Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Завдання Конвенції




“Стабілізація концентрацій парникових газів у атмосфері на рівні, який відверне загрозу небезпечного впливу на кліматичну систему. Такий рівень повинен бути досягнутий за період, достатній для природної адаптації екосистем до зміни клімату...” (Стаття 2 Конвенції)

 

Всі сторони Конвенції взяли на себе цілу низку зобов’язань, зокрема:

- надавати інформацію про об’єми антропогенних викидів і абсорбції поглиначами усіх парникових газів на території держави;

- здійснювати, публікувати і регулярно поновлювати національні програми, які містять у собі заходи по пом’якшенню змін клімату та адаптації до наслідків цієї програми;

- сприяти раціональному використанню і збереженню таких поглиначів та накопичувачів парникових газів, як ліси, океани, наземні, прибережні і морські екосистеми.;

- співпрацювати у плануванні заходів по зменшенню впливу кліматичних змін на прибережні зони, водні ресурси і сільське господарство;

- інформувати громадськість про зміну клімату та її наслідки, а також заохочувати участь населення у розробці стратегії реагування.

Відповідно до вимог Конвенції Сторони, які є розвинутими країнами, мають додаткові конкретні зобов’язання, найбільш значущими серед яких є:

- Здійснення політики, спрямованої на обмеження викидів парникових газів. Розвинуті країни мають зменшити викиди двоокису вуглецю та інших парникових газів до рівня 1990 року;

- Надання фінансової і технічної допомоги, включаю екологічно безпечні технології та ноу-хау країнам, що розвиваються, для сприяння виконанню зобов’язань по Конвенції;

- Надання допомоги країнам, що розвиваються і є найбільш вразливими до негативних наслідків зміни клімату, з метою забезпечення їх засобами для адаптації.

2.2 Кіотський протокол[3]

 

Визначною міжнародною подією стала третя сесія Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка відбулася на початку грудня 1997 року в японському місті Кіото. У Конференції брали участь 2200 офіційних делегатів та декілька тисяч представників недержавних організацій та засобів масової інформації. Україна була представлена повноважною урядовою делегацією.

Результатом напружених дискусій, що відбулися в ході роботи Конференції, було досягнення згоди про прийняття Протоколу, згідно з яким промислово розвинуті країни, до яких у відповідності з економічними показниками 1990 року належить і Україна, мають з 2008 по 2012 роки знизити як мінімум на 5% у порівнянні з рівнем 1990 року викиди семи газів, які спричиняють парниковий ефект.

Сторони, що підписали Протокол:

На 5 лютого 2000 року Протокол підписали 84 країн, а також країни Європейського Союзу.

Ратифікували Протокол лише 32 країни (головним чином малі острівні держави, країни Центральної та Південної Америки, та країни колишнього СРСР)

 

Для набуття чинності, Кіотський протокол повинні ратифікувати не менш ніж 55 Сторін, що становить мінімум 55% викидів СО2 країнами Додатку І на рівні 1990 р.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 60; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты