Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Угоди Б. Хмельницького з РП.




Збо́рівський до́говір (8.08.1649) — угода укладена між королем РП Яном ІІ Казимиром і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Б.Хмельницьким.

Умови:

1. Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.

2. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Уряди усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.

3. У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні. Євреї не мали права займати державні посади й бути лихварями. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади.

4. Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.

5. Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.

6. Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651 — договір між польським урядом і гетьманом Укр Б.Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.

За Білоцерківським договором:

1. Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

2. Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;

3. територія,підвладна Б.Хмельницьк,обмежувалася лише Київ. воєводством;

4. реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;

5. Укра була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.

6. гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

7. гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.

Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Б.Хмельницькому довелося їх утихомирювати.

Б.Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти шляхетської Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківсь договір в травні 1652 був анульований Б. Хмельницьким.


 

36. Переяславська рада 1654 р. Її наслідки та іст значення. Березневі статті.

· 1.10.53 р. на Земському соборі в Моск було вирішено прийня­ти Укр до Росії.

· Перея́славська рáда(8.01.54) — загальна військова рада, скликана гетьманом Хмельницьким у Переяславі для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

· 12 полковників та 5 генеральних старшин на чолі з гетьманом. близько 300.

· Гетьман і козацька старшина присяглися на вірність царю.

· У березні 1654 р.були підписані «Березневі статті»(укр-моск союз).

· Основні засади договору:

• Україна увійшла до складу Росії на правах широкої автономії;

• Україна займала територію Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств, частини Уманського воєводства, мала республіканську форму правління;

• Росія підтверджувала права володіння Запорозького війська та укр шляхти;

• встановлення 60-тисячного козацького реєстру;

• введення плати старшині;

• збереження місц адміністрації, що збирала податки для царської скарбниці;

• підтвердження прав Війська Запорозького обирати гетьмана;

• гетьман міг вести переговори з ін держ (крім Польщі, Туреччини, Криму);

• царські воєводи не втручалися у внутрішні справи України;

• збереження прав Київського митрополита;

• гетьмана обирає військо і тільки сповіщає царський уряд;

• Збереження в містах виборного управління і т.д.

37. Завершальний етап НВВ українського народу (1654–1657 рр.)

· Переяславська угода змінила політичну ситуацію і зумовила укладення влітку 1654 р. «Вічного миру»між Річчю Посполитою та Кримським ханством.

· У березні 1654 р пол військо вдерлося на Поділля,Волині і Брацлавщини. Зго­дом воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. До кінця 1654 р. 20 тис. українсько-московське військо змусило ворога відступити.

· Взимку 1656 р. польсько-шляхетське військо пішло на Умань. Місцева залога, разом із полками Хмельницького і моск військо відбила наступ противника. Вони завдали полякам і тата­рам значних втрат в Охматівській битві, змусивши їх відступити → Укр-моск військо визволило Поділля та частину Східної Гали­чини.

· 19 вересня поблизу Городка відбувся бій(розгром поляків). напад на Поділля кримських татар змусив козаків відступити на Придніпров'я.

· Побоюючись шведської загрози, Москва і Варшава пішли на зближення. 1656 - московсько-польське Віленське перемир'я.

· Укладене Віленського перемир'я ставило хрест на рос.-укр. військовому союзі. Зовнішньопол курс Хмельницького був спрямо­ваний на пом'якшення пол тиску Росії; повернення західноукр земель, що не увійшли до складу Війська Запорозького; убезпе­чення Укр від татарської загрози.

· Щоб здійснити ці задуми, гетьман активно почав створювати коаліцію в складі Швеції, Семигороду, Бранденбургу, Укр, Молдавії, Волощини та Литви. Все чіткіше почав виявляти себе шведський вектор у зовн політ війська Запорозького. У червні 1657 р. до Чигирина прибуло шведське посольство з підтвердженням готовності до спільної боротьби проти РП. Проте трагічне закінчення об'єднаного укр-семигородського походу на Польщу внесло свої корективи у хід подій. Звіс­тка про поразку призвела до того, що Хмельницького розбив апоплекси­чний удар, і він у вересні 1657 р. помирає, так і не здійснивши своїх заду­мів.

38. Доба «Руїни» в Україні: загальна характеристика.

Руїна — період ІУ кінця XVII ст.(розпад укр. державності і загальний занепад) Руїна відносилась до Ліво і до Правобережжя,тривала від смерті Хмельницького до початку правління Івана Мазепи — 1657—1687.

