Надання спортивних споруд в оренду.

9. Продаж гравців.

10.Надходження з центральних фондів ліг.

11.Проценти на капітал, що вкладений до банку.

3. Статті видатків у професійному спорті

Видатки у командних ігрових видах професійного спорту залежать від особливостей того чи іншого виду спорту.

Найбільші видатки у професійному спорті пов'язані з зарплатою гравцям. Вони становлять від 40 до 75% загальної суми доходів. На початку 1980-х років відбувається формування спортивної еліти, зарплата якої у 2-3 і більше разів вища за середню у лігах. "Рекордсменом" серед професіональних спортсменів за величиною зарплати станом на 2005 р. є один з найпопулярніших спортсменів 1990-х років, баскетболіст команди "Чікаго Булз" М.Джордан. Згідно з контрактом на 1997/98 рр. він отримував зарплату 36 млн доларів на рік.

Окрім зарплати клуби виплачують гравцям професійних ліг різні премії: за вихід до плей-офф; за перемоги в 1/8, 1/4, 1/2 та у фіналі плей-офф; за збільшення відвідуваності матчів команд тощо. Окрім грошових винагород переможці Кубка NBА та NHL, наприклад, отримують спеціальні золоті перстні з діамантами. Такого ж призу удостоюються баскетболісти, котрі попали до числа 50-ти найкращих гравців в історії NBА. Суттєвих видатків потребує і оплата перебування дітей гравців у платних дитячих закладах, доплати до пенсій батькам пенсійного віку тощо.

Розмір зарплати гравця залежить від його спортивної кваліфікації, популярності, досвіду, стажу, ігрового амплуа, впливовості агента, що веде його фінансові справи, та фінансового стану команди. Наприклад, в NHL її середня сума найвища у воротарів, потім у центральних форвардів.

Залежно від величини зарплати сума податку на неї складає від 21 до 48% в США і до 50% у Канаді. Окрім того спортсмен після укладання контракту сплачує своєму агентові 10-15% від суми контракту. Тому реальна зарплата професіональних спортсменів значно нижча за суми, що публікуються у пресі.

Значні витрати у професійному спорті пов’язані з оплатою суддівства ігор. Наприклад, в NBА судді-новачки отримують зарплату 75 тис. доларів у перший рік суддівської кар’єри, а в подальшому - до 99 тис. доларів. Найбільш кваліфіковані арбітри з великим стажем роботи отримують 300 і більше тисяч доларів на рік.

Суттєвих видатків у професійному спорті потребують адміністративні витрати (зарплата спортивних функціонерів, тренерів, обслуговуючого персоналу, утримання офісів тощо). Вони мають тенденцію до зростання. З середини 1970-х до середини 1990-х років ці витрати зросли з 14 до 20% загального прибутку (Гуськов, 1995). Наприкінці 1990-х років вони зросли до 25%.

Зарплата тренерів значно нижча, ніж гравців відповідної ліги, але вона також має тенденцію до зростання. Наприклад, на початку 1990-х років зарплата головних тренерів NBА становила 100-400 тис. доларів на рік, а наприкінці 1990-х років зросла більш ніж у два рази, а у 2000-х роках сягає кількох мільйонів доларів. Як і гравці, тренери NBА мають найвищу, серед наставників елітних ліг професійного спорту, зарплату. Найбільш високооплачуваним тренером NBА наприкінці 1990-х років був Рік Пітіно, який уклав 6-річний контракт на суму 40 млн. доларів з клубом “Бостон Селтікс”. Одночасно (1998 р.) легендарний тренер, єдиний в NHL, хто приводив до перемог у Кубку Стенлі три різні команди, Скотті Боумен отримував лише 970 тис. доларів на рік.

Значну суму в бюджетах команд становлять транспортні видатки. Наприклад, в NHL наприкінці 1990-х років транспортні видатки становили 1,0-1,5 млн доларів на сезон. Вони залежать від кількості гравців у команді та відстані переїздів. Кількість гравців у кожному виді спорту чітко регламентована. Найменша чисельність команди в баскетболі, що дає змогу клубам економити кошти за цією статтею. Відстань переїздів залежить від розташування команд та систем розіграшу чемпіонатів. Ліги жорстко тримають у своїх руках права на розташування команд, а також намагаються знайти такі системи розіграшу, котрі стимулювали б інтерес глядачів і давали змогу економити кошти на турнірних переїздах. Так всі елітні ліги у північно-американському професійному спорті поділені на конференції та дивізіони за територіальною ознакою.

Всі витрати на час поїздки на гру клуб бере на себе. Сюди окрім транспортних видатків входить оплата житла та харчування гравців.

Ліги і клуби не шкодують коштів на придбання сучасного інвентаря, обладнання, спортивної екіпіровки тощо. Найбільші видатки за цією статтею несе NHL.

Значних видатків потребує оренда спортивних споруд. Найбільша орендна вартість спортспоруд у хокеї. Вона становить понад 500 тис. доларів на сезон. Оренда ковзанки для тренувальних занять становить понад 100 доларів за годину. Тому не дивно, що більшість команд NHL з метою економії коштів тренуються на приміських спортивних базах.

Суттєвих видатків потребує також реклама спортивних заходів в засобах масової інформації. Наприклад, у NHL на зв’язки з громадськістю та рекламу витрачається близько 200-250 тис. доларів на рік. Щоб зменшити видатки на неї професійні ліги розробляють стабільні календарі змагань і більшість потенційних глядачів заздалегідь знають коли і де буде виступати їх улюблена команда. Тому основна частка рекламних видатків у цих видах спорту припадає на виготовлення кольорових програм та буклетів, рекламних роликів для телебачення тощо.

Асоціації спортсменів MLB, NFL, NBA та NHL добилися створення пенсійного і медичного фондів відповідних ліг. Фінансування цих фондів здійснюють переважно клуби. Пенсійні фонди фінансуються також Асоціаціями гравців та шляхом відрахувань від міжнародних зустрічей.

Команди здійснюють також оплату страхування гравців. Серед інших професійних видів спорту гравці NHL мають найкращі умови оплати травмованих спортсменів. Вони отримують за цей період середню зарплату за контрактом.

Ліги також здійснюють фінансування спортивних програм: дотації на утримання команд в нижчих лігах (фарм-ліги, фарм-клуби), пошук новобранців, зйомки навчальних та інших фільмів, виготовлення атрибутики тощо. Всі елітні північно-американські професійні ліги, окрім NBА, частково утримують нижчі ліги, де готується поповнення кваліфікованими гравцями. На початку 1990-х років клуби NHL на утримання фарм-клубів витрачали по 0,5-1,0 млн доларів на рік, а деякі клуби MLB - до 1,5-2,5 млн. Тільки NBA комплектується за рахунок студентського баскетболу, та частково провідними гравцями з іноземних країн. У командних видах європейського професійного спорту всі клуби, згідно статутів ліг, повинні здійснювати підготовку спортивного резерву. Зокрема згідно останніх вимог ФІФА і УЄФА до заявок футбольних клубів повинна входити певна кількість гравців, котрих виховано у відповідному клубі.

Значних видатків потребує також сплата федеральних та місцевих податків. Їхня величина залежить від податкового законодавства країни, де функціонує конкретна ліга.

Величина видатків залежить від особливостей певного виду професійного спорту. Проте статті видатків у більшості видів професійного спорту подібні:

• Зарплата спортсменів - понад 50% загального прибутку;

• Адміністративні видатки - близько 25% загального прибутку;

• Транспортні видатки;

• Оплата житла та харчування гравців у матчах на виїзді;

• Придбання устаткування, інвентаря, спортивної форми тощо;

• Оренда спортивних споруд, або їх утримання;

• Витрати на рекламу;

• Внески до пенсійного та медичного фондів;

• Оплата страхування гравців;

• Фінансування спортивних програм.;

• Сплата федерального та місцевих податків.

4. Основні показники економічної діяльності професійних ліг

Аналіз економіки елітних ліг професійного спорту свідчить, що всі вони динамічно розвиваються (табл. 6.3.).

Таблиця 6.3.

Порівняльні показники економічної діяльності

провідних професійних ліг

Як видно з таблиці, найвищі абсолютні показники економічної ефективності має NFL. Проте найвищі темпи економічного розвитку демонструє NBA, прибутки якої за 20 років зросли більше ніж у 18 разів. Недарма її останнім часом називають взірцем спортивного бізнесу.

Розбіжності між лігами у прибутках зумовлені як популярністю виду спорту, відвідуваністю ігор і стосунками з телекомпаніями, так і місткістю спортивних споруд та якістю проведення маркетингу. Саме активізація спортивного маркетингу останніми десятиліттями дозволила NBA різко збільшити прибутки і за їх рівнем наблизитися до грандів професійного спорту MLB та NFL. Слід відзначити, що суттєві розбіжності у прибутках спостерігаються не тільки між провідними лігами, а й між клубами однієї й тієї ж ліги. Вони пов’язані з різними цінами на квитки, потужністю місцевого телеринку і умовами оренди спортспоруд.

До 1980-х років зростання зарплати гравців елітних ліг стримувалося системою обмеження прав спортсменів (“резерв-систем”) та встановленням лігами лімітів на зарплати гравцям. З введенням статусу вільних агентів та правила Л.Бьорда (сума зарплати вільних агентів не враховується в ліміті командної відомості), а також у зв’язку зі стрімким зростанням прибутків від телебачення, відбулося різке зростання зарплати (табл. 6.4.).

За 27 років в хокеї середня зарплата зросла більше ніж у 30 разів, у бейсболі і американському футболі – в 45-46 разів, а у баскетболі більше ніж у 50 разів. Слід відзначити, що в NBA високі темпи зростання середньої зарплати гравців збереглися і у 2000-х роках. У сезоні 2003/04 рр. вона становила 4,917 млн доларів. В цьому ж сезоні в NHL вона склала 1,8 млн доларів.

Таблиця 6.4.

Динаміка зростання середньої зарплати спорстменів

елітних північно-американських професійних ліг, тис. доларів

Слід відмітити, що наприкінці ХХ ст. середній рівень зарплати спортсменів цих ліг був у 70 разів вищий, ніж у вчителів та робітників і в десятки разів вищий, ніж у юристів, конгресменів, сенаторів і навіть президента США. Це свідчить про те, що у США професійний спорт, особливо у названих лігах, став привілейованим бізнесом.

Одним із основних показників діяльності та економічної значущості професійного спорту США є вартість професійних клубів і динаміка суми вступних внесків до ліги при формуванні нових команд. Як видно з таблиці 6.5., з 1960 до 1980 років вартість однієї команди за кожні 10 років зростала в середньому у 2,5 рази, а в наступному десятилітті - вже в середньому у 4,5 разів. Це насамперед пов’язано зі стрімким зростанням прибутків від телебачення та ефективної маркетингової політики.

Таблиця 6.5.

Динаміка вартості професійних команд,

що розташовані у Нью-Йорку, млн доларів

В період з 1991 по 2000 рр. темпи зростання середньої вартості професійних клубів NFL, MLB та NBA порівняно з 1990-ми роком дещо знизилися, а в NHL їх ціна залишилася майже на тому самому рівні. На початку 2000-х років вартість клубів в NBA знову різко зросла. Так, найтитулованішу команду ліги (16-разовий чемпіон)”Бостон Селтікс” її власник з 1992 р. П.Гастон продав у 2002 р. за 360 млн доларів. За оцінкою журналу „Forbes Magazine” у 2004 р. ринкова вартість клубу „Нью-Йорк Нікс” становила 401 млн доларів, а клубу „Лос Анджелес Лейкерс” – 417 млн. Найбагатший футбольний клуб світу „Манчестер Юнайтед” у 1999 р. оцінювався фахівцями у 623 млн фунтів стерлінгів. Але керівництво клубу продало його навіть за 698,7 млн фунтів стерлінгів, що були запропоновані австралійським медія-магнатом Р.Мердоком.

Сума вступних внесків до ліг при утворенні нових команд також має стійку тенденцію до значного зростання. Як вже відмічалося, для кожної з чотирьох команд-новачків NBA у 1987 р. вступний внесок становив 32,5 млн доларів, для трьох команд-новачків NFL у 1991-1992 рр. - 50 млн доларів, а для чотирьох нових команд цієї ж ліги у 1998-2000 рр. - вже 75 млн доларів. Водночас сума вступного внеску в MLB становила 95 млн доларів.

Проведений аналіз економіки ліг і клубів свідчить, що вкладання коштів у професійні клуби стало прибутковою справою і суспільно застрахованим бізнесом (податкові лазівки, амортизація контрактів гравців, символічна орендна плата за користування муніципальними спортивними спорудами тощо).

Незважаючи на зростання інфляції, кризи і спади в економіці країни професійний спорт у США, як власне і в усьому світі, бурхливо розвивається, про що свідчить безперервне зростання прибутків, кількості клубів у провідних лігах, суми вступних внесків новостворених команд, вартості професійних команд.

Професійний спорт створює також ринок збуту супутних товарів і послуг, завдяки чому численні фірми, компанії і навіть галузі, що виробляють ці товари і послуги, отримують значні прибутки.

Завдання для самостійної роботи

Скласти річний кошторис професійного спортивного клубу (команди) з врахуванням можливих джерел прибутку та статей видатків.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає специфіка і своєрідність спортивного бізнесу на відміну від інших видів шоу-бізнесу і бізнесу взагалі?

2. Яке значення у спортивному бізнесі має система обмежень соціальних прав спортсменів ("резерв систем")?

3. В чому полягає сутність виключного права команди (командні ігрові види професійного спорту) на визначену для неї територію?

4. В чому полягає сутність правила вступу до ліги нових команд?

5. В чому полягають особливості принципів розподілу прибутків від продажу квитків та прав на трансляції змагань національним і регіональним радіо- і телекомпаніям?

6. В чому полягяють особливості оренди спортивних споруд командами елітних ліг професійного спорту США?

7. Проаналізуйте особливості пільгового застосування антимонопольного законодавства до професійного спорту США.

8. Чому професіональні спортсмени отримують значно вищу зарплату, ніж наймані працівники в інших галузях?

9. Проаналізуйте продаж квитків як одне із головних джерел прибутку у професійному спорті.

10.Які заходи сприяють зростанню відвідуваності змагань?

11.Проаналізуйте продаж прав на трансляцію змагань радіо- і телекомпаніям як одне із головних джерел прибутків професійного спорту.

12.В чому полягає сутність маркетингу у професійному спорті?

13.В чому полягає сутність рекламно-спонсорської діяльності у професійному спорті?

14.Розкрийте сутність спортивного ліцензування як одного із перспективних джерел прибутків у професійному спорті.

15.Проаналізуйте сутність концесій спортивних споруд як одного із джерел прибутку у професійному спорті.

16.Проаналізуйте інші джерела прибутку у професійному спорті.

17.Назвіть основні статті видатків у професійному спорті.

18.Зробіть аналіз кожної статті видатків у професійному спорті.

19.Назвіть основні показники економічної діяльності професійних спортивних ліг.

20.Проаналізуйте основні показники економічної діяльності професійних спортивних ліг.

Література

1. Ван Дей Эйде А. Спорт – безотходное предприятие? // Спорт за рубежом. – 1989. – N 24. – С. 12–15.

2. Гуськов С.И. Профессиональный спорт в США // Спорт за рубежом. 1990. – N 8. – С. 12-15; N11. – С. 12-14.

3. Гуськов С.И. Организационные и социально-экономические основы развития профессионального спорта в США на современном этапе. Автореф. дис. докт. пед. наук. – К., 1992. – 45 с. (КГИФК).

4. Гуськов С.И. Спортивный маркетинг. – К.: Олимпийская литература, 1995. –296 с.

5. Клещев К. 32 миллиона долларов. Кто більше? //Спортэкспресс. –1997. – № 8. – С. 35.

6. Кузин В.В., Кутепов М.Е. Спортивный менеджмент и практика развития спорта: выводы и предложения зарубежных специалистов //Теория и практика физической культуры. – 1996. – N 2. – С. 58-60.

7. Лебедко С. Королевские гонки //Олімпійська арена. – 2002. – №5. – С. 50–53.

8. Линець М.М. Специфіка бізнесу у професіональному спорті //Всеукраїнська нак.-практ. конф. „Роль фізичної культури і спорту в здоровому способі життя”. – Львів, 2001. – С. 46-49.

9. Мічуда Ю.П. Ринкові відносини та підприємництво у сфері фізичної культури і спорту. - К.: Олімпійська література, 1995. – 152 с.

10. Мічура Ю. Професійний спорт як різновидність діяльності //Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2005. – № 1. – С.30–35.

11. Профессиональный спорт: Учебник для вузов /С.И.Гуськов, В.Н.Платонов, М.М.Линец, Б.Н.Юшко. -К.: Олимпийская литература, 2000. – 392 с.

12. Платонов В. Труден путь к истинному профессионализму. Украинский футбол: несбывшиеся надежды, поиски, ошибки //Зеркало недели. – 13 июня; № 25(194). – 20 июня.

13. Фомин Ю.А. Профессионализация современного большого спорта // Теория и практика физической культуры. – 1989. – N 4. – С. 2–4.

14. Grygiel F. The Economic and Sporting Competetion in the Organized Baseball Indusstry. – Northen Illinois University. – 1976.