Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.

Морфологічні форми:

- сферичнівіруси грипу, кору

- паличкоподібні

- кубоїдальні віруси натуральної віспи, папіломи, аденовіруси

- сперматозоїдні віруси бактерій — фаги

- зіркоподібні астровіруси

Віріон:

Нуклеїнова к-та ДНКРНК або відповідний нуклеопротеїди, оточений однією або двома оболонками.

Капсида — перша оболонка, що оточує нуклеїнову к-ту. Містить капсомери — білкові субодиниці

Нуклокапсид — містить капсид разом з нуклеїновою кислотою. Характерний для простих вірусів

Суперкапсид — покриває нуклеокапсид. Наявний у складних вірусів. Складається з двошарової ліпідної або білкової мембрани. В нього занурені глікопротеїди, які утворюють шипи.

Капсомери розміщуються в певному порядку, залежно від характеру якого розрізняють 3 групи вірусів:

1 спіральний тип симетрії нуклеокапсид трубчастої форми. Пр: вірус тютюнової мозаїки

2 кубічний тип симетрії ізометричні

3 комбінований тип симетрії Пр: збудник лейкозу, саркоми

Хімічний склад:

- нуклеїнові кислоти ДНК або РНК

- білки

- вуглеводи у ортоміксовірусів

- ліпіди у ортоміксовірусів

39. Бактеріофаг,історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.

Бактеріофаги-особливі представники вірусів, що здатні розмножуватися в клітинах бактерій,актиноміцетів,синьозелених водоростей.

Іх дія була відкрита на початку 20 ст. Твортом 1915 і ДЕрелем1917

Класифікація за морфологією:

1-ниткоподібні фаги

2-сферичні

3-сферичні з рудиментом хвостика

4-з коротким хвостиком

5-з довгим хвостиком

6-з довгим хвостиком,що скорочується

Структура:

Т-парний бактеріофіг складається з ікосаедральної головки і хвостика спірального типу між якими розташований комірець. На кінці хвостика є 6-кутова базальна пластинка,від якої відходять 6 шипів і 6 ниток,які забезпечують прикріплення фага на поверхні бактерії. Хвостик складається із стрижня і чохла. Всередині стрижня є канал, через який фаг вводить у бактерію нуклеїнову кислоту. До складу чохла входить актиноподибний білок.

Інфекційну властивість бактеріофага визначають за допомогою:

1.Титрування в рідкому середовищі за методом Апельмана

2.Метод агарових шарів за Граціа

Використання бактеріофагів:

Використовують для фаготипування збудників інфекційних захворювань бактеріальної клітини, генноінженерній практиці, з лікувально-діагностичною метою при різних інфекційних захворюваннях.