Причини Руїни

· відсутність нац лідера, який б міг продовжити справу Х після смерті;

· глибокий розкол серед укр пол. еліти з питань внут та зовнішньої політики;

· егоїстичність коз старшини, її нездатність поставити дер інтере вище від ос;

Гетьмани:

o Іван Виговський(1657-1659): див. питання 39

o Юрій Хмельницький (1659-1663):

§ Переяславські статті з Москвою – Україна – автономія

§ 1660 – Чуднівська військова кампанія

§ 1660 – Слободищинський трактат з Річчю Посполитою

§ Постригся в ченці під ім’ям Гедеон

Правобережжя Лівобережжя
o Павло Тетеря (1663-1665): § Домагався урівняти права церков § Збереження прав козаків § Підтримував Ідеї соборності § Шукав шляхи порозуміння з Москвою § 1671 – отруєний поляками o 1662 – Сомко, Золотаренко o Іван Брюховецький(1663-68): § 1663- «Чорна рада» § 1663- Брюховецькі статті § 1668 – Московські статті § 1668 – підняв повстання, вбитий o Дем’ян Многогрішний(1668-1672): § 1 тис. компанійців – вільнонаймані військовики § Добився від Москви не передавати Київ Польщі § Проявив самовладдя, приймаючи без старшини рішення, караючи без ген. суду § Був запідозрений у «дружніх зв’язках» з Дорошенком => у Сибір o Іван Самойлович(1672-1687): § Побудова аристократичної держави з провідною роллю старшини § Плани возз’єднати Україну § Припинив скликати ген. військову раду § Сприяв збільшенню старшинського землеволодіння

39. Правління І. Виговського. Гадяцький трактат 1658 р.

Внутрішня політика

· Проведення лінії на ек й пол зміцнення коз старшини і православної шляхти

· Надавав вел кіл-ть землі у володіння пр монасти, укр шляхти і коз старшини

· Пасивна економічна блокада Запоріжжя

· Зазнавши невдачі в боротьбі з антигетьманськими виступами, власними зусиллями звернувся по допомогу до Москви

Зовнішня політика

· Збереження союзницьких відносин з Московською державою

· Підписання мирного трактату зі шведським королем

· Відновлення союзницьких відносин з Кримських ханством

· Досягнення угоди про перемир’я з Річчю Посполитою

Гадяцький договір

· Укр під назвою «Руське князівство» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до «єдиної і неподільної РП»

· Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим сенатором. Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани укр сус-ва обирали 4 претендентів, король призначав нового гетьмана

· За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювалися суд,адміністративно-територіальний устрій, що існували до 1648 р.

· Руське князівство не мало право на окремі відносини з іншими державами

· Кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців

· Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності й податки селян і міщан, які існували до 1648 р.

· Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку отримували від короля шляхетство

· Скасовувалася церковна унія, свобода православного й католицького віросповідань, православному митрополиту і єпископам надавалися місця у сенаті

· Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях; образа королівської гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях

· Польські й литовські війська не мали права перебувати на Русько князівства

40. Угоди козацьких гетьманів з Моск царством другої половини ХVІІ ст.

§ 1654 – «Березневі статті» - Б.Хмельницький:

1)Україна – незалежна держава на чолі з гетьманом 2)Армія – 60 тисяч

3)Незалежна внутрішня політика 4) Власна судова система, фінанси

5)Самост зовн політика, крім відносин з Кримом, Османською імперією, Польщею

§ 1659 - Переяславський договір - Ю. Хмельницький:

1)Втрата права самостійно обирати гетьмана2)Козацькі війська залишають Білорусь

3)Гетьман втратив право призначати й звільняти ген. старшину, полковників, виступати у похід без дозволу царя

4)Втрата права ведення зовнішньої політики

5)Воєводи – у 6 містах: Київ, Переяслав, Ніжин, Чернігів, Брацлавщина, Умань

6)Повернути артилерію, здобуту під Конотопом

7)Підпорядкування Київського митрополиту Московському патріарху

§ 63-Батуринські статт – І. Брюховецький:більше обмеження влади гетьмана

§ 1665 – Московські статті – І. Брюховецький:

1)Вибори з дозволу царя в присутності московських представників

2)Заборона самостійної зовн. політики

3)Московські воєводи в усіх великих містах

4)Митрополит підпорядковується Московькому патріарху

§ 1669 - Глухівські статті – Д. Многогрішний:

