Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Етапи роботи з текстом.




І. Повідомлення вчителем деяких фактів з життя та діяльності автора, назви проблеми, бесіда про те, які книги даного автора учні читали.

ІІ. Підготовча робота до читання тексту – передтекстові вправи на зняття мовних та смислових труднощів.

ІІІ. Читання тексту про себе.

IV. Контроль розуміння прочитаного – післятекстові вправи.

V. Завершальний етап роботи з текстом.

а) підготовка до переказу;

б) переказ.

Передтекстові вправи, для того щоб зняти деякі мовні та смислові труднощі тексту.

· Опрацювання вимови географічних назв, власних імен. Виконуються імітативні вправи, слова записуються на дошці (картках) з транскрипцією.

· Робота з словами, що відносяться до потенціального словника: інтернаціональні, похідні, складні, конвертовані. Учні повинні здогадатися про значення цих слів, дати свої варіанти перекладу.

· Опрацювання складних граматичних структур: аналіз, переклад.

· Ознайомлення з передтекстовими запитаннями/завданнями, на які учні мають знайти відповідь, прочитавши текст.

Контроль розуміння прочитаного (виконання післятекстових вправ).

· Відповіді на запитання вчителя стосовно основної інформації тексту (короткі або повні відповіді).

· Відповіді на запитання, пов’язані з важливими деталями тексту (повні та короткі відповіді).

· Вправи на знаходження вказаних учителем фактів. Перевіряється вміння орієнтуватися в тексті, знаходити одиниці смислової інформації, наприклад, швидко знайти і прочитати речення, в якому називаються головні персонажі (місце дії, час, характеристики персонажів, причини та наслідки дій і т. і.).

· Виконання тестів множинного чи альтернативного вибору з метою перевірки розуміння учнями основної інформації та важливих деталей.

 

 

25. Навчання техніки письма. Поняття. Труднощі. Вправи для графіки та орфографії.

Писемне мовлення – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв’язку.

Процес писемного мовлення, як відомо, починається з мовлення внутрішнього. Саме у внутрішньому мовленні готується програма висловлювання, проводиться відбір лексичних одиниць, граматичне оформлення речень, їх логічне поєднання в абзаци. Увесь процес складається з внутрішнього проговорювання та фіксації підготовленого матеріалу на папері, що вимагає автоматизованого оперування звуко-графічними асоціаціями.

Головна мета навчання техніки письма (ТП) іноземною мовою полягає у формуванні в учнів графічних/каліграфічних та орфографічних навичок. У процесі формування цих навичок учні оволодівають труднощами, які пов’язані з вивченням особливостей звуко-буквених відповідностей у мові, що вивчається.

Навчання каліграфії

Під каліграфічними навичками розуміють навички написання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленньї

Головна увага при навчанні техніки письма приділяється чіткості і нормативному написанню букв.

З метою полегшенйя оволодіння читанням і письмом вважається доціль­ним з самого початку писати друкованими буквами, а пізніше переходити до рукописних букв. Для формування графічних/каліграфічних навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту тієї мови, що вивчається. Це можуть бути: вправи на написання окремих букв, на ускладнене списування/ виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо).

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в середніх навчаль­них закладах, базуються на чотирьох основних принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова;

2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфо­логії-) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах;

3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови ;

4. ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою * графічних знаків.

У навчанні орфографії виділяють дві підгрупи вправ:

до першої групи входять вправи на списування (виписування) і дописування;

до другої — вправи для запису на слух (диктанти різних видів)

У першій підгрупі вправрозрізняють вправи на ускладнене списування (з підкреслюванням певних графем, з групуванням слів за певними ознаками тощо).

Друга підгрупа вправ включає різні типи диктантів: зорові, зоро-слухові, слухові (з попередньо знятими труднощами, з омофонами, пояснювальні, контрольні), само диктанти.

 

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты