Вибір частотного діапазону для РРЛЗ

Вибір частотного діапазону визначається такими вимогами:

– забезпеченням необхідної дальності зв'язку при заданій якості зв'язку;

– можливістю отримання дозволу на побудову РРЛ на конкретну трасу;

– відповідністю плану розподілу частот і хвиль різної поляризації.

Так, рішенням ГКРЧ РФ від квітня 1996 року для нових РРЛ виділені такі діапазони:

7 ГГц (7,25...7,55); 8 ГГц (7,9...8,4); 11 ГГц (10/7...11,7);

13 ГГц (12,75...13,25); 15 ГГц (14,4...15,35);

18 ГГц (17,7...19,7); 23 ГГц (21,2...23,6); 38 ГГц (36...40,5).

Однак, у наш час експлуатуються лінії у діапазонах: 1,5...2,1; 3,4...3,9; 5,6...6,4 ГГц. При цьому можлива заміна застарілої апаратури проведенням сертифікації на сучасні РРС, [1].

Нові РРС використовуються також у діапазоні 2,3..2,5 ГГц та 2,5...2,7 ГГц.

Чим нижчий діапазон, тим більшу дальність зв'язку можна забезпечити при однакових енергетичних характеристиках обладнання, але складніше

отримати дозвіл Укрчастотнагляду на конкретну трасу, оскільки більш низькі діапазони найбільш засвоєні.

Для прикладу розглянемо частотний план найбільш поширених у наш час РРСП «Восход», «Рассвет-2», «КУРС-4» - 3,4...3,9 ГГц; «КУРС-6» -5,67...6,17ГГц; «КУРС-8» – 7,9...8,4 ГГц (рис. 1.2). Такий план дозволяє організувати 8 дуплексних широкосмугових стволів за двочастотною системою. Кожний ствол містить до 1920 телефонних каналів.

Рисунок 1.2 – План розподілу частот

Тут прийняті: крок F=14 МГц, рознос частот між каналами прийому та
передачі при ретрансляції 19F=266 МГц, номінальна проміжна частота 5F=70МГц. Перша група із чотирьох стволів (з непарними камерами 1...7) передається з однією поляризацією хвиль (наприклад, вертикальною), друга

група (стволи з парними номерами 2...8) з іншою поляризацією (наприклад, горизонтальною). Рознос частот між радіостволами однієї групи 4F=56 МГц.

Частоти гетеродинів, що відстають від номінальних частот радіостволів на 5F, розміщуються між частотами прийому (передачі). Крім того, одна

із гетеродинних частот може бути використаною для двох радіостволів.

При виборі траси РРЛ має бути передбачена «зигзагоподібність», яка виключає перешкоди від станцій, що розміщені через три прольоти. При неможливості виконання такої умови для виключення взаємних перешкод на

прямих ділянках необхідно застосовувати зміну планів частот.

При виборі траси РРЛ має бути забезпечена електромагнітна сумісність.

Висновки за першим розділом:

1.Основний критерій вибору системи радіорелейної передачі є економічна ефективність.

2. При остаточному виборі системи радіорелейної передачі враховують такі показники, як надійність передачі інформації по каналах, тривалість дії і швидкість впровадження системи, підвищення продуктивності праці, витрата електроенергії.

3.Якщо число каналів понад 60, то питомі витрати із зростанням убувають для радіорелейних систем швидше, ніж для кабельних.

4. Кожен вид ліній зв'язку має свої переваги і тому кабельні лінії, супутникові та радіорелейний зв'язок доповнюють один одний.

5. Радіорелейний зв'язок використовують для багатоканальної передачі телефонних, телеграфних і телевізійних сигналів на дециметрових (ДМ) і сантиметрових (СМ) хвилях.

6. Діапазони ДМ і СМ хвиль вибрані тому, що в них можлива одночасна робота великого числа радіопередавачів з шириною спектра сигналів до декількох десятків Мгц, сигнали на цих частотах мають низький рівень атмосферних та індустріальних перешкод радіоприйому, можливе застосування гостро направлених антен.

7. Радіорелейна лінія зв'язку утворює ланцюжок радіорелейних станцій (РРЛЗ), який складається з трьох типів радіорелейних станцій: кінцевою радіорелейною станцією (КРС), проміжною радіорелейною станцією (ПРС) та вузловою радіорелейною станцією (ВРС).

8. Процес прийому радіосигналів на КРС не відрізняється від процесу прийому сигналів на ПРС або ВРС.

9. За пропускною здатністю розрізняють наступні РРЛЗ:

– багатоканальні, з числом телефонних каналів понад 300;

– середньої ємкості – від 60 до 300 телефонних каналів ;

– малоканальні – менше 60 телефонних каналів .

–

10. Для одночасної передачі сигналів по багатьом телефонним каналам в лініях радіорелейного зв'язку застосовують частотне і часове розділення каналів.

11. Частотне розділення каналів забезпечує до 2700 каналів.

12. Часове розділення каналів забезпечує в одному стволі до 100 каналів. Тобто частотне розділення забезпечує більшу кількість каналів, проте при часовому розділенні каналів апаратура простіше і компактніша.

13. За виключенням деяких систем, що розраховані на смуги частот
70...80 МГц та 400...470 МГц, решта радіорелейних станцій працюють на частотах вищих за 2 ГГц.