1)Справи внутрішнього життя в руках гетьмана, старшини

2)Залоги у 5 містах, не втр у місц справи(Київ, Черніг, Полтава, Ніжин, Остер)

3)Укр закони 4)Податки збирає українська старшина

5)Реєстр – 30 тисяч+1 тис. компанійців

§ 1672 – Конотопські статті – І. Самойлович:

1)Заборона гетьману судити, звільняти старшину

2)Заборона листуватися з іноземними володарями

3)Заборона допомагати Дорошенку

4)Розпущено компанійські війська

§ 1687 – Коломацькі статті – І. Мазепа:

1)Підтверджено козацькі права

2)Універсали гетьмана підтверджуються грамотами царя

3)Без дозволу царя гетьман не признача, не звільняє старшину

4)Обмежено право гетьмана розпоряджатись військовими землями

5)Заборона дипломатичних відносин з іншими країнами

6)Козацьке військо зобов’язувалось приймати участь у війні з Кримським ханством і Туреччиною

7)У Батурині – полк московських стрільців

8)Заборона укр.. купцям торгувати у Московській державі

9)Українці повинні приймати знецінені укр.. землі

10)Заохочення шлюбів між українцями й росіянами

 


 

41. Правління І. Мазепи. Полтавська битва 1709 р.

Правління Івана Мазепи(1687-1708)

· 1687 р. – укладення Коломацьких статей

· 1689 – участь в ІІ Кримському поході

· 1695-1696 – участь в Азовсько-Дніпровських походах Петра І

· Внутрішня політика:

o Підтримує велике старшинське і монастирське землеволодіння

o 1701 р. – ввів 2-денну панщину

o Служив Петру І, нагороджений орденом Андрія Первозванного

o Мав напружені відносини з Запор Січ, намагався поставити її під контроль

o Займався меценатською діяльністю: побудував 12 церков, від реставрував 20.

o За його сприяння у 1701 Києво-Могилянсь колегія отримала статус академії

· Зовнішня політика:

o Не була самостійною

o 1705 – таємні контакти з польським королем Станіславом Лищинським

o 1706 – таємні переговори зі Швецією

o 24 жовтня 1708 –разом з 4 тис. козаків перейшов на сторону Карла ХІІ

o 29-30 жовтня – договір зі Швецією.

Полтавська битва 27.06.1709 р. — генеральна битва Північної війни 1700—1721 рр. між російською і шведською арміями. У 2-й половині вересня 1708 р. шведські війська на чолі з королем Карлом XII вступили на Україну. Населення по шляху просування шведів організовувало партизанські загони, укріплювало й боронило населені пункти. У квітні 1709 р. почалася оборона Полтави. Усі спроби шведських військ здобути місто закінчилися безрезультатно. Оборона Полтави, нар війна проти шведів дали змогу російській армії, що разом з козацькими полками і партизанськими загонами знесилювала ворога безперервними нападами, підготуватися до генеральної битви. За 5 км від Полтави було споруджено укріплений табір, а 26 червня — передові позиції з 10 редутів. Головні сили рос армії — 42 тисячі солдатів і 72 гармати. Поблизу сіл Малих Будищ і Решетилівки розміщувалося козацьке військо на чолі з І. Скоропадським, що мало перекрити шлях відходу шведів на Правобережну Україну через Кременчук і Переяслав. Шведи мали З0 тис. солдатів і 32 гармати. Бій почався о 2-й годині ночі 27 червня. Невдовзі шведські війська наблизилися до редутів. Розгорівся запеклий бій між швед і рос кіннотою. О 5-й годині ранку шведам вдалося захопити два недобудовані редути. Рос кіннота відрізала частину шведського війська (6 батальйонів піхоти і 2 ескадрони кінноти), яка почала відходити до Яківчанського лісу. О 9-й годині ранку рос і швед війська, перегрупувавши свої бойові порядки, вступили в рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску рос полків і близько 11 години почали відступ, який швидко перетворився на безладну втечу. Залишки шведської армії, що дісталися Дніпра, З0 червня біля с. Переволочної здалися. Карл XII та І. Мазепа з невеликим загоном переправилися через Дніпро і втекли до турецьких володінь. Шведи втратили в Полтавській битві 9234 чол. убитими і понад 18 тис. полоненими. Втрати російської армії — 1345 убитих і 3290 поранених.

