Література.

Для студентів денної і заочної

Форми навчання

(за напрямом підготовки 0501 “Економіка та підприємництво”)

Харків - 2008

Рекомендовано до друку Вченою Радою Харківського Торговельно-економічного інституту протокол № ________ від “ ” _____________ 2008 р.

Друкується відповідно рішенню засідання кафедри економіки та маркетингу Харківського торговельно-економічного інституту,

протокол № 9 від “ 03 ” березня 2008 р.

зав. кафедрою ____________ Н В.Попова

Палєєва К.М.

Конспект лекцій з дисципліни “Планування діяльності підприємства”для стедентів денної і заочної форми навчання.- Харків: Харківський Торговельно-економічний інститут.- 2008.- 121 с.

ЗМІСТ

Тема 1. Сутність планування і особливості його здійснення на підприємстві.

Тема 2. Система планів підприємства.

Тема 3. Маркетингові дослідження .Планування збуту продукції.

Тема 4. Виробництво продукції.

Тема 5. Оперативно-календарне планування.

Тема 6. Матеріально-технічне забезпечення виробництва.

Тема 7.Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

Тема 8. Персонал і оплата праці

Тема 9. Виробнича інфраструктура.

Тема 10. Витрати виробництва

Тема 11. Фінансове планування на підприємстві.

Тема 12. Оновлення продукції

Тема 13. Організаційно-технічний розвиток

Тема 14. Бізнес-планування

Вступ

Докорінні зміни господарських зв’язків в економіці, розвиток різних форм власності, ринкових відносин потребують сучасних знань з питань планування діяльності підприємств.

У конспекті систематизований матеріал для самостійного вивчення курсу “Планування діяльності підприємства”.

Мета конспекту є:

· засвоїти знання з основних питань планування діяльності підприємства;

· навчити розумінню актуальності ефективного планування в ринкових умовах;

· сформувати навички та вміння щодо визначення основних аспектів та показників планів підприємства;

· сформувати творчі здібності оперувати показниками діяльності підприємства.

Для досягнення цієї мети розроблені наступні завдання:

- формування плану виробництва і збуту продукції;

- розрахунок потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрат;

- розрахунок норми запасів усіх товарно-матеріальних цінностей;

- визначення виробничої потужності;

- складання плану по персоналу і оплаті праці;

- планування витрат виробництва, прибутку і потреб у фінансових ресурсах;

- формування плану оновлення продукції;

- планування технічного і організаційного розвитку підприємства.

Кожна тема має виділені окремо терміни і основні поняття, питання та тести для самостійної роботи та рекомендовану основну і додаткову літературу.

Конспект лекцій розроблено згідно з нормативною програмою дисципліни “Планування діяльності підприємства” для студентів (за напрямом 0501 “Економіка та підприємництво”), затвердженою Міністерством освіти і науки України.

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

· Планування як наука

· Планування як функція управління підприємством

· Методи та інструменти планових розрахунків

Міні-лексікон

Планологія. Аналіз та синтез у плануванні. Формальна, інкрементальна та системна концепції планування. Планування як безперервний процес. Методи екстраполяції, пофакторні та нормативні. Контролінг

Суть планування полягає в розробці та обгрунтуванні цілей, визначеннінайкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань і всановленні їх взаємодії.

Планування спрямоване на зведення до мінімуму розбіжностей між імовірним і бажаним майбутнім складних економічних організацій за умов певних дій під впливом навколишнього середовища.

Планологія вивчає, як здійснюється вибір соціально-економічних цілей організації за наявних альтернатив і обґрунтовуються засоби використання обмежених ресурсів для досягнення поставлених цілей у майбутньому.

Оскільки прийняття рішень про цілі, способи і методи їх досягнення завжди пов’язане з використанням ресурсів, то ресурси підприємства і є загалом предметом планування на підприємстві.

Правильна оцінка при плануванні ступеня зрушення до кінцевих результатів сприяє обґрунтованому вибору не тільки найважливіших економічних цілей, але й необхідніших засобів для їх здійснення у плановому періоді.

Планування як складова економічної науки ґрунтується передусім на загальних методах наукових досліджень: аналізі та синтезі, дедукції та індукції.

Йому притаманні власні методи дослідження:

- системний підхід;

- конкретно-історичний підхід;

- комплексний підхід;

- метод експерименту;

- моделювання.

В процесі планування здійснюється альтернативний вибір.

Планування включає раціональний вибір. Метараціональність дозволяє комплексно і різнобічно оцінювати наслідки варіантів планових рішень.

У плануванні виділяють три основні концепції:

- формальна, яка спирається на кількісні моделі;

- інкрементальна, яка виключає застосування формалізованих підходів;

- системна, яка є синтезом обох вищезгаданих.

Планування у широкому розумінні – це прийняття на основі систематичної підготовки управлінських рішень, пов‘язаних із майбутніх подіями.

Планування у вузькому розумінні можна визначити лише як систематизовану підготовку рішень.

Головний сенс управління полягає у підвищенні продуктивності та ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації і координації всіх процесів, виявлення ризиків і зниження їхнього рівня, підвищення гнучкості й адаптованості до змін. Тому регулювання вважається частиною процесу планування.

В планових розрахунках відбувається процес перетворення наявності інформації у інформацію для планування, результатами якого є натурально-уречевлені, трудові і вартісні показники, які характеризують розвиток подій на підприємстві від початку і до кінця планового періоду.

Методи обчислення поєднуються у три узагальнюючі групи:

- екстраполяції;

- пофакторні;

- нормативні.

Метод екстраполяції полягає в тому, що величина планових показників визначається на основі їхньої динаміки, яка склалась у попередніх періодах (планування “від досягнутого рівня”).

Метод пофакторний вважають більш обґрунтованим. Він передбачає коригування фактичних показників за базисний період шляхом розрахунку їхньої зміни під впливом чинників (розробка планів із підвищенням продуктивності праці й зниження витрат на виробництво продукції).

Найбільш точний – метод нормативний, за яким планові показники обчислюються на основі встановлених норм і нормативів.

Багатоваріантні планові розрахунки містять визначення очікуваних наслідків впливу різноманітних чинників. Це вимагає використання математичних моделей.

Якість планування в значній мірі залежить від глибини врахування принципів, їх кількості та дієвості. А.Файоль визначив такі чотири основні принципи планування:

- принцип єдності (системності) передбачає, що планування на підприємстві має системний характер;

- принцип неперервностіозначає підтримування неперервної планової перспективи, взємопогодження довго-, середньо- та короткостротермінового планування;

- принцип гнучкостізабезпечує в процесі планування можливості коригування планів відповідно до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі;

- принцип точностіпередбачає врахування при складанні планів певного ступеня точності розрахунків, передбачень.

Кожний працівник підприємства може стати учасником планувальної діяльності незалежно від посади та функцій. Планування, яке базується на принципі участі, називається партисипативним.

Роль контролю як функції управління полягає в тому, що він є засобом здійснення зворотного зв’язку в системі управління. Головний його сенс- створення гарантій виконання планових рішень.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає сутність планології?

2. Яку роль відіграє планування у нестійких, динамічних та невизначених ситуаціях?

3. На основі яких основних методичних підходів здійснюється планування?

4. В чому полягає концепція контролінгу?

5. Які існують основні методи обчислення планових показників?

Тести для самостійної роботи

1. Планування — це:

а)визначення мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період;

б)неперервний процес передбачення змін зовнішнього середовища;

в)адаптація внутрішніх факторів виробництва для розвитку і подальшого зростання;

г)розробка та обгрунтування цілей, визначення найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використнні ресурсів.

2.Предметом планування на підприємстві є:

а)вияснення ризиків;

б)розробка моделі наявного стану;

в)ресурси підприємства;

г)підвищення ефективності діяльності підприємства в майбутньому.

3. Зростання ролі науки планування обумовлюється:

а)обсягом виробленої продукції, джерелами фінансування;

б)політичною ситуацією в країні;

в)технологічними процесами, що впроваджуються на підприємстві;

г)переходом до ринкових відносин, розвитком науково-технічного прогресу,ускладненням господарських зв’язків.

4. Плануванню притаманні такі методи дослідження:

а)аналіз і синтез;

б)дедукція і ідукція;

в)системний підхід, конкретно-історичний підхід, комплексний підхід, експеримент, моделювання;

г)виробництво і реалізація продукції, забезпеченість ресурсами, фінансовий аналіз.

5. Визначають такі основні концепції планування:

а) формальна, інкрементальна, системна;

б) планування, прогнозування, координування;

в) велика, середня, мала;

г) нормативна, балансова,пробно-статистична.

6.Гнучкість як принцип коригування:

а)вимагає взаємопогодження довго-, середньо- та короткотермінового планування;

б)передбачає врахування при складанні планів певного ступеня точності передбачень;

в)означає, що кожний працівник підприємства стає учасником планувальної діяльності;

г)забезпечує в процесі планування можливості коригування планів відповідно до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

7.Принцип неперервності планування означає:

а)вимагає взаємопогодження довго-, середньо- та короткотермінового планування;

б)передбачає врахування при складанні планів певного ступеня точності передбачень;

в)означає, що кожний працівник підприємства стає учасником планувальної діяльності;

г)забезпечує в процесі планування можливості коригування планів відповідно до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

8.Цільовий метод коригування — це:

а)планування, що застосовується, в основному, вумовах монополії або при слабо розвинутій конкуренції;

б)планування діяльності підприємства, суть якого зводиться до вибору мети та заходів її реалізації;

в)планування, що передбачає використання прогресивних норм витрачення ресурсів підприємства з врахуванням їх змін внаслідок впровадження заходів організаційно-технічного характеру;

г)планування, яке базується на визначенні динаміки показників у минулому;

9.Механізм планування — це:

а)визначення мети і завдань планування;

б)здійснення оперативного контролю за діяльністю підпиємства шляхом порів
няння звітних і планованих показників його діяльності;

в)процес прийняття планових рішень, який випереджає майбутні дії;

г)сукупність заходів за допомогою яких приймаються планові рішення та забез
печується їх реалізація.

10.Існують наступні методи та інструменти планових розрахунків:

а) ценралізовані, децентралізовані, змішані;

б) екстраполяційні, пофакторні, нормативні, балансові, матричні, прбно-статистичні;

в) планові, облікові, оперативно-регулюючі;

г) щомісячні, квартальні, річні.

11.Відповідальність за здійснення планових розробок на підприємстві несе:

а) розробник плану у кожному підрозділі;

б) керівник підрозділу, дн розроблявся план;

в) керівник планового відділу підприємства;

г) керівник підприємства.

12.Партисипативне планування –це:

а) планування за партійною приналежністю;

б) планування на принципах участі;

в) планування діяльності окремих підрозділів державного підприємства;

г) те ж саме, що бізнес-планування.

Література.

Основна:

1. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.- Львів. – 2006-Тема 1.

2. Планування та прогнозування в умовах ринку.Навчальний посібник. Під редакцією д.ф.н., проф. В.Г.Воронкової. / К.- 2006.- Тема 3.

3. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. К.-2003-Тема 1, Тема 3.

Додаткова:

4. Економіка підприємства. За ред. Покропивного С. Ф./ К.- 2000.- Розділ 13.

5. Каретнікова В. С. Планування діяльності підприємства/ Харків.- ХДПУ.- 1999.- Тема 1.

6. Планування діяльності підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. За заг. ред. Москалюка В. Є. / К.- 2002.- Тема 1.

7. Шепеленко И. Г. Экономика, организация и планирование производства на предприятии/ Ростов-на-Дону: Март.- 2002.- Тема 13.

ТЕМА 2. СИСТЕМА ПЛАНІВ ПІДПРИЄМСТВА

· Система планів підприємства

· Різновиди планів. Техніко-економічне й оперативне планування, їх спільні риси та відмінності

· Стратегічне і поточне планування. Зміст і структура поточного плану

· Інформаційна база планування

Міні-лексікон

Директивне планування.. Індикативне планування. Система планування і контролю. Система планів і звітів. Альтернативні плани. Періодичне планування. Неперіодичне планування. Планування зональних цілей або генеральне цільове планування. Стратегічне планування. Тактичне планування. Оперативне (поточне) планування. Зведене планування загальних результатів і фінансове планування

Побудова системи планування повинна відповідати низці вимог:

· цілеспрямованість;

· цільність і повнота;

· інтегрованість за змістом і у часі;

· гнучкість, ефективність.

Зміст планів має бути узгодженим як за вертикаллю (на всіх рівнях організаційної піраміди), за горизонталлю, а іноді (по проектах) – за діагоналлю. Узгодження може відбуватись послідовно або паралельно. Досягненню гнучкості сприяє розробка альтернативних планів.

Сукупність планів структурних підприємств, як організаційних одиниць, можуть створювати безперервну систему періодичного планування.

Якщо предметом планування стають проекти, то планування може набувати неперіодичного характеру.

На практиці обидва різновиди часто поєднуються в одну систему – інтегровану систему зведеного планування.

Найбільше поширеними у плануванні є такі підходи:

- планування загальних цілей або генеральне цільове планування;

- стратегічне планування;

- оперативне (поточне) планування;

- зведене планування загальних результатів і фінансове планування.

Сутністю генерального цільового планування є покладання головних цілей діяльності підприємства і визначення цілей-дій що випливають і з них.

Довгострокове планування охоплює період 10-15 років.

Планування досягнення цілей складає зміст стратегічного планування.

Стратегічне планування безпосередньо пов‘язане з діяльністю підприємств у так званому довгостроковому періоді.

Термін планування-5-10 років.

Середньотермінове планування здійснюється на найближчі 3-5 років.

У процесі поточного планування, на відміну від стратегічного, функціонування підприємств розглядається у межах так званого короткострокового періоду, тобто на базі визначення виробничої програми, заданого потенціалу і системи управління. Воно охоплює всі сфери виробничо-господарчої діяльності підприємства і підпорядковує їх досягненню цілей.

Короткотермінові плани - від 1 до 3 років.

Комплекс планів, що відображає функціональні сфери діяльності, включає: випуск продукції, її реалізацію, обґрунтування випуску виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами, визначення витрат і фінансових результатів.

В систему поточних планів входять також розробки планів у розрізі виробничих і обслуговуючих підрозділів підприємства.

В рамках поточного планування розробляються також окремі проектні здійснення зональних стратегічних і поточних планів, які не передбачають змін у потенціалі підприємства.

Прерогатива зведеного планування – визначення сукупних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства (виторгу, витрат) і фінансове планування.

Основним завданням поточного плану у загальній системі планування на підприємстві є чітке визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення наміченим стратегічним планом цілей, конкретизованих щодо визначеного планового періоду (року).

Загальний порядок розробки поточного плану

Спочатку кожен із розділів плану розробляється зокрема як проектний варіант.

Далі відбувається взаємне коригування розділів до повного їхнього узгодження і збалансованості за матеріально-технічними ресурсами, за періодами виконання.

У розширеному варіантіпоточний план може мати наступні розділи:

1. Економічна ефективність виробництва

2. Норми і нормативи

3. Планування виробництва і збуту продукції

4. Матеріально-технічне забезпечення підприємства

5. Персонал і оплата праці

6. Планування витрат виробництва

7. Фінансовий план

8. Інновації

9. Інвестиції і капітальне будівництво

10.Соціальний розвиток колективу

11.Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

Класифікація методів планування

1.Вихідна позиція для розробки плану - ресурсний(за можливостями)

- цільовий (за потребами)

2.Принцип визначення планових - екстраполяційний

показників - інтерполяційні

3.Спосіб розрахунку планових - статистичний, факторний,

показників - нормативний,

- економіко-математичні

4. Варіантність розробки планів - одноваріантний

- багатоваріантний

5. Форми подачі планових показників - табличний, графічний, сітьовий

Структура планових органів може бути побудована за такими організаційними формами:

- із централізованими функціями планування;

- із децентралізованими функціями планування.

Питання для самоконтролю

1. Яка мета системи планування?

2. Наскільки деталізованим має бути стратегічний план і чому?

3. Які чинники впливають на завдання поточного періоду? Чому?

4. Що є змістом поточного планування?

5. Які основні розділи поточного плану?

6. Які основні вимоги щодо формування системи планування.