Загальна схема наукового дослідження

Весь хід НД можна приблизно зобразити у вигляді такої логічної схеми:

1) Обґрунтування актуальності обраної теми.

2) Постановка мети і конкретних завдань дослідження.

3) Визначення об'єкта і предмета дослідження.

4) Вибір методів (методики) проведення дослідження.

5) Опис процесу дослідження.

6) Обговорення результатів дослідження.

7) Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.

Обґрунтування актуальності обраної теми - початковий етап будь-якого НД, у якому автор доводить необхідність тематики досліджень, показує своє розуміння її місця у загальній системі знань, оцінює її з точки зору наявності проблематики, своєчасності та соціальної значущості розв’язку окресленої проблеми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Таким чином, проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра потребує свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти.

Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – це означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що досі невідомо науці з ОД.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження,а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Це зазвичай робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., вивести формулу... і т.ін.). Формулювання названих завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх розв'язання становитиме зміст розділів наукової роботи. Це важливо також і тому, що назви таких розділів з'являються саме з формулювання завдань дослідження.

Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет - це те, що міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті повинна бути виділена та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага науковця.

Дуже важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження –інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.

Опис процесу дослідження - основна частина роботи, де висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

Відповідальна стадія НД – обговорення його результатівна засіданнях профілюючих кафедр, наукових семінарів, вчених і науково-технічних рад із попередньою оцінкою теоретичної та практичної цінності роботи, що є першим колективним відгуком. Заключним етапом НД є формування висновків, які містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати виконаної роботи.

Контрольні питання до теми.

1. Характеристика понять парадигми та парадоксу. Взаємозв’язок цих понять у ході розвитку наукових знань.

2. Характеристика логічної схеми „парадигма – парадокс – нова парадигма” як процесу здобуття наукових знань. Приклад.

3. Характеристика методів наукових досліджень.

4. Характеристика спостереження як методу емпіричних досліджень.

5. Вимоги, які висуваються до організації та проведення спостережень.

6. Характеристика та цільова спрямованість процесу порівняння.

7. Характеристика експерименту як методу емпіричних досліджень.

8. Порівняльна характеристика методів спостереження та експерименту.

9. Характеристика поняття “теорія”. Вимоги, які висуваються до нових наукових теорій.

10. Характеристика поняття “ідеалізації” як одного з методів проведення теоретичних досліджень.

11. Характеристика поняття “формалізації” як одного з методів проведення теоретичних досліджень.

12. Характеристика цільової спрямованості методу висунення гіпотез та припущень.

13. Характеристика поняття “гіпотеза”. Місце гіпотез у проведенні наукових досліджень.

14. Характеристика застосування історичного методу наукових досліджень у технічній галузі. Приклад.

15. Суть застосування методу системного підходу для дослідження складних систем.

16. Характеристика основних положень методу системного підходу до вивчення складних об'єктів.

17. Характеристика абстрагування як методу подання явищ, які досліджуються.

18. Характеристика основних видів абстрактного опису об’єктів досліджень.

19. Характеристика та цільова спрямованість методу аналізу об’єкта дослідження.

20. Характеристика та цільова спрямованість методу синтезу об’єкта дослідження.

21. Характеристика основних видів аналізу та синтезу об’єктів досліджень.

22. Характеристика індукції як методу наукового пізнання.

23. Характеристика дедукції як методу наукового пізнання.

24. Характеристика методу єдиної подібності як одного з варіантів реалізації наукової індукції. Приклад застосування методу єдиної подібності.

25. Характеристика метод єдиної розбіжності як одного з варіантів реалізації наукової індукції. Приклад застосування методу єдиної розбіжності.

26. Характеристика методу супутніх змін та методу решт як варіантів реалізації наукової індукції. Приклади застосування цих методів.

27. Характеристика змісту та цільової спрямованості етапу обґрунтування актуальності наукової задачі, яка підлягає розв’язку.

28. Характеристика поняття “проблеми”. Роль проблем у розвитку наукових знань. Приклад наукової проблеми.