ЗАВДАННЯ. Студента 4-го курсу групи ЗЮП-41

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Студента 4-го курсу групи ЗЮП-41

Трубіна Олександра Геннадійовича

Науковий керівник: доцент,

Храмцов Олександр Миколайович

Харків ― 2012

ЗАДАЧА

Громадянинові Андрєєву на праві приватної власності належав будинок, який складався з двох ізольованих квартир загальною площею 30 кв. м кожна. Одну з кімнат займала студентка Шевченко з дитиною за договором найму. Рішенням міськвиконкому земельна ділянка, на якій зна­ходився будинок, була передана під забу­дову банку «Меркурій», який для відселення гр. Андрєєва придбав двокімнатну квартиру пло­щею 29 кв. м. У наданні ж квартири гр. Шевченко банк відмовив під приводом того, що виконком місцевої ради не давав згоди на її реєстрацію в цьому домі і вона отримала її обманним шляхом. Крім того, як вважає представник банку, остання взагалі не має права на надання жилого приміщення ще й тому, що вона приїхала на навчання з іншої місцевості, куди й може бути направлена після його закінчення.

ЗАВДАННЯ

1. Теоретичне питання: гарантії і компенсації при знесенні житлових будинків, що належать громадянам на праві приватної власності.

Житловий кодекс УPCP та Цивільний кодекс України закріплюють загальні принципи захисту житлових прав та права власності громадян, що передбачають неможливість виселення або іншим чином примусового позбавлення житла фізичної особи, крім випадків, установлених законом; протиправного позбавлення особи права власності чи обмеження у його здійсненні (статті 311, 321 ЦК України, статті 9, 109 - 111 ЖК України).

Правові наслідки знесення будинку в зв’язку з вилученням земельної ділянки, на якій розташований будинок, для державних і громадських потреб передбачені статтями 110, 111 ЖК УPCP. Громадянам, яких виселяють з такого будинку, надається інше благоустроєне жиле приміщення виконавчим органом відповідної ради, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться юридичній особі, – цією організацією.

Необхідність вилучення жилого будинку в зв’язку з викупом земельної ділянки для державних або громадських потреб виникає для потреб міст у зв’язку з містобудуванням, розширенням існуючих підприємств, зведенням нових, реконструкцією вулиць, майданів, будівництвом об’єктів соціально-побутового призначення. Тому рішення має бути винесено місцевою радою, на території якої знаходиться земельна ділянка, незалежно від належності будинку і форми власності. Воно має бути обґрунтованим і визначати зобов’язання надати тим, хто виселяється, жилі приміщення, контроль за виконанням рішення покладається на виконавчі органи відповідної місцевої ради.

Обов’язок надати інше жиле приміщення у зв’язку з вилученням земельної ділянки і знесенням будинку покладається на конкретну організацію, якщо земельна ділянка вилучається для потреб цієї організації.

На підставі ст.378 та гл.29 Цивільного кодексу України гарантується захист прав власника у разі вилучення для суспільних потреб земельної ділянки, на якій розташовано належне йому житло, шляхом встановлення у законі підстав вилучення та за рішенням суду. У разі незгоди громадянина-власника квартири в будинку державного чи громадського житлового фонду, в якому частина жилих приміщень передана у приватну власність, з рішенням, що тягне за собою припинення його права власності (про знесення будинку, переобладнання жилого будинку в нежилий), це рішення, відповідно до Цивільного кодексу України і ст.172 Житлового кодексу УРСР, не може бути виконане до вирішення спору судом. При розгляді такого спору мають вирішуватися питання відшкодування власникові завданих збитків форми компенсації, якщо будуть встановлені законні підстави для прийняття рішення про вилучення земельної ділянки у зв’язку з суспільною необхідністю.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991р. №7 при вирішенні спорів про припинення права власності громадянина на будинок у зв’язку з вилученням земельної ділянки, на якій розміщується будівля, слід мати на увазі, що відповідно до Цивільного кодексу України, ст.171 ЖК УPCP право вибору виду компенсації належить власнику. Зокрема вилучення для державних або громадських потреб земельних ділянок, наданих громадянам України, провадиться після виділення за їх бажанням місцевою радою рівноцінної земельної ділянки, будівництва на новому місці юридичними особами, для яких відводиться земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування в повному обсязі всіх інших збитків.

Гарантії і компенсації при знесенні житлових будинків, що належать громадянам на праві приватної власності визначені положеннями ст. 8 Цивільного кодексу України, статтями 171, 174 Житлового кодексу УРСР, відповідно до яких в разі знесення жилих будинків (квартир), що є у приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їхніх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків (квартир) на їх вибір або сплачується вартість будинків (квартир), будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом.

Гарантії і компенсації при знесенні житлових будинків, що належать громадянам на праві приватної власності також визначаються Законом України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» N 525-V від 22 грудня 2006 року із змінами і доповненнями визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів.

Статтею 12 цього Закону визначається порядок компенсації власникам (наймачам) жилих (нежилих) приміщень, земельних ділянок та іншого майна, відчуженого під час комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

Реалізація інвестиційних проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування вартості власникам жилих приміщень втрат шляхом надання за їх згодою іншого житла або грошової компенсації.

Власникам нежилих приміщень надається за їх згодою інше рівноцінне нежиле приміщення або грошова компенсація.

Власникам садибних жилих будинків, які вилучаються разом із земельною ділянкою для суспільної потреби, надається за їх згодою рівноцінна земельна ділянка з побудованим на ній житлом або грошова компенсація відповідно до цього Закону.

Розмір грошової компенсації за жиле (нежиле) приміщення визначається на основі експертної оцінки жилого (нежилого) приміщення, проведеної відповідно до закону.

Спори щодо вилучення жилого (нежилого) приміщення, розміру викупної вартості або інших умов компенсації, визначеної згідно з цією статтею, вирішуються в судовому порядку.

Відселення власників (наймачів) жилих (нежилих) приміщень будинків, що реконструюються, здійснюється за умови згоди цих власників (наймачів) відповідно до договорів, які інвестор-забудовник укладає з кожним власником (наймачем) цих приміщень.

У разі знесення житлових будинків в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відселення власників (наймачів) жилих приміщень у маневрений житловий фонд не допускається.

Відселення наймачів жилих (нежилих) приміщень здійснюється за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею та кількістю кімнат жилих (нежилих) приміщень у межах кварталу (мікрорайону) комплексної реконструкції населеного пункту в порядку, встановленому законодавством.

Власник (наймач) жилого приміщення, який не перебуває на квартирному обліку, має право отримати на умовах компенсації в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інше житло, в якому кількість кімнат та жила площа не менше кількості кімнат та жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню, незалежно від числа зареєстрованих у ньому осіб. Жила площа, що пропонується, може бути безоплатно збільшена до 50 відсотків жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню.

Власнику (наймачу) жилого приміщення, який перебуває на день набрання чинності цим Законом на квартирному обліку, надається нове житло з урахуванням норми жилої площі, встановленої законом. У разі надання такого житла:

власник (наймач) жилого приміщення та громадяни, зареєстровані за цим місцем проживання, знімаються з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов;

інвестор-забудовник звільняється від сплати частини пайової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту на суму вартості збільшеної загальної площі наданого житла.

При розподілі жилих приміщень та визначенні поверху враховуються потреби людей з обмеженими фізичними можливостями.

У разі якщо інвестор-забудовник не може запропонувати власнику (наймачу) жилого приміщення в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інше житло, що відповідає вимогам частин дев'ятої та десятої цієї статті, житло більшої площі надається за рахунок коштів інвестора-забудовника.

У разі якщо інвестор-забудовник може запропонувати власнику (наймачу) жилого приміщення в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інше житло, що відповідає вимогам частин дев'ятої та десятої цієї статті, але власник (наймач) жилого приміщення бажає отримати житло більшої площі, йому може бути запропоновано житло більшої площі, ніж передбачено частинами дев'ятою та десятою цієї статті, з оплатою ним різниці за ринковою вартістю.

У разі якщо власник жилого приміщення бажає отримати житло меншої площі, ніж передбачено частиною дев'ятою цієї статті, йому може бути запропоновано таке житло з оплатою різниці за ринковою вартістю інвестором-забудовником.

Власнику (наймачу) жилого приміщення надаються за рахунок інвестора-забудовника транспортний засіб та вантажники для перевезення майна або компенсуються документально підтверджені витрати, пов'язані з переселенням.

Власник (наймач) жилого приміщення має позачергове право в місячний термін з дня переселення на телефонізацію за рахунок інвестора-забудовника наданої для переселення квартири, якщо вилучені у нього квартира, жиле приміщення були телефонізовані.

Власник гаража має право на грошову компенсацію за ринковою вартістю або на місце на організованій автостоянці в межах території реконструкції кварталів (мікрорайонів) за рахунок інвестора-забудовника та за наявності законних підстав володіти, користуватися і розпоряджатися гаражем.

Інваліди із захворюваннями опорно-рухового апарату, які на законних підставах є власниками гаражів та автомобілів з ручним керуванням, мають право на грошову компенсацію за ринковою вартістю або на місце за їх вибором у наземному (підземному) паркінгу поблизу місця проживання в межах території реконструкції кварталів (мікрорайонів) до вселення в нове житло.

Власник земельної ділянки, землекористувач (орендар), письмово попереджений органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про вилучення (викуп) земельної ділянки для суспільних потреб, зобов'язаний повідомити протягом одного місяця з дня попередження відповідний орган про своє рішення щодо відчуження земельної ділянки. У разі недосягнення згоди спір про відчуження земельної ділянки розв'язується у судовому порядку.

Усі спори, які виникають у зв'язку з виконанням інвестиційного проекту комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду щодо речових прав на житловий (нежитловий) фонд, вирішуються у судовому порядку.