42. Гетьман у вигнанні П. Орлик та його «Конституція».

Після Мазепи, у 1710(до 1742) на козацькій раді обрали гетьман П.Орлик. П.Орлик очолив першу укр пол еміграцію в Зх Європі. На початку 1711 р. Орлик розпочинає похід запорожців, шведів і поляків проти росіян в Укр. Шведс король забовязався вести війну доти, поки Укр не буде визволена від моск панування, а турки і татари обіцяли свою допомогу. Народ же підтримав Орлика і один за одним міста Правобережжя переходили під владу гетьмана. П.Орлик також надіслав листа із закликом до боротьби гетьману Лівобережжя І.Скоропадському, що дуже налякало рос уряд і Петра І. Але відступив через тиск великої моск армії Шерементьєва. Брав участь у підписанні Прутського договору 1711(Росія і Туреччина: Туреччині повертається Азов, Москва не втручається в справи РП та відмовляється від претензій на ПравУкр). Намагався створити антирос коаліцію, неодноразово порушував питання про допомогу в справі відновлення укр державності. 16.04.1710 написаний ним документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» - угода між старшиною+козаками та гетьманом. Основна ідея – обмеження влади гетьмана,прагнення старшини провідної ролі у соц.-пол житті Укр. Містив втуп+16статтей:

1)Укр. – суверенна держ під протекторатом Швеції;

2)православ’я –держ релігія;

3)Територія Укр: Чернігівське, Брацлавське, Київське воєводства;

4)влад:законодавча(Генеральна рада), виконавча(гетьман+генеральна старшина), судова(Генеральний суд);

5)гетьман влада обмежується участю Генеральної військової ради у держ упр;

6)уряди полковників і сотників є виборними;

7)козацькі вдови і сироти звільняються від податків і повинностей. Значення: стала пам’яткою суспільно-політичної думки та символ боротьби за незалежну Укр.

43. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії у ХVІІІ ст. Ліквідація Гетьманщини, Запорозької Січі та козацького устрою.

Дізнавшись про перехід Мазепи на бік шведів, Петро І 28 жовтня 1708 р. видав спеціальний маніфест, у якому повідомляв про зраду І.Мазепи, про його мету віддати укр землі під владу пол панів. Були проведені вибори нового гетьмана, якого заздалегідь назначив сам цар. Новим гетьманом став Іван Скоропадський.

За часів правління І. Скоропадського посилюється контроль Москви над Україною. До гетьмана був приставлений резидент - стольник А. Ізмайлов.

У 1715 р. Петро І ліквідував виборність старшини і полковників.

У 1721 р. Росія проголошена імперією. .

В 1722 р. створюється Малорос колегія (1722-1727 рр.) на чолі з бригадиром С. Вельяміновим (з 6 рос офіцерів і прокурора та поділяла владу з гетьманом).

22.10.50 р. за рішенням Єлизавети Петрівни Правління гетьманськог уряду було розпущено і на гетьмана обрано Розумовському вдалося розширити автономію Укр.

А в 1761 за Катерини ІІ . Київ переходить під пряме імперське правління.

у 1764 р. після звернення Розумовського з проханням про введення спадковості гетьманування і розширення його прав знову ліквідувала цей інститут в Україні. Уся повнота влади зосередилась у руках президента Другої Малоросійської колегії (1764-1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева.

У 1776 р. Катерина II ліквідувала слобідське козацтво - більшість заможних козаків наказним порядком перевела в гусари, а частину - в селянський стан. Старшина отримала офіцерські звання і статус дворянства. На тер слобідських полків було створено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.

У 1781 р. був ліквідований полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на три намісництва - Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське.

В 1783 р. укр нац армію було перетворено на регулярні пікінерські полки за взірцем рос армії. Того ж року кріпосне право було поширене на укр селянство.

У 85 р. - «Жалувана грамота дворянству»(укр шляхта отримує дворянські права)

У другій половині XVIII ст. в Україні утверджується сус-пол устрій, характ для всієї Російської імперії. Усі органи Української держави були остаточно знищені.

44. Рос-турецькі війни ХVІІІ ст. Завоювання Криму та Півдня України.

Росія, прагнучи посилення своїх ек та пол позицій у Пвн. Причорномор’ї, на Балканах та в країнах Близького та Середнього Сходу, вела війни з Туреччиною одне ст. У XVIII ст. ця боротьба вступила у завершальну стадію. Вона ознаменувалася двома виснажливими війнами: 1768-1774 та 1787-1791 рр.

Війна 1768-1774 рр.

· Росія отримала перемогу.

· Був підписаний Кючук-Кайнаджирський мирний договір.(1774 р.)

· За умовами договору Росія одержала фортеці Керч, Азов, Єнікале, землі між Дніпром та Пвд. Бугом + право вільного судноплавства на Чорному морі.

У планах підготовки Росії до війни значне місце належало Укр. На її території створювалися запаси продовольства та фуражу, велися оборонні роботи, готувалися транспортні засоби. Козацтво, на боці Росії, також було втягнуто у цей конфлікт.

У 1783 р. Кримське ханство було визнане незалежним від Туреччини та приєднане до Росії за наказом Катерини II.

Війна 1787-1791 рр.

· Перемога за Росією.

· Підписано Ясський мирний договір. (1791 р.)

· До Росії відійшли землі між Пвд. Бугом і Дністром + фортеця Очаків.

· Туреччина визнавала приєднання Криму до Росії.

Наслідки:

Війни стали важким тягарем для укр. народу: тисячі людей залучалися до будівництва фортець та оборонних ліній, зросли податки, по Україні була поширена загальноросійська система рекрутських наборів. Відпала потреба в Запорозькій Січі, що й стало причиною її ліквідації у 1775 р. Припинилися турецько-татарські набіги. Переселення українців на Південь. Заснування нових міст (Одеса, Миколаїв, Катеринослав), що дало поштовх до економічного піднесення півдня України.

45. Розподіли РП. Входження Правобережної Укр до складу Рос імперії.

Причини поділу Речі Посполитої:

— пол анархія в країні, спричинена боротьбою за владу різ шляхетс угруповань;

— втручання іноземних держав у внутрішні справи Польщі;

— розорення країни внаслідок постійних повстань, війн зі Швецією та Росією.

І поділ Польщі (1772 р.)

Росія: Части Сх Білорусі Австрія: Східна Гал Пруссія: Помор’я (без Гданська)

II поділ Польщі (1793 р.)

Росія: Правобереж Укр, Цент Білорусь Пруссія: Гданськ, знач част Вел Польщі

III поділ Польщі (1795 р.)

Росія: Зах Біл, Зах Вол, латвійс та лит землі Австрія: Гал, частина Волині Пруссія: Основна частина Великої Польщі з Варшавою.

Унаслідок трьох поділівПольська держ перестала існувати. під владою Російської імперії опинилися всі укр землі Правобережжя, за винятком Гал, Буковини й За­карпаття, що перебували в складі Австрійської імперії.

Перші заходи російської влади на землях Правобережжя:

· на нову тер було поширено адм устрій Росії: укр землі об’єднано у Київську, Вол та Подільську губернії, при цьому не враховані особливості окр укр регіонів;

· державною мовою стала рос; діловодство велося рос та польською мовами;

· діяв третій Литовський статут 1588 р.;

· головні адміністративні та судові посади обійняли російські чиновники;

· землі католи церкви були конфісковані й передані російському дворянству.

Значення приєднання українських земель до Росії:

· припинилися необмежене шляхетське свавілля, переслідування пр церкви;

· Україна була залучена до загальноросійського ринку;

· створено сприятливіші умови для формування української нації.

46. Адм-пол становище укр земель у складі Рос імперії в ХІХ ст.

· 1764 р. – ліквідація гетьманської влади->централізація царської влади.

· Інкорпорація українського козацтва до російського дворянства.

· Реорганізація козацьких полків у регулярні війська на Слобожанщині.

· 1765 р. – ліквідація полково-сотенного устрою на Слобожанщині.

· Утворе Харк, Київ, Черн, Новг-сіверського намісництв, які под на губернії.

· 1781 р. – ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережжі.

· 1796 р. – утворення Малоросійської губернії на тер колишньої Гетьманщини.

· К. XVIII ст. - всі укр. землі, що входили до Рос. імп. було поділено на 9 губерній та об’єднано в 3 генерал-губернаторства.

· 1783 р.–указ КатериниII про остаточне закріпачення селян до місця, де вони проживали.

· становий поділ населення: дворянство, купці, міщани, духовенство, селяни.

· зрівняння в правах козацької старшини з рос. дворянством.

· Судочинство на Укр мало становий характер(для кожного стану був свій суд)

47. Україна у війнах Російської імперії першої третини ХІХ ст.

Із початком нового ст вкотре загострилися відносини між Рос і Тур, які перейшли у завершальну фазу довготривалого збройного протистояння. У першій третині ст відбулися 2 рос-тур війни. В обох з них рос армія спиралася на укр ресурси, а в першій – її території взагалі безпосередньо потрапили у вир боїв.

Війна 1806 – 1812 рр.

· Перемогу отримала Росія.

· Був підписний Бахчисарайський мирний договір.

· За договором до Росії відходили землі між Дністром і Прутом.

Російсько-французька війна 1812 р.

Росія вступила у війну з Францією, яку очолював імператор Наполеон, у складі коаліції європейських держав. І у 1812 р. відбувся похід Наполеона на Росію.

Чер 1812–фран війська вторглися на тер Рос.Плани Нап щодо Укр передбачали:

· Планував передати частину укр. земель союзникам: полському королю – Правобережжя, австрійському імператору – Волинь та Галичину, а турецькому султану – Крим та Пвн. Причорномор’я.

· Решту тер планував поділити на «наполеоніди» - 3 війс-адм області.

· У боротьбі проти Росії мав намір використ. Задунайську Січ.

· Українцям обіцяв незалежність.

Кінцем війни стала загибель майже всієї франц. армії та її повна капітуляція.

Наслідки воєнних дій для України:

Щодо рос.-турец. війни, то як і в попередніх конфліктах з Туреччиною Укр забезпечувала рос. армію фуражем, ополченцями і була для неї тилом. Відносно рос.-франц. війни, то: по завершенню війни укр. полки розформували а солдати повинні повернутися до становища селян-кріпаків; всі привілеї у козаків було відібрано; після війни Укр так і не отримала обіцяної автономії.

48. Опозиційний рух в Рос імперії пер чвер ХІХ ст. Повстання декабристів.

Перші роки царювання Олександра I були відзначені помітним пожвавленням суспільного життя.

Величезну роль у розвитку нац самосвідомості зіграла Вітчизняна війна 1812 р. і закордонні походи рос армії. На покращення свого становища після війни сподівалися селяни. По країні прокотилася хвиля селянських виступів, кіл-ть яких у післявоєнний період зросла. Усього за неповними даними за чверть ст відбулося близько 280 сел хвилювань. Зростало невдоволення і в армії, що складалася в масі своїй із набраних через рекрутські набори селян. Нечуваним подією стало обурення гвардійського Семенівського полку, шефом якого був імператор.

Рух декабристів

Відмова уряду від політики перетворень, посилення реакції викликали появу першого в Росії револ руху, основу якого склали прогресивно налаштовані військові з ліберальних верств дворянства. Одним з витоків зародження "вільнодумства в Росії" стала Вітчизняна війна.

Декабристський рух в Украйні

Причини виникнення:

· Вплив ідей просвітництва

· Розуміння передовою частиною укр сус-ва того, що феод-кріпосницькі порядки гальмують розвиток суспільства

· Проникнення в Україну ідей Французької революції

· Закордонний похід російської армії проти Наполеона

Декабристські організації в Україні:

· 1818-1821 – діяльність управ «Союзу благоденства» в Тульчині, Полтаві. Мета: повалення самодержавства шляхом воєнного перевороту

· 1821 – утворення «Південного товарисства» в Тульчині. Мета: ліквідація кріпосного права; Укр – одна з республік Росії; проголошення провідної ролі росіян

· 1823 – «Товариство об’єднаних слов’ян » - Новоград-Волинський(брати Борисови). Мета: утворення федерації усіх слов’янських республік.

Події:

· 14 грудня 1825 – повстання декабристів у Петербурзі

· 29 грудня 1825 – повстання Чернігівського полку на Київщині

· 3 січня 1826 – повстання зазнало поразки

Причини поразки:

· Намагання здійснити плани шляхом перевор, залучаючи предста дворянства

· Відсутність підтримки народу

· Неузгодженість дій і нерішучість керівників повстання

Історичне значення:

· Перша спроба повалення самодержавства

· Виступ декабристів -> до поширення рев та нац-виз боротьби в Рос. Імперії.


 

49. Соц-ек розвит укр земель в пер пол ХІХ ст. Криза кріпосницького г-ва.

У соц-ек сфері пануючими продовжували залишатись фео-кріпосницькі відноси. Поміщикам належало 70% усіх земель. с/г було малопродуктивним(базувалося на відсталій системі землеробства, примітивних знаряддях праці). Поміщики намагалися збільшити свої прибутки за рахунок посилення експлуатації селян і збільшення панщини,оброку, зменш земельних наділів. Усе це супроводжувалось повним безправ'ям селян, які цілковито залежали від волі поміщиків.

Низька ек ефективність феод-кріпосницької системи призвела до її кризи. Різке зростання населення і міст в імперії, розвиток тов-грош відносин у Європі сприяли розширенню внут і зовн ринку. Це вимагало збільшення вир-ва сільгосппродукції. В-во хліба на продаж підірвало нат хар-р господарства, усю феод-кріпосницьку систему, вимагало інтенсифікації в-ва за рахунок його раціоналізації, упровадження передових досягнень агрономії, застосування найманої праці і машин, що при водило до зрушень в соц структурі с-ва (збільшення наймані робітники). Поступово відбувається процес товаризації сг. Одним з проявів цього були чумацькі промисли, тобто торг-візницька д-ть, пов'язана з продажем солі, в'яленої риби, дьогтю, хліба. Чумакування сприяло первісному нагромадженню капіталу і соц. дифер населення.

Селяни Укр поділялися на групи: а) поміщицькі; б) держ; в) вільні і козаки.

На Лівобережній Укр вирощували тютюн, коноплі і частково цукровий буряк, спеціалізувалися на вирощуванні озимої пшениці і цукрового буряків. На Південній Україні — пшениці на експорт і тонкорунному вівчарстві.

У промисловості відбувається промисловий переворот — процес заміни мануфактурного в-ва з його ручною ремісничою технікою великим машинним фабрично-заводським виробництвом з вільнонайманою працею робітників.

Найрозвиненішими в першій половині XIX ст. були такі галузі промисловості:


• цукрова.

• ґуральництво (винокуріння).

• суконна промисловість

• кам'яновугільна промисловість


Велику роль у торгівлі відігравали ярмарки.

Через чорноморські й азовські порти вивозилося товарів на суму, що в 1825 р. становила 11 % загальноросійського експорту, а в 1860 р. — 32,2.

Наприкінці 50-х років XIX ст. укр промисловість досягла успіхів. У деяких галузях(цукровій,кам'яновугільній,винокурній) набула загальноімпер значення.

Криза кріпосницької системи господарювання проявлялась також в Інтенсивному руйнуванні селянських господарств. Прагнучи до більш високих прибутків, поміщики скорочували надільну землю, якою користувались селяни, і намагалися примусити їх більше часу працювати на панщині.

На Правобережжі була проведена інвентарна реформа. Її мета - залучення укр селянства на бік царської влади у випадку нового польського повстання.

Отже, часткові реформи не могли обмежити феод-кріпосницьку систему, яка повністю себе вичерпала. На порядок денний ставилось питання повного скасування кріпосницьких порядків у сільському господарстві.

 

 

50. Укр нац-кул відр пер пол ХІХ ст. на землях Укр під владою Росімперії.

· Укр нац відродження виникло як антитеза тяжкому пол і соц-ек становищу та кул занепаду, в яких опинився тоді укр народ на всьому просторі заселеної землі.

· Створення і д-ть вищих навчальних закладів, у яких формувалася укр інтелігенція. У січні 1805 р. було створено Харківський університет. У 1820 р. в Ніжині засновано гімназію вищих наук;1834 р. відкрито Київ унів Св. Володимира.

· Навчальні заклади створювалися з метою поширення "общерусской" культури.

· У середовищі укр інтелігенції вчені виділяють 3 основні суспільні течії, які по-своєму пояснювали імперську тріаду в цілому та кожну з її частин зокрема:

o Представники першої течії (М. Гоголь, М. Гнєдич, В. Наріжний) названу тріаду сприймали беззастережно, поділяли й пропагували. Українці за походженням, вони працювали на ниві російської культури.

o До другої течії належить когорта освічених людей, які не поділяли офіційної думки про народність як ознаку "єдинонеподільності" (Г. Квітка-Основ'яненко, Є. Гребінка, Л. Боровиковський). Представники цієї групи не заперечували самодержавства, поділяли погляди на православ'я, а щодо народності, то її важливими ознаками вважали рідну мову, народні звичаї, фольклор.

o До представників третьої течії належали члени Кирило-Мефодіївського братства. Виступаючи проти імперської тріади, не заперечуючи лише православ'я, братчики закликали до повалення самодержавства, скасування кріпацтва і станових привілеїв. Майбутнє укр мови вони вбачали в рівноправності з іншими мовами - російською, польською, чеською, болгарською і сербо-хорватською, а України - в єдиній федеративній слов'янській державі, побудованій на демократичних засадах.

· Найвизначнішим твором української національно-політичної думки кінця XVIII - першої половини XIX ст. став історико-публіцистичний твір "Історія Русів.

· Для доведення права на самостійне існування укр мови кращі сили укр інтелігенції прагнули перетворити "народорозмовну" мову на основний засіб спілкування усіх верств укр суспільства, на мову літературну. Найбільше на ідею самобутності укр мови спрацювала стаття Ізмаїла Срезневського "Взгляд на памятники украинской народной словесности" (1834). Автор доводив, що укр мова є справжньою мовою, що має право необмеженого використання в літературі.

51. Кирило-Мефодіївське товариство.- укр таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.

Члени: Т. Шевченко, В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш

Головними засобами реалізації своїх ідей вважали поширення освіти серед народу та мирну проповідь. Неморальні засоби вони рішуче засуджували.

Основні ідеї Кирило-Мефодіївського братства:

Нац.Пов’язувалася зі створенням слов’янської спілки християнських республік. Укр народ завдяки своєму волелюбству мав допомогти ін слов’янським народам звільнитися від гноблення і створити цей союз.

Християнська.Знайшла відображення у вірі в можливість перебудувати все життя на основі християнських ідеалів.

Соц.Пов’язувалася із ліквідацією кріпацтва та станової нерівності. Також ставилися вимоги щодо здійснення демократичних свобод.

Історичне значення

· Перш розробили широку пол програму, яка стала прикладом для наступників

· Уперше було здійснено спробу поєднання укр нац ідеї із загальнолюдськими християнськими ідеалами та ідеєю слов’янської єдності

· Національне визволення українців розглядалося братчиками в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів

· Воно поєднувало ідею нац визволення зі здійсненням загальнодемократ перетворень. Проте воно було єдиною організацією, що категорично відкидала насильство як засіб досягнення своєї мети

· Статус мучеників, який закріпився за братчиками через їх суворе покарання царизмом, не відштовхнув наступників від боротьби за українську справу, а навпаки, зробив її більш привабливою


 

52. Україна у Польських повстаннях 1830–1831 та 1863–1864 рр.

Листопадове повстання 1830—1831(Польське повстання) — нац-виз повстання поляків і литовців проти Рос імперії. Розпочалось (29).11.1830 у Варшаві, охопило Королівство Польське, з 26.03.1831 — Литву і поширилось на землі Правобережної Укр та Біл. Повстання вибухнуло на хвилі європ револ і нац рухів, спрямованих проти домінації 3 імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії.

Мета: відновлення Республіки Обох Народів (Речі Посполитої Обох Народів).

Причини повстання:

· порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815)

· придушення ліберальної польської опозиції і патріотичних організацій

· запровадження цензури і репресивно-поліційних порядків.

Привід

Головнокомандувач рос військ, фельдмаршал Остен-Сакен, звернувся до селян Правобережної Укр з відозвою, щоб вони доносили на панів, які беруть участь у повстанні або арештовували їх самі і передавали рос владі. Було обіцяно, що селяни вже не повернуться під владу збунтованих панів. Проте, після придушення повстання, уряд не виконав обіцянок, а пани помстилися селянам.

Наслідок

Укр селянство залишилося в стані повної залежности від пол панів. Православне духовенство було залежне від пол-дідичів. Рос уряд закрив пол школи й відкривав рос для пол молоді. Київс університет св. Володимира(1834 році з метою русифікувати пол шляхтичів). Рос уряд боявся полегшити кріпацтво, що було б загрозою для всього кріпацького ладу. Укр сепаратизм лякав їх більше,ніж польс.

Польське повстання 1863—1864 (Січневе повстання) — нац визвольне повстання поляків проти Росії, яке охопило Королівства Польського, Литви і частково Білорусії та Правобережної України.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 143; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты