Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Причина




Прагнення передової частини пол с-ва здобути нац незалежність і відновити державність. Мета:відбудова Польсь­кої Речі Посполитої у колишніх її кордонах.

· Поляки створили тимчасовий Нац Уряд, який намагався приєднати до повстання й українців і видав ві­дозву "до братів-русинів", закликаючи їх до спільної боротьби "за свободу і незалежність Польщі, Литви і Руси." У квітні уряд видав "Золоту Грамоту до сільського народу", в якій запевняв селян Волині, Поділля й України, що дасть їм свободу, рівність і наділить землею без викупу та всіма громадянськими правами.

· Тільки деяка к-ть ук­р селян і представників укр інтелігенції приєдналися до повстанців.Укр селя­ни не підтримали повстання, знаючи вже з досвіду, що польські обіцянки не мають жодної вартості.

· У квітні 1863 р. польське повстання було придушене й кошту­вало полякам до 30 000 вбитими повстанців і масових екзекуцій. Ро­сійський уряд знищив автономну адміністрацію Конгресу, яка ще залишилася після повстання в 1830 р., та замінив її російською адміністрацією всеімперського зразка.

Наслідки

Рос уряд застосував проти пол панів-поміщиків, які брали участь у повстанні, карні ад­м й законодавчі розпорядження: - конфіскація маєт­ків, - обмеження їхніх кул і пол впли­вів, - розпорядження, спрямоване на знищення пол землевласництва та заміну його російським, - надбавку 50% давали урядовцям, які народилися поза межами "Південно-Західного краю" й мали русифікувати край, - обклали польських поміщиків 10% збо­ром, з якого на 50% збільшувалося утримання урядовців російського походження.

Українці не підтримали пол повстан­ня, але рос влада, розгромивши поляків, поставилася вороже й до укр нац руху та використала цю нагоду для придушення його.

54. Адм-пол становище українських земель у Австрійської імперії в ХІХ ст.

В XIX ст. до Австр імперії входили Закарпаття, Галичина та Півн. Буковина. Ці західноукр землі вважалися найвідсталішими в австрійській імперії та служили їй в якості сировинної бази. становище цих земель в зазн період було наступним:

· Скасовано польський поділ на воєводства.

· Сх. Гали і Буковина об’єднані в межах Королівства Галіції і Лодомерії.

· До 1848 р. намісниками в Галичині призначалися виключно австрійці.

· Активні реформи Марії Терезії та Йосифа II призвели до: пол модернізац краю, ліквідації найбільш жорстоких форм кріпацтва, припиненню протистояння між православними та католиками.

· 1808 р.– відновлення Галицької митрополії у Львові.

· Аграрне перенаселення (одна причина еміграції селян до США і Канади)

· Активізація укр суспільно-пол руху, представленого москвофілами (проросійськи настроєні) та народовцями (носили проукраїнські настрої).

· Остаточна ліквідація панщини внаслідок революції 1848 – 1849 рр.

У Пів. Буковині панівне становище займали румунські бояри-землевласники. Більшість укр. населення складали селяни, руська шляхта румунізувалася в попередні століття. Румунізації чинила опір лише певна верства православного духовенства, проте важливої ролі воно не відігравало.

У Сх. Галичині провідні позиції займали поляки, що складали 3-5% населення, але володіли значною кількістю землі. Більшість населення – укр селяни-кріпаки. Єдиною освіченою верствою серед українців було греко-католицьке духовенство, яке започаткувало в краї українське національне відродження.

Закарпаття було складовою Угорського королівства. Воно поділялося на 4 комітати. Панівне становище займали угорці. Більшість населення – селяни, закріпачені угорськими землевласниками. Більшість русинської еліти перейшла в католицьку віру і мадяризувалася. Вірність традиціям зберігало греко-католицьке духовенство. Саме воно започаткувало українське відродження на західноукраїнських землях.

55. Сус-пол рух в західноукр землях в пер полХІХ ст. «Руська Трійця».

Головна особливість су.-пол. руху у Зах Укр – представники:греко-католицькі священики. У 1808 р. домоглися відновлення Галиц митрополії, у 1816– з утворено Товариство галицьких греко-католицьких священників, метою якого було розповсюдження церковної літератури укр мовою.

Діяльність «Руської трійці» (1833 – 1837 рр.)

У 1830-1840-х роках центр нац руху –Львів, його авангардом - громадсько-культ об'єднання «Руська трійця». Засновники об'єднання М.Шашкевич (поет, сільський священик), І. Вагилевич (фольклорист, філолог) та Я. Головацький (професор укр мови та л-ри). студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії, виступали за визволення поділеної на частини Укр. Вони започаткували етап у розвитку нац руху на західноукр землях у дусі романтиз.

Що робили:

●пропагували ідею відродження укр. нації.

●займалися збиранням укр. фольклору та історії.

●1834 р. – підготували літературно-історичну збірку «Зоря».

●1836 р. Шашкевич підготував до друку «Читанку» для дітей.

●1837 р . – видали альманах «Русалка Дністрова» у Будапешті, який був заборонений австрійськими властями.

Отже, ді-ть «Руської трійці» свідчила про еволюцію нац руху на західноукр землях від вирішення кул-мовних до постановки соц-ек і політичних питань.

56. Західна Україна в Австрійській та Угорській революціях 1848–1849 рр.

Нац-визв рух на українських землях під час революції 1848 – 1849 рр.

1848 р . - у кр Європи розпочалася рев-я, яка увійшла у іст як «Весна народів».

15.03.48 -австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту —рейхстагу.

Квітень 1848 р. — скасовано панщину в Галичині. У Буковині панщину скасували у серпні 1848р., а на Закарпатті аж у 1853р.

13 квітня квітень 1848 р. — поляки Гал організували у Львові Цент раду народову(мета-створення Литовсько-Русько-Польської РП); більшість поляків були переконані, що галицькі українці — це гілка пол народу. Під впливом Цент ради народової створюється 28 квітня 1848 р. «Руський собор» — організація спольщеної укр шляхти, яка не бажала відокремлення від пол верхівки. Це стало початком україно-польського протистояння.

2 травеня 1848 р. — створення першої пол укр організації — Головної руської ради (ГРР).Мета: поділити Гал на Сх – укр та Зах – польску, домогтися автономії Сх. Галичини, домогтися для українців участі у роботі державних установ.

Липень 1848 р. — розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг; серед 383 депутатів до нього входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Галичини.

19 жовтня 1848р. — відбувся собор руських учених у Львові

Основні рішення:

· утверджено єдину граматику української мови;

· висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах;

· підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську.

Жовтень 1848р. - у Львівському унів-ті відкрито кафедру укр мови та л-ри.

1-2 листопада 1848 р. — збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, нац гвардія розпущена, закрито всі періодичні видання, заборонено збори й політичні товариства. Початок реакції.

Березень 1849р. — розпуск парламенту, скасування демокр конституції; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

Листопад 1848 — квітень 1850 р. — селянські повстання на Буковині

Причини поразки революції: відсутність єдності між представниками різних етнічних груп західноукраїнського населення — українців з поляками, українців з угорцями, — оскільки українцям відмовляли навіть у праві на обмежену автономію.

Результати й наслідки революції:

· Скасування панщини; покращення соціального статусу селянства.

· Запровадження основ парламентського правління.

· Пол сили Австр імпе визнали існування в Гал укр народу з вл нац потребами.

· Головна Руська рада стала першою в XIX ст. українською політичною організацією, яка виражала інтереси та потреби українців.

· Уперше мешканці західноукраїнських земель сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту з наддніпрянськими українцями.

· Західні українці досягли суттєвих результатів у національно-визвольному русі в порівнянні з іншими народами.

 

 


 

57. Реформи в Рос імперії в 60–70-х роках ХІХ ст. та їх впровадження в Укр.

Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку.

19.02.1861 р. цар Олександр II видав Маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності".

Нові умови розвитку після Великої реформи 1861р. вимагали удосконалення системи управління


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 77; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты