СТРУКТУРА КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ ТА

ВИПУСКНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

1.1 Загальний склад курсових, дипломних та випускних магістерських робіт

1.1.1 Курсова, дипломна та випускна магістерська робота складається з пояснювальної записки.

1.2 Структура пояснювальної записки

1.2.1 Пояснювальна записка курсової, дипломної, випускної магістерської роботи має таку структуру:

а) титульний аркуш;

б) реферат (для дипломних, випускних магістерських робіт);

в) Resume (для дипломних, випускних магістерських робіт);

г) зміст;

д) вступ;

ж) розділи основної частини;

к) висновки;

л) перелік посилань;

м) додатки (при необхідності).

1.2.2 Структурні елементи, наведені в п. 1.2.1, крім структурного елементу “Додатки”, є обов’язковими для дипломних та випускних магістерських робіт.

Структурні елементи, наведені в п. 1.2.1, крім структурних елементів “Реферат”, “Resume”, “Додатки”, є обов’язковими для курсових робіт.

1.3 Вимоги до титульного аркушу пояснювальної записки

1.3.1 Титульний аркуш пояснювальної записки є першою сторінкою курсової, дипломної, випускної магістерської роботи.

1.3.2 Титульний аркуш пояснювальної записки (додаток А) містить дані, які подають у такій послідовності:

а) назва міністерства;

б) назва навчального закладу;

в) назва інституту/факультету;

г) назва кафедри;

д) назва виду роботи, що виконується (курсова робота, дипломна робота, випускна магістерська робота);

ж) повна назва роботи українською мовою великими літерами;

к) підпис виконавця роботи;

л) підпис керівника роботи;

м) підпис консультантів розділів (для дипломних, випускних магістерських робіт);

н) позначення про допуск роботи до захисту;

п) підпис завідувача кафедри;

р) рік написання роботи.

1.3.3 До захисту допускається робота при наявності всіх підписів, які зазначені на титульному аркуші.

1.4 Вимоги до реферату та Resume пояснювальної записки

1.4.1 Реферат та Resume передбачені для дипломних та випускних магістерських робіт.

1.4.2 Реферат (додаток Б) подається українською мовою і містить дані, які подають у такій послідовності:

а) вид роботи, що виконується (дипломна робота, випускна магістерська робота), кількість сторінок, рисунків, таблиць, джерел, додатків;

б) об’єкт дослідження;

в) мета роботи;

г) методика (метод) дослідження;

д) одержані висновки та їх новизна;

ж) сфера практичного застосування результатів дослідження;

к) перелік ключових слів (5-10 слів або словосполучень із тексту роботи, які характеризують її зміст, подається у називному відмінку, друкується великими літерами в рядок через кому).

1.4.3 RESUME (додаток В) подається однією з романо-германських мов і містить дані, які подають у такій послідовності:

а) вид роботи, що виконується (The graduation research)

б) рік навчання (of the 5-year student);

в) назва навчального закладу (DSU);

г) назва інституту/факультету (institute /faculty);

д) назва випускаючої кафедри (Department of politology);

ж) тема роботи (deals with _____________);

к) одержані висновки, їх новизна та практична значимість (The work is interesting for _____________________);

л) кількість джерел, таблиць, рисунків (Bibliogr. __, Tables ___, Ill. ___).

1.5 Вимоги до змісту пояснювальної записки

1.5.1 Зміст пояснювальної записки курсових робіт розташовують безпосередньо після титульного аркушу, починаючи з нової сторінки.

Зміст пояснювальної записки дипломних, випускних магістерських робіт розташовують безпосередньо після реферату та Resume, починаючи з нової сторінки.

1.5.2 До змісту включають:

а) вступ;

б) послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини пояснювальної записки;

в) висновки;

г) перелік посилань;

д) назви додатків.

1.5.3 Напроти кожного структурного елементу, включеного до змісту, проставляють номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

Приклади змісту пояснювальної записки наведено у додатку Г.

1.6 Вимоги до структурних елементів вступної частини пояснювальної записки

1.6.1 Вступна частина пояснювальної записки містить програмно-цільові параметри курсової, дипломної, випускної магістерської роботи, які подають у такій послідовності:

а) проблема, сформульована у темі курсової, дипломної, випускної магістерської роботи;

б) мета і завдання курсової, дипломної, випускної магістерської роботи;

в) огляд використаної літератури;

г) структура пояснювальної записки курсової, дипломної, випускної магістерської роботи.

1.6.2 Проблема курсової роботи виражається через таке питання або комплекс питань, які набувають полемічного характеру в науковій літературі з певної галузі політологічного знання або спрямовані на вирішення певних прикладних завдань.

Проблема дипломної, випускної магістерської роботи виражається через таке питання або комплекс питань, які мають теоретичний або практичний науковий інтерес і відповідь на які не міститься у накопиченому політологічному знанні.

При описі проблеми необхідно актуалізувати як теоретичну, так і практичну значимість її розв’язання.

1.6.3 Мета і завдання курсової, дипломної, випускної магістерської роботи дозволяють відокремити той аспект проблеми, який є вирішальним при її розв’язанні.

1.6.4 Мета тісно пов’язана з темою курсової, дипломної, випускної магістерської роботи і практично має співпадати з нею.

1.6.5 Елементи (компоненти) теми курсової, дипломної, випускної магістерської роботи фіксуються у її завданнях.

Формулювання завдань не повинні збігатись з формулюванням мети.

Послідовність вирішення завдань мають сприяти вирішенню мети.

1.6.6 Огляд використаної літератури має висвітити ступінь наукової розробленості проблеми, сформульованої у темі курсової, дипломної, випускної магістерської роботи, виявити основні підходи до її розв’язання, дати стислу характеристику основних наукових публікацій з даної проблеми.

1.6.7 Структура курсової, дипломної, випускної магістерської роботи має показати логіку вирішення поставленої мети і послідовність розв’язання завдань.

1.7 Вимоги до структурних елементів основної частини пояснювальної записки

1.7.1 Структурні елементи основної частини пояснювальної записки висвітлюють послідовність вирішення поставлених завдань, фіксують проміжні результати роботи (висновки).

1.7.2 Основна частина пояснювальної записки може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти.

Розділи і підрозділи обов’язково повинні мати заголовки.

1.7.3 У структурних елементах основної частини пояснювальної записки з вичерпною повнотою викладаються основні наукові досягнення, особливо фіксуючі те нове, що вноситься у розробку проблеми, сформульованої у темі курсової, дипломної, випускної магістерської роботи.

1.7.4 Кожна теза основної частини пояснювальної записки має бути підтверджена аргументами, фактами, авторитетними думками фахівців з проблеми, що розглядається.

Усі згадування та запозичення ідей інших авторів, наведення фактів, інших відомостей треба оформлювати як посилання.

1.7.5 При викладенні матеріалу структурних елементів основної частини пояснювальної записки необхідно уникати категоричності у судженнях, використовувати помірковані висловлювання (типу: “можливо”, “ймовірно” тощо), вживати авторські висловлювання (типу: “на нашу думку”, “на наш погляд”, “вважаємо” і таке інше).

1.8 Вимоги до висновків пояснювальної записки

1.8.1 Висновки розміщують після розділів основної частини пояснювальної записки.

1.8.2 У висновках викладаються найбільш важливі результати курсової, дипломної, випускної магістерської роботи, фіксується повнота реалізації мети та вирішення завдань.

1.8.3 При необхідності у висновках фіксують практичні рекомендації щодо вдосконалення технологій розв’язання досліджуваних проблем, реалізації запропонованих рішень.

1.9 Вимоги до переліку посилань пояснювальної записки

1.9.1 Перелік посилань пояснювальної записки розміщують після висновків.

1.9.2 До переліку посилань включають цитовані та згадувані в тексті пояснювальної записки літературні, статистичні, правові, архівні тощо джерела.

Перелік посилань складається з конкретних робіт (джерел) у порядку їх згадування в тексті пояснювальної записки. Якщо в тексті зустрічається декілька посилань на одну і ту ж роботу, то посилання оформлюється так само, як на перше її згадування в тексті пояснювальної записки.

1.9.3 Нумерація позицій у переліку посилань є обов’язковою.

1.10 Вимоги до додатків пояснювальної записки

1.10.1 Додатки розміщують після переліку посилань у порядку згадування в тексті пояснювальної записки.

1.10.2 До додатків включають допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової, дипломної, випускної магістерської роботи і з метою розвантаження основної частини пояснювальної записки.

1.10.3 Додатки містять:

а) проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

б) таблиці допоміжних цифрових даних, статистичні матеріали;

в) ілюстрації допоміжного характеру;

г) іншу довідково-пояснювальну інформацію.

2 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ ТА ВИПУСКНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ

РОБІТ

2.1 Загальні вимоги

2.1.1 Пояснювальна записка подається державною (українською) мовою.

2.1.2 Пояснювальна записка оформлюють на аркушах формату

А4 (210 х 297 мм).

2.1.3 Пояснювальну записку виконують машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом за одного боку аркуша білого паперу. Для курсових робіт, у виключних випадках, дозволяється оформлювати пояснювальну записку рукописним способом.

Курсова робота готується в одному примірнику, дипломна та випускна магістерська роботи – у двох. Перший примірник дипломної, випускної магістерської роботи переплітається палітуркою або м’якою обкладинкою з твердим корінцем. Другий примірник дипломної, випускної магістерської роботи подається в електронному вигляді, якщо робота виконана у машинний спосіб, або в розброшурованому вигляді у папці, якщо робота виконана у машинописний спосіб.

2.1.4 За умови машинописного способу виконання пояснювальна записка друкується через півтори інтервали, машинним – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці (оптимальним є значення міжрядкового інтервалу “точно 18 пт”) – за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм.

За умови рукописного способу виконання пояснювальна записка оформлюється розбірливим почерком без виправлень чорним чорнилом.

2.1.5 Текст пояснювальної записки слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менш 20 мм, правий – не менш 10 мм.

2.1.6 Помилки, описки допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого машинописним способом або від руки. Виправлене повинне бути чорного кольору.

2.1.7 Обсяг пояснювальної записки, виконаної за умови машинописного або машинного способу, становить:

а) для курсової роботи становить – 25-30 сторінок;

б) дипломної роботи – 50-60 сторінок;

в) випускної магістерської роботи – 75-90 сторінок.

Обсяг пояснювальної записки курсової роботи, виконаної за умови рукописного способу, становить 35-50 сторінок (у залежності від щільності почерку).

2.1.8 Заголовки розділів пояснювальної записки слід розташовувати по центру симетрично до тексту і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної записки слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці, не підкреслюючи.

2.1.9 Абзацний відступ повинен дорівнювати 5 знакам.

2.1.10 Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Перенесення слів у заголовку не допускається.

2.1.11 Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути:

а) за умови машинописного способу виконання – не менше, ніж 3 інтервали;

б) за умови машинного, рукописного способів виконання – не менше, ніж 2 рядки.

2.1.12 Не допускається розміщувати назву структурного елементу пояснювальної записки в нижній частині сторінки, якщо після неї буде тільки один рядок тексту.

2.1.13 Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту пояснювальної записки.

Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки, номер сторінки на ньому не проставляється.

2.1.14 Розділи основної частини пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи і позначатися арабськими цифрами.

Підрозділи розділів основної частини пояснювальної записки нумеруються у межах відповідного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти нумеруються у межах відповідного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

2.1.15 Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А.

Заголовки “Вступ”, “Висновки”, “Перелік посилань” не нумеруються.

2.2 Вимоги до оформлення бібліографічних описів

2.2.1 Бібліографічний опис здійснюється згідно з чинними стандартами та цієї Методики.

Приклади оформлення бібліографічних описів типових інформаційних джерел наведено у додатку Д.

2.2.2 Бібліографічний опис може здійснюватися в один з двох способів:

а) за заголовком (Автор. Назва роботи. – вихідні дані);

б) за назвою (Назва роботи / Автор. – вихідні дані).

2.2.3 Відомості про автора (авторів) подаються в один з двох способів:

а) перелічуються прізвища всіх авторів (використовується у випадках, коли один автор, два автори, три автори);

б) перелічуються прізвища перших трьох авторів і додаються слова “та ін.” (використовується у випадках, коли чотири і більше авторів).

2.2.4 Відомості про укладачів, редакторів, перекладачів подаються косою після назви.

У відомостях про відповідність наводяться не більш двох прізвищ укладачів, редакторів, перекладачів.

2.2.5 Багатотомні видання у цілому описуються в один з трьох способів:

а) загальний бібліографічний опис (Автор. Назва: Кількість томів. – Вихідні дані);

б) більш повний бібліографічний опис (Автор. Назва: Кількість томів. – Вихідні дані. – Кількість сторінок у кожному томі);

в) бібліографічний опис з розшифруванням томів (Автор. Назва: Кількість томів. – Вихідні дані. – Кількість сторінок у кожному томі і його назва).

2.2.6 Бібліографічний опис статті із збірок та зібрань творів описуються за загальними правилами.

Назва збірки або зібрання творів подається за двома косими (Автор. Назва статті // Назва видання. – Вихідні дані).

2.2.7 При бібліографічному описі конкретної роботи, яка розміщується у загальному джерелі (вибране, зібрання творів), прізвище автора за двома косими не повторюється.

Якщо прізвища автора (авторів) статті не збігаються з прізвищами авторів загального джерела, то опис здійснюється за загальним правилом.

2.2.8 Оформлення цитувань у тексті пояснювальної записки здійснюється за допомогою посилань.

Посилання оформлюються у такій спосіб: після цитованого матеріалу у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела, на яке дається посилання, номер сторінки (сторінок), на яких розташовано цей матеріал.

2.3 Вимоги до оформлення таблиць

2.3.1 Цифровий матеріал, коли його багато, або є необхідність у зіставленні даних, бажано оформляти у вигляді таблиць. Як правило, таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників i сприяють виявленню i формулюванню певних закономірностей. У такому разі після таблиць бажано зробити узагальнення: “дані табл. 1.1 дають змогу зробити висновок, що…”, “ з результатів, наведених у табл. 3.1 видно, що…” та ін.

2.3.2 Таблиці оформлюються відповідно до чинних стандартів та цієї Методики.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Розміщують їх після першого згадування в тексті, або на наступній сторінці, або у додатках.

2.3.3 Усі таблиці нумерують арабськими цифрами у межах розділу або додатку. Номер таблиці складається з номеру розділу (літери додатку) й порядкового номера таблиці в межах розділу (додатку), розділених точкою. Наприклад, 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 4.1, А.1, А.2, Б.1 та ін.

Слово “Таблиця ___” указують один раз зліва над першою частиною таблиці з зазначенням її порядкового номера. Далі через тире розміщують стислу назву, яка повинна відбивати зміст таблиці. Назву друкують малими літерами (крім першої великої).

2.3.4 При перенесенні таблиці на другу сторінку назви графи нумерують і переносять їхню нумерацію на наступну сторінку після слів “Продовження табл. ___”.

2.3.5 Розміри таблиць добирають довільно, у залежності від викладання матеріалу. Висота рядків таблиці повинна бути не менше за 8 мм.

2.3.6 Приклад побудови таблиці.

Таблиця ____ – _________________________________________________

номер назва таблиці

Боковик Графи

(графи для заголовків рядків) (колонки)

2.3.7 Заголовки і підзаголовки граф таблиці починають з великої літери.

У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

2.3.8 Числові величини в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість десяткових знаків. Коли цифрові, або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

2.3.9 Якщо при складанні таблиці були використані матеріали інших джерел, то треба після таблиці вказати на це. Відповідні запозичені матеріали в таблиці позначаються зірочками “*”, “**” і т. д. Якщо матеріал таблиці повністю запозичене з одного джерела, то зірочки не ставлять.

Приклади оформлення таблиці наведено у додатку Ж.

2.4 Вимоги до оформлення ілюстрацій

2.4.1 Ілюстрації оформлюються відповідно до чинних стандартів та цієї Методики.

На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. Розміщують їх після першого згадування в тексті або у додатках.

2.4.2 Усі ілюстрації нумерують арабськими цифрами у межах розділу або додатку. Номер ілюстрації складається з номеру розділу (літери додатку) й порядкового номера ілюстрації в межах розділу (додатку), розділених точкою. Наприклад, 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 4.1, А.1, А.2, Б.1 та ін.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рисунок ___”, його вказують зліва після пояснювальних даних із зазначенням порядкового номера ілюстрації. Далі через тире розміщують стислу назву, яка повинна відбивати зміст ілюстрації. Назву друкують малими літерами (крім першої великої).

2.4.3 В аналітичних роботах найчастіше використовують графіки, тобто умовні зображення величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки, лінії. За їхньою допомогою можна подати результати обробки числових даних.

Використовують графіки як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Крім геометричного образу, графік містить обов’язкові допоміжні елементи: загальний заголовок графіка; словесне пояснення умовних знаків і сенсу окремих елементів графічного образу; осі координат, шкалу із масштабами і числові сітки; числові дані, що доповнюють або уточнюють величини нанесених на графік показників.

Осі координат графіка викреслюють суцільними лініями. На координатних осях вказують умовні позначення і розмірності викладених величин у прийнятих скороченнях. На графіку слід писати лише умовні означення, прийняті у тексті. Написи, що стосуються окремих кривих і точок, залишають лише у тих випадках, коли їх небагато і вони є короткими. Багатослівні підписи замінюють цифрами, а розшифровку наводять у підрисунковому підписі.

Якщо крива, зображена на графіку займає невеликий простір, то для економії місця числові поділки на осях можна починати не з нуля, а обмежити тими значеннями, в межах яких розглядається функціональна залежність.

Наочним є також діаграми – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах відбивають і аналізують масиви даних.

Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми лінійні, площинні (стовпчикові або стрічкові) й об’ємні.

Для побудови лінійних діаграм звичайно використовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі викладають час або факторіальні ознаки, на осі ординат – показники аналітичного сигналу на певний момент часу, або розміри ознаки. Вершини ординат з’єднуються відрізками, у результаті чого отримують ломану лінію. На лінійній діаграмі можна одночасно наносити декілька показників.

На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані зображуються у вигляді прямокутників або стовпчиків однакової ширини, розміщених вертикально або горизонтально. Довжина прямокутників пропорційна зображеним ними величинам.

При вертикальному положенні прямокутників діаграма зветься стовпчиковою, при горизонтальному – стрічковою.

Якщо при побудові ілюстрації були використані матеріали інших джерел, то треба після пояснювальних даних вказати на це. Відповідні запозичені матеріали в ілюстрації позначаються зірочками “*”, “**” і т. д. Якщо матеріал ілюстрації повністю запозичене з одного джерела, то зірочки не ставлять.

Приклади оформлення ілюстрацій наведено у додатку К.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ ТА ВИПУСКНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ

РОБІТ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Курсова робота є формою індивідуальної роботи студента по засвоєнню навчального матеріалу з певної дисципліни.

Перелік навчальних дисциплін, по яких виконується курсова робота, встановлюється чинним навчальним планом зі спеціальності 8.040301 Політологія.

Курсова робота виконується протягом одного семестру (18 тижнів – для 1-7 та 9 семестрів, 16 тижнів – для 8 семестру).

В останній тиждень перед заліковим тижнем здійснюється захист курсової роботи перед Комісією із захисту курсових робіт (далі – КЗКР), яка створюється окремо для кожної дисципліни.

Склад КЗКР затверджується завідувачем випускаючої кафедри до початку навчального року. До складу КЗКР входить голова, призначається викладач, який читає лекції та приймає екзамен з відповідної навчальної дисципліни (далі – лектор-екзаменатор) та два викладачі випускаючої кафедри.

Робота КЗКР здійснюється відповідно до графіка роботи КЗКР за певною дисципліною, який за поданням голови КЗКР затверджує завідувач випускаючої кафедри.

3.1.2 Дипломна робота є формою державної атестації студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”. Випускна магістерська робота є формою державної атестації студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”.

Тривалість дипломування визначається чинними навчальними планами.

Захист дипломної, випускної магістерської роботи здійснюється перед державною екзаменаційною комісією (далі – ДЕК), яка створюється відповідно до встановленого порядку.

Робота ДЕК здійснюється згідно з відповідним графіком, який за поданням декана факультету затверджує перший проректор ДНУ.

3.2 Теми та зміст курсових, дипломних та випускних магістерських робіт

3.2.1 Тематика курсових робіт повинна відповідати навчальній програмі з відповідної дисципліни.

3.2.2 Тематика дипломних та випускних магістерських робіт повинна відповідати спеціальності та реальним задачам народного господарства, науки та культури.

3.2.3 Тематика дипломних та випускних магістерських робіт повинна відповідати науковому напрямку випускаючої кафедри. Вона розроблюється на основі виконання на кафедрі держбюджетних, господарчо-договірних та пошукових науково-дослідних робіт.

3.2.4 Зміст розділів курсових, дипломних та випускних магістерських робіт має відповідати вимогам науковості, що передбачає:

а) експліцитність, тобто всі правила для опису й вивчення політичної реальності мають бути сформульовані в явному вигляді;

б) системність, тобто кожний зафіксований факт пов’язаний причинним зв’яз-ком або спостерігається поряд з іншими фактами;

в) контрольованість, тобто явища, що піддані аналізові, розглядаються з максимальною ретельністю, узагальнення формулюються лише після досконалішої та ретельнішої оцінки з достатньою обачністю і постійною увагою до деталей.

3.2.5 Зміст розділу, як правило, має бути спрямований на вирішення якогось одного завдання.

Висновки по розділах ґрунтуються на достатній бібліографічній базі, має чітко простежуватися авторська позиція по проблемі, що розглядається.

Кожний елемент розділу має бути доповнений конкретикою, ілюстративними матеріалами, описом шляхів досягнення того чи іншого висновку.

3.3 Порядок затвердження тем курсових, дипломних та випускних магістерських робіт

3.3.1 Теми курсових робіт складаються окремо для кожної дисципліни лектором-екзаменатором і затверджуються на засіданні випускаючої кафедри до початку навчального року. Перелік тем курсових робіт щороку поновлюються.

3.3.2 Теми дипломних, випускних магістерських робіт визначаються випускаючою кафедрою до початку навчального року. Перелік тем дипломних, випускних магістерських робіт щороку поновлюються.

До переліку тем дипломних, випускних магістерських робіт можуть додаватися теми на замовлення органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ.

3.3.3 Студентам надається право вибору теми курсової, дипломної та випускної магістерської роботи.

Студент може запропонувати для курсової, дипломної та випускної магістерської роботи свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки.

3.3.4 Закріплення за студентом конкретної теми курсової роботи здійснюється на підставі заяви на закріплення за ним теми курсової роботи на ім’я завідувача випускаючої кафедри з візою погодження лектора-екзаменатора. Останній строк подачі такої заяви – другий тиждень навчального семестру.

3.3.5 Закріплення за студентом конкретної теми дипломної, випускної магістерської роботи та призначення керівника дипломної, випускної магістерської роботи здійснюється на підставі заяви на ім’я декана факультету, де вказується тема дипломної, випускної магістерської роботи, прізвище, посада, науковий ступінь, вчене звання пропонованого керівника, візи погодження завідувача випускаючої кафедри, пропонованого керівника. Останній строк подачі такої заяви – п’ятий тиждень навчального року.

За поданням декана факультету закріплення за студентом конкретної теми дипломної, випускної магістерської роботи, призначення керівника дипломної, випускної магістерської роботи здійснюється наказом по ДНУ.

3.4 Порядок зміни теми курсової, дипломної та випускної магістерської роботи

3.4.1 Зміна теми курсової роботи дозволяється у надзвичайних випадках.

Підставою для зміни теми курсової роботи може бути:

а) відсутність можливості збирання матеріалів для виконання курсової роботи за затвердженою темою на високому рівні;

б) технічні помилки.

Зміну теми курсової роботи оформляють рішенням засідання випускаючої кафедри.

3.4.2 Зміна теми дипломної, випускної магістерської роботи дозволяється у надзвичайних випадках.

Підставою для зміни теми дипломної, випускної магістерської роботи може бути:

а) відсутність можливості збирання матеріалів для виконання дипломної, випускної магістерської роботи за затвердженою темою на високому рівні;

б) технічні помилки.

Зміну теми дипломної, випускної магістерської роботи оформляють наказом по ДНУ.

3.5 Оформлення завдань до курсової, дипломної та випускної магістерської роботи

3.5.1 Завдання до курсової роботи керівник розробляє відповідно до затвердженої теми курсової роботи.

Завдання до дипломної, випускної магістерської роботи керівник розробляє відповідно до затвердженої теми дипломної, випускної магістерської роботи.

3.5.2 Завдання до курсової, дипломної, випускної магістерської роботи оформлюється згідно з додатком Л. Після цього завдання обговорюють на засіданні випускаючої кафедри з оформленням протоколу, який затверджує завідувач кафедри.

3.6 Організація виконання курсової, дипломної та випускної магістерської роботи

3.6.1 Керівником курсової роботи є лектор-екзаменатор.

3.6.2 Керівниками дипломних, випускних магістерських робіт призначаються наказом ректора за поданням декана факультету та завідувача випускаючої кафедри доктори і кандидати наук випускаючої кафедри, професори, доценти, наукові співробітники з науковими ступенями інших підрозділів університету, наукові співробітники і висококваліфіковані фахівці інших установ і підприємств.

3.6.3 Керівник курсової, дипломної, випускної магістерської роботи:

– надає студенту допомогу в складанні календарного плану (графіка) роботи на весь період виконання курсової, дипломної, випускної магістерської роботи;

– рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові матеріали та інші джерела за темою;

– проводить систематичні, передбачені регламентом консультації;

– перевіряє виконання курсової, дипломної, випускної магістерської роботи за частинами або в цілому.

3.6.4 За пропозицією керівника дипломної, випускної магістерської роботи, якщо необхідно, випускаючій кафедрі надається право запрошувати консультантів з окремих розділів дипломної, випускної магістерської роботи за рахунок ліміту часу, який відведено на керівництво дипломною, випускною магістерською роботою.

3.6.5 Консультантами окремих розділів дипломної, випускної магістерської роботи можуть призначатися професори і доценти університету, а також висококваліфіковані фахівці та наукові співробітники з науковими ступенями інших установ і підприємств.

3.6.6 До обов’язків консультантів окремих частин дипломних, випускних магістерських робіт належать:

– визначення і узгодження з керівником дипломної, випускної магістерської роботи від випускаючої кафедри змісту відповідних розділів роботи;

– забезпечення регулярних консультацій;

– контроль та своєчасне інформування випускаючої кафедри про відставання студента у виконанні відповідних частин дипломної, випускної магістерської роботи;

– забезпечення виконання і оформлення студентом відповідної частини дипломної, випускної магістерської роботи згідно з правилами оформлення розділу 2 цієї методики;

– своєчасна перевірка відповідної частини дипломної, випускної магістерської роботи.

Консультанти перевіряють відповідну частину дипломної, випускної магістерської роботи, яку виконав студент, і ставлять свій підпис.

3.6.7 Студент може за рекомендацією кафедри подати додатково короткий зміст дипломної, випускної магістерської роботи однією з іноземних мов, який оголошується на захисті, та може супроводжуватися питаннями до студента цією мовою.

3.6.8 Робота над дипломною, випускною магістерською роботою здійснюється студентом, як правило, в університеті з наданням йому місця в аудиторії (або лабораторії). В окремих випадках дипломна, випускна магістерська робота може виконуватися на виробництві, в організації, у наукових та інших установах.

3.6.9 Перед початком виконання курсової, дипломної, випускної магістерської роботи студент зобов’язаний розробити календарний графік на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів та, після схвалення керівником, подати на затвердження завідувачу випускаючої кафедри.

3.6.10 Завідувач випускаючої кафедри встановлює терміни періодичного звіту студентів з виконання курсової, дипломної, випускної магістерської роботи. В обумовлений завідувачем кафедри термін студент звітує перед ним та керівником, і вони визначають ступінь готовності курсової, дипломної, випускної магістерської роботи.

3.6.11 За прийняті у курсовій, дипломній, випускній магістерській роботі рішення та за достовірність усіх даних відповідає студент – автор курсової, дипломної, випускної магістерської роботи.