Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Основною причиною за якою акцентується увага саме на акредитивах є те, що 80% платежів у світовій торгівлі здійснюються за допомогою даного виду розрахунків.




87.Зовнішньоторгові контракти за змістом індивідуальні, але за структурою схожі. Кожен контракт має індивідуальний номер, текст контракту починається з преамбули. Зміст контракту визначається сторонами угоди. Формулювання статей сторони вибирають самостійно, в залежності від предмету договору, торгових звичаїв, наявності міжнародних угод, а також від довготривалості взаємних ділових контактів.

1. Вступна частина чи преамбула. В ній дається повна юридична назва сторін, вказується номер контракту, місце і дата його підписання, визначення сторін, що підписують угоду.

2. Предмет контракту. В цій статті вказується назва, вид, сорт, марка, модель товару, що постачається. Якщо дані товари різного асортименту чи різних якісних характеристик, вони звичайно наводяться в специфікації, що супроводжує контракт.

3. Кількість товару. При визначенні кількості товару в контракті встановлюється: - одиниця виміру кількості; - порядок визначення кількості. Воно може бути визначено чи твердо фіксованою цифрою, чи в установлених межах з обмовкою "близько", знаком +-...%; - система мір і ваги, так як в різних країнах використовуються різні метричні системи. В контракті вказується також чи враховується тара і упаковка в кількість товару. В залежності від цього розрізняють вагу товару брутто, нетто і брутто за нетто.

4. Якість товару. В цій статті вказується спосіб визначення якості товару, а також документи, які підтверджують його. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару і від практики, що склалася в світовій торгівлі даним товаром. Існують такі методи визначення якості товару: - за .стандартом - специфікації, доданої до контракту - технічних умовах – зразку - за вмістом певної речовини в товарі, за виходом готового продукту з товару; - інші методи визначення якості: за описом (наприклад, автомобіля); за попереднім оглядом (товари, що реалізуються на аукціонах, із складів); за способом ("який він є"), без гарантій продавця на якість товару та ін.

5. Термін і дата поставки. Згідно до Конвенції 00Н (ст. 33) продавець повинен доставити товар: - у визначені строки, якщо договір дає можливість визначити точну дату поставки; - на протязі періоду, якщо договір дозволяє визначити його; - в розумний строк після підписання контракту. Дата поставки. Вона визначає момент передачі товару в користування покупця. В залежності від способу поставки датою поставки може бути: - дата, вказана на транспортнім документі, що свідчить про прийняття вантажу до перевезення; - дата складського свідоцтва; - дата підписання приймально-передавального акту представниками продавця і покупця.

6. Базисні умови поставки. Базисними умовами поставки називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця по доставці товарів і встановлюють момент переходу ризику від продавця до покупця при випадковій загибелі чи пошкодженні товару. Базисні умови визначають того, хто несе витрати, пов'язані з транспортуванням товару від продавця-експортера до покупця-імпортера. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торговельна палата розробила і випустила в 1953, 1980 ,1990 ,2000 та 2010 pp. збірники "Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС"

7. Ціна товару. - Одиниця вимірювання, за якою встановлюється ціна (ваги, довжини, площі, об'єму, поштучно і т.д.); - Базис ціни, який встановлює, чи входить в ,ціну товарів транспортні, страхові й інші витрати по доставці товару; - спосіб фіксації ціни. 1) тверда, 2) гнучка, 3) рухлива, 4) з наступною фіксацією. - валюта ціни. Ціна може бути встановлена у валюті країни-експортера, імпортера чи у валюті третьої країни; - рівень ціни. 1) опубліковані ціни (довідкові ціни. біржове котування. ціни аукціонів, фактичних угод та ін.); 2) розрахункові ціни постачальника, встановлені в контрактах на нестандартне обладнання, виготовлене, як правило. за індивідуальним замовленням.

8. Умови платежу. - валюти платежу. - термінів платежу. - способів платежу ( готівкою, з авансом і в кредит) - форми розрахунків(інкасова, акредитивна, розрахунки за відкритим рахунком та інші)

9. Упаковування й маркірування. - рекламують товар; - зберігають його при транспортуванні і перевантаженні; - забезпечують оптимальну заповнюваність транспортних засобів; - інформують населення про товар, його користь і правила користування. Розрізняють упаковку зовнішню і внутрішню.

10. Здача - прийом. Поскільки покупець повинен своєчасно підготуватися до приймання товару, в контракті передбачається обов'язок продавця повідомити покупця про готовність товару до відвантаження і про фактичне відвантаження.

Узгоджуються = вид, місце і термін здачі-прийому, порядок приймання товару за кількістю і якістю, ким здійснюється здавання-приймання товару.

11. Умови про гарантії. При поставці машин, обладнання чи іншої техніки в контрактах міститься умова про гарантійне обслуговування.

12. Рекламації - це претензії покупця до продавця в зв'язку з невідповідністю кількості та якості доставленого товару до умов контракту.

13. Штрафні санкції. В контракті можуть бути передбачені різного роду санкції в формі пені, неустойки, штрафів, які платять продавці чи покупці у випадку невиконання своїх зобов'язань відповідно до договору.

14. Обставини непереборної сили. В ході виконання контракту можуть з'явитись обставини, що перешкоджають виконанню договору. Такі обставини називаються непередбаченими чи форс-мажорними. Тому всі контракти купівлі-продажу містять умови , які дозволяють переносити термін виконання договору або звільняти сторони від повного чи часткового виконання зобов'язань договору у випадку виникнення непередбачених обставин.

15. Арбітраж. В цій статті контракту встановлюється порядок вирішення суперечок, які можуть виникнути між сторонами, якщо вони не можуть вирішити протиріччя іншим шляхом.

При підписанні контракту купівлі-продажу сторони можуть внести в нього й інші умови. Текст контракту закінчується вказівкою юридичних адрес і підписами продавця і покупця.

1. 88.Npv (net present value) PBP (pay back period) PI (profitable index) PV (present value) IRR (internal rate of return) Arr (account rate of return)

При аналізі ефективності проекту використовують наступні показники:

1. Сума інвестицій – це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. За період функціонування проекту протягом його “життєвого циклу”, капітал, вкладений у такі активи, повертається у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал вкладений в оборотні активи, в тому числі в грошові активи, по закінченню “життєвого циклу” проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді й розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів;

2. Грошовий потік – дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції;

3.Чиста теперішня вартість проекту – Net Present Value (NPV). NPV являє собою дисконтовану цінність проекту. Чиста теперішня вартість проекту – це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки доходності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається. Розрахунок NPV робиться за такими формулами: або де Вt – вигоди проекту в рік t; Сt – витрати на проект у рік t; і – ставка дисконту; n – тривалість (строк життя) проекту.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки проводяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Основним недоліком NPV є те, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.

4 Термін окупності інвестицій – це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності.Термін окупності проекту Payback Period (РВР) використовується переважно в промисловості. Один із найбільш часто вживаних показників оцінки ефективності капітальних вкладень.

5. Внутрішня норма рентабельності – Internal Rate of Return (IRR)Це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю. IRR є ставкою дисконту, при якій NVP проекту дорівнює нулю. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою: =0. На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули: , де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна; В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; а – величина позитивної NPV, при величині ставки дисконтуА; bвеличина NPV, при величині ставки дисконту В.

6. Індекс прибутковості – Profitability Index (РІ) є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій: ,РІ тісно пов'язаний з NРV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і навпаки, якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 – неефективний.

89. M&A (скорочено з англійської Mergers and Acquisitions) Злиття –це об’єднання двох або більше господарських суб’єктів, в результаті якого утворюється нова економічна одиниця (нова юридична особа).

Злиття фірм – це об’єднання, при якому компанії, що злилися, припиняють своє автономне існування у якості юридичної особи та платника податків. Нова компанія бере під свій контроль і безпосереднє управління всі активи та зобов’язання своїх складових частин, після чого останні розпускаються.

Злиття активів – об’єднання з передачею власниками компаній-учасниць у якості внеску до статутного капіталу прав контролю над своїми компаніями та збереженням діяльності та організаційно-правової форми останніх. Варто зазначити, що це один з варіантів процесу створення компанії, але внеском у даному випадку можуть бути виключно права контролю над компанією.

«приєднання», як вид реорганізації юридичної особи. В цьому випадку одна з компаній, що об’єднуються, виживає, а інші втрачають свою самостійність та перестають існувати. При цьому компанія, що вижила, отримує всі права та зобов’язання ліквідованих компаній.

Поглинання – це угода з метою встановлення контролю над суб’єктом господарювання та здійснюється шляхом придбання більше 25% статутного капіталу (акцій, паїв тощо) компанії, що поглинається, при цьому зберігається юридична самостійність товариства.

В залежності від характеру інтеграції компаній виділяють наступні види:

1. Горизонтальне злиття фірми. Це злиття двох компаній, що пропонують одну й ту саму продукцію. Переваги: більші можливості для розвитку, посилення конкурентних переваг.

2. Вертикальне злиття фірми – це об’єднання двох або більше компаній, одна з яких це постачальний сировини для іншої. Переваги: зниження собівартості продукції, посилення конкурентних цінових переваг.

3. Реорганізація бізнесу – це об’єднання компаній, задіяних у різних сферах бізнесу під егідою однієї керуючої компанії з метою централізованого планування та контролю за діяльністю фірм-учасниць холдингу. Преваги: мобілізація тимчасово вивільнено капіталу в одних сферах бізнесу та його спрямування в інші, де відчувається нестача оборотних коштів; диверсифікація.

4. Кругова інтеграція – злиття компаній, що працюють на одному ринку але прямо не конкурують між собою.

Основні причини Внутрішні – прагнення до корпоративної синергії та зниження витрат, наприклад: Здобуття нових навичок Доступ до нових продуктів, патентів, ринків, каналів дистрибуції тощо Фінансові причини – наприклад, податкова економія,

Зовнішні – зміна зовнішнього середовища, що знижує ефективність поточної діяльності компанії та змушує її шукати нові шляхи розвитку, наприклад: Зміни у грошовій політиці, загальних темпах економічної активності, політичні причини та державне регулювання, глобалізація тощо; Поточні зміни в конкретній галузі (наприклад, виникнення надлишкових потужностей у галузі вцілому (автомобілебудування), зростання витрат на розробку (фармацевтика), різкі технологічні зміни тощо;

Особисті мотиви керівництва – відображають бажання менеджерів компанії здійснювати подібні оборудки, наприклад: Використання власних управлінських якостей для розвитку інших бізнесі; Забезпечення безпеки власного робочого місця – диверсифікація галузевих ризиків та зниження ймовірності бути поглинутим іншою компанією; «побудова імперії» - збільшення розмірів компанії заради власної влади та визнання; Фінансові вигоди – якщо винагорода вищого менеджменту пов’язана з оборотом компанії, курсом акцій


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 59; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты