Приклад 2

На хімічно небезпечному об'єкті відбулося руйнування не обвалованої ємності з хлором Q = 25т.

Об'єкт розташовано на території міської забудови, за межею міста знаходиться лісовий масив.

Визначити розміри і площу зони хімічного зараження.

Метеоумови: температурний градієнт – ∆t = -1⁰C;

– швидкість вітру – 3 м/с.

Рішення:

1. Визначається згідно швидкості вітру і температурного градієнта (Δt, ºС) ступінь вертикальної стійкості повітря (табл. 5) – інверсія.

2. Знаходиться глибину розповсюдження зараженого повітря при швидкості вітру 1 м/с, температурі повітря -1⁰C і кількості НХР в ємкості 25т (табл. 7)

Г=22,85 км.

3. Визначається глибина розповсюдження зараженого повітря (Г_РЗП) з урахуванням поправочного коефіцієнта для швидкості вітру 3 м/с

Г_РЗП = Г · К = 22,85 · 0,45 = 10,6 км.

де К – поправочний коефіцієнт для швидкості вітру 3 м/с при інверсії (табл. 8).

4. Визначається ширину зони хімічного зараження при інверсії

Ш = 0,03 · Г_РЗП = 0,03 · 10,6 = 0,3 км.

Примітка:

Ширина зони хімічного зараження визначається:

- при інверсії: Ш=0,03·Г;

- при ізотермії: Ш=0,15·Г;

- при конвекції: Ш=0,8·Г.

5. Визначається площу зони хімічного зараження (S_ЗХЗ) при глибині зони зараження Г_РЗП = 10,6 км. (табл. 9)

S_ЗХЗ = 1,5 км.

Порядок нанесення даних на мапу

Рис. 1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрям – західний

Рис. 2. Для метеоумов: швидкість вітру 1 м/с, напрям – північно-західний

Таблиця 1