Специфіка інформаційних радіожанрів

У системі поліфонічної системи мовлення, що відображає усі сторони соціального буття, інформаційні програми по праву займають провідне місце.

Існують різноманітні види інформаційний них програм: Інформаційні – діляться за темами (економіка, культура, спорт, погода, реклама), інформаційно-аналітичні – підбивають підсумки мовленнєвого відрізку, інформаційно-музичні, інформаційно-розважальні, інформаційно-рекламні.

Сучасні інформаційні програми мають наступні риси:постійне розширення спектру інформації,розширення тематики,більша гострота й актуальність тем,більша свобода слова ведучого,прискорення мовного темпу подачі інформації,збагачення лексики,зниження об’єму офіційних повідомлень,збільшення об’єму реклами,задоволення широкого кола інтересів слухачів,підвищення ролі місцевого, регіонального мовлення.

Радіоповідомлення – відповідає жанру замітки у періодичній пресі. В його основі лежить соціально значимий факт суспільного життя. Як і замітка в газеті, радіоповідомлення повинно відповідати на головні питання: хто, що, коли, де. Можливі допоміжні питання – як, яким чином. Оперативність– головна особливість радіо, тому значення інформації з плином часу знижується. Повідомлення, що не відповідають на питання коли дезорієнтують слухача.

- Хронікальне радіоповідомлення відзначається лаконізмом, це свого роду розширений лід, звучить 10-15 секунд.

- Більш розгорнуте повідомлення доповнене важливими деталями – 30-40 секунд.

- Радіоповідомлення з коментарем містить елементи аналізу і оцінки, що робить його особливо об’ємним. Використовується рідко.

З інформаційним радіоповідомленням можуть виступати не лише журналісти, а й експерти, очевидці подій.

Увагу слухачів має привернути перша фраза, в залежності від характеру новини на перше місце може виходити значимість події, її незвичайність, життєвий юмор. Радіоінтерв’ю.

Діалог є надзвичайно ефективним для радіомовлення, томцу інтерв’ю – один із найрозповсюдженіших жанрів. Його ціль – отримати актуальну інформацію від компетентної людини. Специфіка радіоінтерв’ю в тому, що кореспондент записує матеріал на плівку чи передає його відразу в ефір. Це жива розмова. Радіоінтерв’юбільш документальне і більш професійне. Воно складається з 3 частин: невеличкого вступу (слухачі вводяться у тему, представляється співрозмовник), основної частини і кінцівки (слід обов’язково повторити прізвище співбесідника, якщо інтерв’ю триває довше, ніж 10 хв співбесідника можна представити ще раз). Оптимальне інтерв’ю містить 5-6 питань і займає 2-8 хв.

Репортажпоєднує оперативність, актуальність, ємкість тексту з такими елементами публіцистики як оцінка подій, їх емоційне відображення, образний опис. Репортаж – це розповідь очевидця.

Репортаж може включати елементи інтерв’ю. Вели кезначення для створення гарного репортажу мають шуми.

Радіозвіт- - як і репортаж, це повідомлення з місця події, але це зібрання, засідання. На відміну від репортажу записується не під час події, а по її завершенні Журналіст вибирає найважливіші факти. Зараз здебільшого в ефір виходять звіти з прес-конференцій

- інформаційний – домінує інформація

- аналітичний – переважають оцінки.

Огляд найчастіше – огляд преси, усе частіше стає свого роду рекламною акцією, коли в ефір ідуть привабливі заголовки, і різноманітні «завлекалочки». При підготовці огляду потрібно звертати увагу на інформаційні програми, аби уникнути повторів.