаміки від’ємного грошового потоку підприємства ПОСП «Колос» (табл. 2.12).

 

Таблиця 2.12 Динаміка від’ємного грошового потоку ПОСП «Колос» за 2012-2014 рр.

Стаття 2012 р. 2013 р. 2014 р. Абсолют. приріст Темп росту,%
Витрачання на оплату: товарів (робіт, послуг) -1092 -27,12
працівникам -526 -39,85
витрат на відрядження -2 -20,00
зобов’язань з податку на додану вартість -2 -12,50
відрахувань на соціальні заходи 108,81
зобов’язань з інших податків і зборів -2 -12,50
Інші витрачання -90 -52,94
Надзвичайні події від операційної діяльності 462,50
Придбання: необоротних активів - - -
Погашення позик -76 -42,46
Інші платежі - - - -
Всього: -1254 -20,81

Виходячи з даних таблиці 2.12, ми з’ясували, що питому вагу від’ємного грошового потоку ПОСП «Колос» складає собівартість реалізованої продукції. У формуванні негативного грошового потоку значну роль відіграють такі статті, як витрачання на оплату працівникам та відрахування на соціальні заходи. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» за досліджуваний період спостерігається зменшення від’ємного грошового потоку на 1254 тис. грн. (20,81%) за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції на 1092 тис. грн. (27,12%) та зменшення виплат працівникам на 526 тис. грн. (39,85%), при тому, що відрахування на соціальні заходи зросли на 173 тис. грн. (108,81%). Також має місце зростання руху коштів від надзвичайних подій у результаті операційної діяльності на 296 тис. грн. (462,5%), що є негативним явищем для формування позитивного грошового потоку. В результаті інвестиційної діяльності в 2014 році відбулося придбання необоротних активів на суму 134 тис. грн., що призвело до відпливу грошових коштів. Щодо фінансової діяльності ПОСП «Колос» , то за 2012-2014 рр. спостерігається тенденція до зменшення погашення позики на 76 тис. грн. (42,46%).

За досліджуваний період на підприємстві ПОСП «Колос» основну роль у динаміці негативного грошового потоку відіграли напрямки використання грошових надходжень, що пов’язані з операційною діяльністю, тоді як на динаміку від’ємного грошового потоку підприємства СТОВ «Перемога» вплинуло витрачання коштів, що стосуються як операційної, так і фінансової діяльності.

 

3.4. Аналіз і оцінка ефективності грошових потоків підприємства

 

 

Розглянемо збалансованість позитивних (ПГП) та негативних (НГП) грошових потоків підприємств ПОСП «Колос» (табл. 2.14). Збалансованість грошових потоків забезпечує стан фінансової рівноваги (ліквідності), який гарантує існування підприємства в короткостроковому та довгостроковому періодах та задовольняє фінансові потреби зацікавлених в підприємстві груп осіб. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань. Фінансова рівновага гарантує стабільність і є передумовою досягнення інших цілей [12].

 

Таблиця 2.14 Збалансованість позитивних та негативних грошових потоків ПОСП «Колос»

Роки ПОСП «Колос»
ПГП НГП

 

Аналізуючи дані таблиці 2.14, ми бачимо, що на підприємствах ПОСП «Колос» за досліджуваний період спостерігається незбалансованість позитивних та негативних грошових потоків. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» у 2012 році позитивний грошовий потік перевищує негативний грошовий потік, що говорить про можливість підприємства профінансувати свої витрати за рахунок грошових надходжень, в той же час має місце поява тимчасово вільних коштів, які при неефективному їх використанні втрачають свою цінність внаслідок інфляції. Протягом 2013 та 2014 років негативний грошовий потік перевищує позитивний, в результаті чого виникає потреба в додаткових грошових коштах.

Проведемо аналіз із визначення чистого грошового потоку окремо по основним видам діяльності та по підприємству в цілому за 2012-2014 рр. у господарствах ПОСП «Колос» .

Таблиця 2.15 Динаміка чистого грошового потоку ПОСП «Колос» за 2012-2014 рр.

Чистий грошовий потік по: 2012 р. 2013 р. 2014 р. Абсолют. приріст
- операційній діяльності -1209 -493
- інвестиційній -134 -134
- фінансовій -246
По підприємству -13 -4 -302

Виходячи з даних таблиці 2.15, можна прослідкувати, яку політику управління грошовими потоками проводило ПОСП «Колос» за досліджуваний період. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» у 2012 році проводилася раціональна політика управління грошовими потоками, яка передбачає, що підприємство фінансує операційну діяльність за рахунок надходжень від тієї ж операційної діяльності, при цьому надходження від фінансової діяльності менші витрат за нею. Додатне значення чистого грошового потоку (298 тис. грн.) при такій політиці означає, що підприємство спроможне було забезпечити повернення кредитних ресурсів. У 2013 році господарство проводило агресивну політику, оскільки фінансове забезпечення операційної діяльності здійснювалося за рахунок надходжень від фінансової діяльності. Отже, можна зробити висновок про досить низьку ефективність фінансового менеджменту підприємства ПОСП «Колос» у 2013 році. У 2014 році фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснювалося за рахунок грошових надходжень від операційної та фінансової діяльності, тобто проводилася помірна політика управління грошовими потоками. Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності становив -134 тис. грн., оскільки підприємство витратило грошові кошти на придбання необоротних активів. У 2014 році чистий грошовий потік по підприємству мав негативне значення (-4 тис. грн.), що говорить про низьку ефективність управління грошовими потоками підприємства.

Виходячи з вищенаведених висновків, проведених на основі таблиць 2.15 та 2.16, можна сказати, що за досліджуваний період ПОСП «Колос» подекуди здійснювало неправильну політику стосовно управління грошовими потоками, що призводило до неефективного використання грошових коштів. Якщо взяти до уваги динаміку зміни чистого грошового потоку по підприємству в цілому, то спостерігається негативна тенденція до зменшення цього показника як на підприємстві ПОСП «Колос» (з 298 тис. грн. у 2012 р. до -4 тис. грн. у 2014 р.), так і на підприємстві СТОВ «Перемога» (з 60 тис. грн. у 2012 р. до -22 тис. грн. у 2014 р.), що є негативним явищем для діяльності обох господарств.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 98; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты